Збирай на себе компромат

Очищення історії браузера прирівнюється до приховування доказів і перешкоджання правосуддю

Правоохоронні органи США прирівнюють видалення історії браузера до умисного знищення доказів. Навіть якщо людина не знає про заведену на неї кримінальну справу, подібні дії розцінюються як перешкоджання правосуддю й загрожують ув’язненням на строк до 20 років. Такий висновок випливає з обвинувального вироку у справі 24-річного жителя Массачусетсу Хайрулложона Матаєва, слухання якої недавно завершилося в місцевому суді.

Х.Матаєв дружив з братами Царнаєвими, які вчинили теракт на Бостонському марафоні 15 квітня 2013 року. Через кілька днів після події він побачив їхні фотографії в газеті, пішов у поліцію й розповів про своє знайомство і про те, що вечеряв з ними перед терактом. Проте чоловік приховав багато обставин, зокрема, про те, коли конкретно побачив фотографії братів у Інтернеті, коли останній раз молився разом з Царнаєвими й про те, чиєю ідеєю була спільна вечеря. Він брехав, імовірно, щоб дистанціюватися від терористів, а можливо, просто від страху, пише teatext.com.

Повернувшись додому, Хайрулложон стер історію браузера й видалив відеоролики з комп’ютера, які могли вказувати на нього як на джихадиста.

Після допиту Х.Матаєв потрапив під жорсткий нагляд ФБР. За його будинком стежив безпілотник, а на вулиці працювала група зовнішнього спостереження. Нагляд тривав більш як рік, а в травні 2014-го влада все-таки вирішила заарештувати чоловіка. Ніхто не обвинувачував його в причетності до теракту, але йому висунули 4 пункти обвинувачення в перешкоджанні правосуддю.

Один з них стосувався саме того, що молодик стер відеоролики й історію браузера. Причому зробив це до того, як дізнався про порушення проти нього кримінальної справи.

Це досить цікавий випадок, тому що видалення цифрових даних, чи то історія телефонних дзвінків, СМС у телефоні чи електронних листів, є цілком буденною процедурою. Люди постійно роблять це, навіть не підозрюючи, яке покарання їм загрожує, якщо раптом вони перебувають під спостереженням влади за якусь провину.

Таке обвинувачення стало можливим у результаті широкого трактування прокуратурою закону Сарбейнса-Окслі, прийнятого у 2002 році, після відомої справи корпорації «Енрон», коли менеджери активно знищували всі можливі докази перед обшуком. Згідно із законом за одним тільки цим пунктом обвинувачення Х.Матаєву загрожувало до 20 років тюрми.

До речі, це вже не перший випадок, коли влада застосовує вказаний закон для звинувачення користувачів, що стирають цифрові докази. Аналогічна історія сталася в 2010 році зі студентом Девідом Кернеллом, який підібрав пароль до поштової скриньки політика Сари Пейлін, використовуючи доступну інформацію, а потім провів дефрагментацію HDD, щоб стерти докази.

Юристи Фонду електронних рубежів уважають, що подібна широка інтерпретація закону Сарбейнса-Окслі в цифрову епоху є продовженням загальної тенденції, коли правоохоронні органи розраховують на необмежений доступ до будь-якої інформації. Вони переконані, що в них завжди повинен бути доступ до архіву цифрових даних, зокрема на мобільному телефоні й в інтернет-сервісах. А якщо хтось перешкоджає такій можливості, то він автоматично перешкоджає й правосуддю.

Тобто користувачеві не дозволено видаляти компромат на самого себе зі свого комп’ютера, адже колись у майбутньому влада може вимагати цю інформацію. Якщо її не виявиться — це порушення «Сарбейнса-Окслі.

Залишається незрозумілим, наскільки широко американські суди трактуватимуть цей акт. Чи каратимуть користувачів за видалення твіта, деінсталяцію Firefox або очищення історії відвіданих сторінок?

У березні 2015 року Х.Матаєва визнали винним за всіма 4-ма пунктами обвинувачення. За умовами угоди з прокуратурою він дав зізнавальні свідчення, за які йому пообіцяли зменшити строк ув’язнення до 30 місяців. Слухання із цього приводу відбудуться в червні.