РСАС не вдоволена роботою Київського окружного адмінсуду
Чому в Київському окружному адміністративному суді назбиралася величезна кількість невідправленої кореспонденції та як слід організовувати його роботу для уникнення подібних проблем у майбутньому — намагалися вирішити на засіданні Ради суддів адміністративних судів.
Крім цього, орган суддівського самоврядування підтримав проект класифікатора, завдяки якому розподілятимуться судові справи.
Експертний «десант»
Насамперед РСАС розглянула результати надання методичної допомоги Київському окружному адміністративному суду. З відповідним проханням до ради 22 жовтня звернувся нещодавно призначений голова установи Олег Басай. Після цього 11 фахівців з Вищого адміністративного суду вивчили систему роботи колег з нижчої інстанції і внесли пропозиції щодо можливості підвищення коефіцієнта корисної дії.
Про результат аналізу розповів суддя ВАС Микола Мойсюк: «Ми чудово розуміли стан роботи цього суду, зокрема фінансування, матеріальне і кадрове забезпечення. Всі ці чинники робочою групою враховувались, але ми хочемо констатувати, що суд не в повній мірі спрацював у організації своєї роботи, там де міг це зробити».
Загальна ж організація діяльності «не зовсім належна», досить дипломатично зауважив М.Мойсюк. Зокрема, за його словами, хоча фінансування було меншим, ніж необхідно, але і його суд використовував неефективно. Також занепокоєння викликав той факт, що велика частина справ не вирішуються більш ніж рік.
«Робота в суді хоча і йде, але є не зовсім належною. Ми це хочемо констатувати не задля того, щоб когось критикувати, а хочемо, аби ми цей стан справ проаналізували і зробили висновки, щоб покращити орга¬нізацію роботи цього суду», — підсумував М.Мойсюк.
Після цього окремі експерти висловили свої зауваження щодо діяльності Київського окружного ад¬мінсуду. Фахівці вказали на деякі об’єктивні причини, що заважають ефективно виконувати роботу. Зокрема, суд повинен працювати з матеріалами, які становлять державну таємницю, але не має необхідних для цього приміщень.
Водночас деякі можливості зробити діяльність суду ефективнішою і зручнішою для громадян буквально «лежать на поверхні», але їх не використовують. Так, в установі є графік, коли і де відбувається особистий при¬йом громадян. Однак на дверях кабінетів голови суду і його заступників відповідних табличок немає, а це могло б запобігти блукан¬ню людей коридорами будівлі.
Листи нещастя
Проте найбільша проб¬лема, яку виявили експерти, — 82 ящики невідправленої кореспонденції за 2009 р. У суді це пояснюють тим, що минулого року не було належного фінансування.
З приводу роботи установи висловився і її голова. Запрошуючи О.Басая до трибуни, голова РСАС Микола Кобилянський наголосив, що в той період, за який накопичилися проблеми, суд очолював Сергій Штогун, а новий керманич звернувся по методичну допомогу, аби почати роботу з чистого аркуша.
О.Басай зізнався, що його дуже турбує робота відділу матеріального забезпечення і контролю, а також упорядкування архіву. Крім цього, за його словами, вже створено внут¬рішню комісію із працівників суду, які досліджують невідправлені листи і вже опрацювали 60 ящиків. «Тут переважно невідправлені судові рішення: ухвали про повернення позовних заяв, про залишення позову без розгляду, про закриття провадження тощо», — розповів голова суду.
У результаті такого не¬дбальства сторони були позбавлені права на апеляційне оскарження, визнав О.Басай. А тому ситуацію з листами треба вирішити якнайшвидше.
М.Кобилянський зауважив, що важко вимірювати процесуальні документи ящиками, і запитав: яка точна кількість невідправленої кореспонденції. Проте очільник суду не мав точної інформації. «Але ж мова йде не про 2 — 3 листи на ящик?» — уточнив голова РСАС. О.Басай у свою чергу зазначив, що в кожній коробці сотні листів.
Члени ради погодилися, що залишати цю проблему не можна. Якщо люди чекають на вирішення справи, пишуть скарги щодо її затягування, а рішення вже готове, просто про нього нікого не повідомили, то за це має бути відповідальність, переконані у РСАС.
Нові посади
Приділили увагу на за¬сіданні й призначенням на адміністративні посади. Так, рекомендацію для обрання на посаду заступника голови Івано-Франків¬ського окружного адмінсуду отримав Віктор Гундяк. А заступником очільника Львівського окружного адмінсуду рекомендували обрати Андрія Ланкевича. Також РСАС не мала нічого проти, щоб Віталій Свентух став заступником голови Вінницького окружного адмінсуду.
Особливих труднощів з отриманням рекомендацій у претендентів не виникло. Члени ради суддів вирішили повністю довіритися керманичам відповідних судів, які представляли своїх майбутніх заступників. Крім того, в адмінсудах процедура призначення на керівні посади досить демократична: хто буде головою і заступниками в суді спочатку вирішують у колективі, а вже потім до справи береться РСАС.
Таким чином, цей рубіж претенденти на адмінпосади пройшли без проблем. Попереду в них тепер Вища рада юстиції, але, швидше за все, і цей бар’єр їм удасться подолати.
Поділили все
Одним з найважливіших питань, які розглянули на засіданні, було за¬твердження Класифікатора категорій адміністративних справ.
Про те, навіщо він потрібен, членам РСАС розповів заступник начальника відділу забезпечення роботи голови і заступників голови ВАС Володимир Перепелюк. На основі класифікатора визначається спеціалізація судів та палат, розподіляються справи між служителями Феміди, ведеться звітність судів про розгляд справ, здій¬снюється систематизація та узагальнення судової практики. Також його можна використовувати для визначення навантаження на суддів та складності справ, спеціалізації суддів із надання методичної допомоги в установах нижчого рівня.
В основу класифікації категорій адмінсправ можна покласти кілька варіантів розподілу, наприклад: предмет оскарження; зміст спірних відносин; вид суб’¬єкта владних повноважень, який є стороною у справі; предмет захисту. Проте, зваживши всі за і проти, автори документа вирішили створити його на основі юридичного змісту спірних відносин.
Класифікатор виявився досить об’ємним і складається з 14 розділів, кожен з яких ділиться на пункти і підпункти. Як наслідок, у роздрукованому вигляді він займає 2,5 сторінки дрібним шрифтом.
М.Кобилянський зазначив, що класифікатор з часом буде доопрацьовуватися. Наприклад, ціл¬ком можливо, що незабаром будуть внесені зміни до податкового законодавства, відповідно, доведеться змінювати й цей документ.
Єдиним, хто висловив зауваження до класифікатора, виявився член РСАС Андрій Волков. За його словами, він надто деталізований. У свою чергу М.Кобилянський навіть не намагався переконати колегу і сказав лише, що за бажання той може голосувати проти класифікатора.
Проте А.Волков усе ж висловився за. «Мене Олександр Михайлович (Пасенюк, голова ВАС. — Прим. ред.) переконав», — зізнався член РСАС, коли М.Кобилянський здивувався такому голосуванню.
Таким чином, класифікатор було підтримано одноголосно, і вже незабаром судді його використовуватимуть.
Олексій ПИСАРЕВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!