Круговий контроль

Для нагляду за антикорупційним бюро можуть створити новий силовий орган

Депутати знову пропонують підтримати ідею заснування державного бюро розслідувань. У чому полягає необхідність створення в умовах кризи чергової державної структури й чи зможе бюро впоратися з викликами часу?

Нововведення прописані в законопроекті «Про Державне бюро розслідувань» (№2114). Відповідно до ініціативи головним завданням нової структури повинні бути запобігання, виявлення й розслідування особливо тяжких злочинів.

«З погляду територіальної цілісності й державної безпеки, створення такої структури може бути позитивним, проте визначені в проекті її зав­дання формують передумови для протистояння між представниками влади. Зокрема, це закладено в порядку призначення директора ДБР і встановлення повноважень структури щодо проведення розслідувань стосовно керівництва та службовців Національного антикорупційного бюро», — відзначив керуючий партнер ЮК Prove Group Владислав Кочкаров.

Набагато коректніше акценти були розставлені аналогічним законопроектом №3042, який уносився на голосування парламенту в 2014 році. Він передбачав, що одна із цілей створення ДБР — боротьба зі зрощенням бізнесу та влади, боротьба з корупцією й розкриття особливо тяжких злочинів. Проте частина завдань бюро, зокрема щодо боротьби з корупцією, перейшла до повноважень НАБ. У бюро розслідувань залишилися функції щодо розслідування окремих особливо тяжких злочинів, діяльності злочинних і терористичних угруповань і додався контроль за діяльністю працівників антикорупційного органу.

На думку В.Кочкарова, таким чином виникає певна логічна неув’язка — замість того щоб послідовно наводити лад у країні й боротися з корупцією, зусилля докладаються до контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро. При цьому працівників у останнє відбирають на конкурсній основі, вони проходять перевірку, а керівника призначає Президент. Проте додаткові функції контролю свідчать про те, що є невизначеність, в законодавці припускають, що в НАБ можуть виявитися корупціонери. Можливо, причина в тому, що представники влади не довіряють власному оточенню й завчасно створюють механізми впливу або, можливо, і тиску на нього через правоохоронну систему, припускає юрист.

Аспектом, на який варто звернути увагу, є те, що в умовах фінансової кризи, скорочення державного апарату пропонується створення нової структури, функції якої нині виконує СБУ. Крім того, якщо кожна чергова структура здійснюватиме контроль над новоствореною, ні бюджету країни, ні кредитів МВФ не вистачить для покриття фінансових витрат на апарат.

Отже, законодавець демонструє досить недалекоглядний підхід до написання законів «для себе», адже при цьому політики повністю забувають про простих українців, яких торкнулися і війна на сході країни, і інфляція, і нестабільна політична ситуація, а концентруються на перетягуванні каната в питанні, хто за ким наглядатиме.