5 приводів відмовитися від ЄСПЛ: «судовий імперіалізм», терористи, голосування в’язнів, війна й мігранти
На Туманному Альбіоні не припиняється дискусія про можливий вихід країни з-під юрисдикції Європейського суду з прав людини. Сьогодні в британців є принаймні 5 причин, щоб зробити це.
«Судовий імперіалізм»
Не так давно хвилю обговорень спровокувала доповідь під назвою «Розвіяти законодавчий туман», авторами якої стали два юристи, а також колишній військовий — член партії консерваторів. У письмовому повідомленні наголошувалося: під час будь-якого воєнного конфлікту британським збройним силам слід нести відповідальність тільки відповідно до Женевських конвенцій, що визначають звичаї ведення війни, а не до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним з випадків, що спровокували новий виток антистрасбурзьких настроїв у Сполученому королівстві, стала справа «Сміт проти Міністерства оборони» (2013). Мова йшла про претензії родичів британських солдатів, загиблих у ході воєнної кампанії в Іраку. Справа, ініційована після смерті в Басрі у 2003 р. рядового територіальної армії Джейсона Сміта, довго тяглася. Згідно з висновком помічника заступника коронера Ендрю Вокера смерть вояка виявилася наслідком «цілковитої нездатності вжити відповідних заходів для усунення труднощів, яких той зазнавав при адаптації до клімату». У 2008 р., незважаючи на аргументи Міноборони, яке стверджувало, що закон про права людини 1998 р. і євроконвенції не поширюються на солдатів, котрі служать за кордоном поза базами, які підпадають під британську військову юрисдикцію, Верховний суд постановив: британські військовослужбовці мають право на судовий захист своїх прав, «де б вони не перебували».
Розгляд цієї справи вважають моментом, після якого поняття «права людини» стало використовуватися стосовно воєнних дій. За рішенням ВС Великої Британії, солдати, поранені в бою, або сім’ї тих, хто був убитий, можуть подати до суду на уряд за недбальство й порушення права на життя, гарантованого ст.2 конвенції.
«Європейські та британські суди сподіваються, що збройні сили діятимуть в умовах війни відповідно до системи, більше призначеної для патрулювання поліцією району на заході Лондона суботнім вечором. Це смішно! Збройні сили, звичайно, не повинні бути над законом. Саме тому під час збройних зіткнень до них мають застосовуватися Женевські конвенції. Законам про права людини просто не місце на полі бою!» — відзначили автори доповіді.
До речі, британський прем’єр Девід Кемерон заявляв про намір відмовитися від ЄСПЛ у випадку, якщо партія консерваторів отримає перемогу на цьогорічних загальних виборах. Торі хоче обмежити цей «судовий імперіалізм» — надмірний вплив рішень Страсбурга на внутрішню політику й суди.
Терористи й «маргінали»
Деякі британські юристи та політики вважають, що Євросуд іноді мимоволі стає перепоною в боротьбі за громадську безпеку. Зазвичай у цьому випадку противники конвенції апелюють до того, що рішення ЄСПЛ заважали Лондону депортувати з країни підозрюваних у тероризмі. Так, у 1994 р. відповідно до рішення у справі йорданця палестинського походження Абу Катади, підозрюваного у сприянні терористам, Лондон мав не тільки виплатити компенсацію заявникові в розмірі близько $3200, а й припинити депортацію заявника до Йорданії. Британському уряду знадобилося понад 8 років, щоб отримати від Йорданії гарантії судового процесу, що відповідав би міжнародним стандартам.
Свого часу Д.Кемерон висловився негативно з приводу надання в’язням права голосувати на виборах. Саме це, вважають у Страсбурзі, повинен зробити Лондон, щоб не порушувати прав тих, хто відбуває покарання в тюрмах.
Скарга, що викликала вкрай суперечливу реакцію в Британії, була подана у 2001 р. Тоді Джон Герст, котрий відбував строк за вбивство, звернувся до Верховного суду в надії добитися права голосувати на виборах. Його позов був відхилений, і Дж.Герст поскаржився до ЄСПЛ, який у 2005 р. постановив: відсутність пасивного виборчого права в арештантів суперечить конвенції.
На Туманному Альбіоні не всі погодилися з таким підходом. Суддя Апеляційного суду Джон Лос негативно поставився до ідеї надати право голосу в’язням і нагадав, що історично роль закону про права людини полягала в захисті фундаментальних цінностей, а не в тому, щоб «довіряти маргіналам (тобто арештантам. — Прим. ред.) вирішення питань, в яких розумні, гуманні й освічені люди з великою ймовірністю висловили б іншу думку».
Війна й мігранти
Проблеми, що виникають при спробах застосування конвенції в умовах воєнних операцій, призвели до того, що суддів стали називати «злими ворогами військових». Так, перші спроби поширити дію конвенції на умови поля бою були зроблені під час воєнної операції в провінції Гільменд в Афганістані. Про одну зі спірних ситуацій розповіла на редакційній колонці The Times: через те, що захисники прав людини змусили британських військових відпустити підозрюваних у виготовленні вибухових пристроїв через 72 год. після затримання, ті продовжили займатися тим, чим займалися, поки їх не вдалося спіймати на місці злочину під час закладання бомби. Якби військові керувалися виключно Женевськими конвенціями, то із затриманням не виникло б проблем, відзначило видання. У результаті такої політики станом на березень 2015 р. у судах нагромадилося вже більш ніж 1230 «військових» позовів, пов’язаних з іракською кампанією, відповідачем в яких виступає британське Міноборони.
Рішення Страсбурга нерідко провокують проблеми в галузі міграційної політики. До мігрантів і біженців, як уважає багато британських політиків, у ЄСПЛ ставляться дуже лояльно, часто дуже вільно інтерпретують ст.8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя»). Так, член парламенту від Консервативної партії Приті Пател заявила: «Добросерді судді повинні захищати громадян Великої Британії, замість того щоб шукати виправдання дозволу потенційно небезпечним іноземцям залишатися в країні».
Підписавши конвенцію 65 років тому, сьогодні Велика Британія може відмовитися від юрисдикції ЄСПЛ.
Матеріали за темою
Мармелад в ЄС стане більш фруктовим
17.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!