Карт-бланш для керівництва

Очільники установ не чекають закінчення строку повноважень і вдаються до перевиборів

У середині квітня збігає термін повноважень більшості голів судових установ. Торік громадськість була невдоволена, що колективи судів здебільше підтримали своїх колишніх очільників, чим нібито довели небажання підкоритися люстрації. Схоже, подібне розчарування спіткає активістів і цього разу: керівники судів, достроково складаючи свої повноваження, мають усі шанси бути переобраними на новий строк.

Час збігає?

«Прикінцеві положення» закону «Про відновлення довіри до судової влади», які окремі правники вважають більш значущими, ніж тіло закону, повністю змінили підходи до формування адмінкорпусу судів. Спроба максимально відійти від політизації процесу обрання голів судів звелася до надання права колективам визначитися зі своїм очільником. Більшість зреагувала на зміни законодавства миттєво, й у перший же тиждень керівництво обрали, а точніше — переобрали.

Виходячи з того, що більшість зборів, скликаних для обрання керівників судів, відбулись у квітні минулого року, відразу після Великодня володарям мантій потрібно буде знову вирішувати питання довіри до свого керівництва. Наприклад, досить оперативно торік відреагував на зміну правового поля Апеляційний суд Сумської області, в якому на 3-ій день після набрання чинності законом, тобто 11 квітня, був обраний новий керівник — Владислав Ященко. В один день з ним переобраний головою Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко, довіру до якого колектив висловлював не один рік.

А ось перший рік головування Олексія Данілова — очільника Апеляційного суду Київської області — збігає 14 квітня. Цього ж дня закінчуються повноваження голів апеляційних судів Дніпропетровської, Рівненської, Херсонської, Чернівецької та Чернігівської областей.

Наступного дня розмірковувати про кандидатів на адмінпосади треба володарям мантій з Миколаївщини, адже їхній керманич уступив на посаду 15 квітня.

Трохи пізніше почалися вибори керівництва господарських судів. Зокрема, Харківський апеляційний господарський суд отримав нового господаря лише на початку минулого літа — 3 червня.

Натомість не для всіх очільників апеляційних судів Страсний тиждень стане останнім, під час якого вони зберігатимуть повноваження. Принаймні на Одещині не дуже квапилися з обранням керівництва. Так, в Одеському апеляційному адміністративному суді збори відбулися тільки 1 жовтня минулого року. Втім, і такий тривалий строк не здається тяганиною з огляду на те, що колектив установи спромігся отримати очільника лише на початку цього року — 30 січня.

Не чекаючи кінця

Незважаючи на доволі суттєвий запас часу, окремі голови судів не стали дожидатися години «ч» та розгорнули передвиборну кампанію задовго до того, як сплинув строк їхніх повноважень. Зокрема, приклад своїм колегам подав голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло. Попри те що головувати він міг до червня, керівник установи вирішив наблизити виборчий процес і склав повноваження 27 березня — майже за 3 місяці до їх закінчення.

30 березня відбулися збори і в Окружному адміністративному суді м.Києва, де 45 із 46 присутніх віддали свої голоси за Павла Вовка, який очолюватиме установу вже 5-ий рік поспіль. Як повідомляють прес-служби, своїх керівників уже обрали Вінницький апеляційний, Дніпропетровський та Одеський окружні адміністративні суди. В усіх трьох випадках володарі мантій підтримали попередніх голів. Отже, Віталій Кузьмишин, Роман Глобутовський і Олег Глуханчик відповідно продовжуватимуть виконувати свої обов’язки принаймні ще 2 роки.

Втім, не може не цікавити передвиборний фальстарт. Можна припустити, що, наприклад, і В.Кузьмишин, який торік був обраний день у день з набуттям чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади», побажає продовжити традицію. Зав­часне переобрання можна пов’язати з небажанням пропускати строки.

Однак, на думку експертів, поспіх може бути викликаний небажанням привертати увагу різноманітних активістів до перегонів. Адже, спираючись на минулорічний досвід, коли громадськість не втрачала можливості потішити своєю увагою судові установи, законники вирішили не робити з виборів голів резонансної події. Якщо торік офіційні сайти установ рясніли анонсами та оголошеннями ледь не про кожен етап виборів, то цього разу задовольняються лаконічними повідом­леннями прес-служб про вже обране керівництво.

Не виключено, що служителі Феміди вирішили підстрахуватись, аби не відчути на собі «гнів народу». Люди у 2014 році часто вимагали поголовної люстрації, а отримали ті самі обличчя на більшості посад. Цьогоріч ніякого ажіотажу, як не дивно, переобрання керівництва судів у громадськості не викликає. Можливо, річ у тім, що ватажки народних мас, здобувши крісла в парламенті, тепер намагаються отримати важелі впливу на Феміду в інший спосіб.

Разом з тим схоже, що відсутність нездорової зацікавленості кадровими питаннями судів піде Феміді на користь. І володарі мантій, безболісно для власного морального здоров’я пройшовши цю формальну процедуру, швидше візьмуться за виконання своїх прямих обов’язків — здійснення правосуддя, а не перейматимуться тим, як їхні персоналії сприйме та чи інша частина населення.

До того ж усі ці чинники дозволяють припустити, що і цього року, попри сподівання окремих політиків та активістів, лише в окремих судах оновиться керівництво. Тим більше, як казав Авраам Лінкольн, «коней на переправі не міняють».

Строки закінчення повноважень голів апеляційних адміністративних і господарських судів та голів апеляційних загальних судів