Наставляй кишеню!

Звертатися до апеляційної та касаційної інстанцій стане для багатьох громадян «дорогим задоволенням»

Підвищення розміру ставок судового збору українська фахова спільнота чекала вже давно: хтось уважав таку ідею прогресивною та європейською, а дехто побоювався обмеженого доступу громадян до суду. Втім, за твердженням членів профільного комітету, подорожчання правосуддя має підвищити його якість.

Маяки від МВФ

Вже тривалий час народні обранці та урядовці натякали на те, що прибуток держави від сплати судового збору міг би бути й більшим. А недоотримує скарбниця, за твердженням правлячої верхівки, через недосконале правове регулювання питання визначення платників, об’єктів і розмірів ставок судового збору, а також категорій осіб, які звільняються від сплати цього збору.

Як пояснив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя народний депутат Ігор Алексєєв, Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною і Міжнародним валютним фондом визначено, що для підвищення ефективності цивільного процесу буде ухвалено закон про вибіркове підвищення судового збору. Він має забезпечити подвоєння доходів від судового збору в реальному вимірі впродовж 12 місяців. «І ця вимога стоїть, як умовний маяк, саме на 2015 рік», — наголосив нардеп, зазначивши, що до роботи над проектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (№2862) були залучені представники Міністерства юстиції, Державної судової адміністрації та суддівського корпусу, а також фахівці з МВФ (які, очевидно, і запропонували нардепам не гальмувати процес прийняття закону).

Ініціатором документа став міністр юстиції Павло Петренко, який переконаний у відсутності єдиного системного підходу до визначення розмірів збору, внаслідок чого, на його думку, ставки істотно різняться залежно від спеціалізації судів. Необгрунтованим уважають у міністерстві й надто деталізований підхід для деяких категорій справ.

«Коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необгрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи потребує витрат, незалежно від сплати збору», — зазначив І.Алексєєв. Задля усунення вказаних суперечностей, а здебільшого, мабуть, заради виконання зобов’язання за меморандумом Мін’юст досить оперативно розробив проект №2862.

Хто платитиме більше?

Перше, на що звернув увагу присутніх голова підкомітету, стало запровадження єдиного підходу до визначення ставок збору. Зокрема, як пояснив нардеп, закон пропонує урівняти суди всіх видів юрисдикції в їхній фінансовій доступності для позивачів. Це також повинно нібито унеможливити зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також попередити порушення законодавства в питаннях визначення підсудності того чи іншого спору. Тобто позивачі не шукатимуть, де дешевше вирішити спір, якщо це коштуватиме однаково дорого.

Диференціювати ставки збору Мін’юст пропонує лише за 2 критеріями: визначення позивача (заявника) — юридична чи фізична особа та характеру спору — майновий чи немайновий. При цьому, як зауважив І.Алексєєв, фізичні особи сплачуватимуть значно меншу суму порівняно з юрсобами.

Однією зі спірних новацій є те, що законом передбачено підвищення ставок судового збору при зверненні до кожної наступної інстанції. Отже, незгода з рішенням місцевого суду та звернення до апеляційної інстанції тепер коштуватиме дорожче. А ось державним органам, які звикли «не платити за рахунками» й інколи завалювали суди заявами, тепер доведеться добре поміркувати, перш ніж позиватися. Адже безкоштовне правосуддя для них має закінчитися. «Це пов’язано з тим, що окремі органи державної влади зловживають своїм правом звернення до суду, що призводить до накопичення однотипних справ у судах», — пояснив доповідач.

Підтримав І.Алексєєва і заступник міністра юстиції Антон Янчук. Він зауважив, що анонсоване підвищення є певною мірою несуттєвим, а тому лякатися його не варто. «А що стосується пропозиції про збільшення ставок збору при зверненні до вищих інстанцій, то це є загальносвітовою практикою», — додав чиновник.

Отже, за новими правилами, при поданні апеляційної скарги, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами заявник сплачуватиме 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідної заяви чи скарги. При спробі оскаржити рішення у касаційній інстанції доведеться переказати на рахунок держави 120% ставки, а при зверненні до Верховного Суду — 130%. Тобто питання щодо «несуттєвості» підвищення (зокрема в майнових спорах) кожна особа вирішить для себе самостійно, коли зіткнеться з необхідністю встановлювати справедливість у кожній з інстанцій.

Утім, нардепи чомусь «забули» обговорити дуже серйозну концептуальну зміну закону. Йдеться про те, що відтепер зникне гранична ставка судового збору, яка, наприклад, у майнових спорах у чинній редакції обмежувалася трьома мінімальними зарплатами. Тепер фінансових кордонів не буде, і розподіл майна чи витребування від відповідача боргу батогом вдарить по кишені позивача.

В цілому згодні

У свою чергу голова ДСАУ Зеновій Холоднюк схвально поставився до ініціативи зробити справедливість дорожчою. Керівник судової адміністрації запевнив нардепів, що в розробленні й вдосконаленні нового закону ДСАУ брала активну участь.

«Ми провели круглий стіл щодо обговорення проекту, до якого долучилися провідні юристи, науковці, представники судової влади та суспільства. Всі пропозиції ми опрацювали, врахували та направили до комітету», — пояснив З.Холоднюк. Утім, очільник ДСАУ зауважив, що одну пропозицію, за яку, до речі, всіляко агітує МВФ, нардепи не врахували. «МВФ наполягає на тому, щоб закон набрав чинності не пізніше 1 вересня цього року. Ця вимога є слушною, а тому ДСАУ просить комітет підтримати її», — повідомив З.Холоднюк.

Підтримав голову ДСАУ й І.Алексєєв, який зазначив, що наразі дефіцит коштів судової адміністрації сягає вже понад 70 млн грн., і його треба чимось заповнювати. А тому порада наблизити дату набрання чинності законом, на його думку, є досить слушною.

Проте покірливість судової адміністрації для багатьох присутніх могла здатися несподіваною, адже нещодавно під час підписання згаданого меморандуму саме вона застерігала законодавця від ризиків, які нестиме новий акт. Тоді З.Холоднюк уважав, що через низьку платоспроможність населення підвищення ставок обмежить доступ до правосуддя великого кола осіб.

Загалом стосовно решти питань члени комітету фактично дійшли повної згоди.

Під час обговорення «профільники» також висловили думку, закон зберігатиме баланс у суспільстві. Зокрема, на тлі підвищення розміру судового збору передбачено, що учасники бойових дій, малозабезпечені особи, інваліди та Герої України матимуть гарантовані пільги. А тому, на думку законодавців, фактично доступ до правосуддя залишиться таким же відкритим. І це дійсно було б так, якби в Україні порушувалися права тільки пільговиків. 

ПРЯМА МОВА

Руслан СИДОРОВИЧ, ПП «Об'єднання «Самопоміч»:

— Питань про сплату судового збору було забагато. Втім, я наполягатиму лише на його прийнятті в першому читанні. Сьогодні, на жаль, громадянам України доводиться звертатися до судів не через об’єктивну необхідність, а через неефективність виконавчої гілки влади. Власне, та нижча ставка судового збору, яка існувала для громадян в адміністративних судах та судах загальної юрисдикції, й забезпечувала так званий доступ до правосуддя. Тому, як ми бачимо, запропонований проект має дві сторони медалі, і до його прийняття треба підходити виважено. Звісно, доцільно було б позбавити пільг тих, хто користуватися ними не має права, водночас забезпечивши пересічних громадян вільним доступом до правосуддя.

Р.S. Після друку матеріалу стало відомо, що парламент прийняв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». 22 травня під час пленарного засідання Верховна Рада підтримала проект у першому та другому читанні. З урахуванням усіх поправок та після тривалих дебатів депутати все ж встановили гранічний рівень ставки судового збору для фізичних осіб шляхом оперативного внесення правок під час підготовки закону до другого читання.