Що може спонукати юриста претендувати сьогодні на мантію?
Років 5 тому один із корифеїв вітчизняної Феміди в інтерв’ю нашому тижневику заявив, що завжди мріяв стати суддею, оскільки це — найпрестижніша професія для юриста. Втім, навряд чи він повторив би це сьогодні. Мантія стала не тільки червоною ганчіркою для суспільства та політиків, а ще й відкинула її носія років на 20 назад у матеріальному забезпеченні.
Знижка за… шкідливість
Судова система майже ніколи не фінансувалася на 100% від потреб. Після ж ухвалення у 2010 році закону «Про судоустрій і статус суддів», а згодом і закону «Про судовий збір» з’явилася надія, що злиденні часи невдовзі кануть у Лету. Та й про престиж професії можна було говорити без іронії, оскільки з 1 січня цього року лише посадовий оклад судді мав сягнути 15 «мінімалок».
Не останню роль при виборі посади відігравали й соціальні гарантії, які на державній службі були значно вищими за приватне працевлаштування. Йдеться і про щорічні додаткові виплати на оздоровлення, і про пенсію та довічне грошове утримання, яке становило до 90% від посадового окладу, і про багато інших законодавчих гарантій. Щоправда, соціальний захист був фактично однаковим для всіх категорій державних службовців, а не тільки для суддів. Тож юрист міг працювати, скажімо, у системі Міністерства юстиції чи прокуратурі. Хоча в органах виконавчої влади рівень винагороди, а з ним і всі інші доплати, звісно, відставали від суддівських.
Та починаючи з минулого року оклади стали вирівнюватися. Проте не за рахунок зростання зарплат юристів без мантій, а шляхом їх зрівняння на нижчому рівні. Підвищення суддівської винагороди, що передбачалось у 2014 та 2015 роках, було скасоване, а потім і взагалі заробітки урізали, як і всім держслужбовцям, до 7 «мінімалок» (цю суму також заморозили на 2 роки). І хоча з 1 квітня поточного року таке обмеження нібито скасовано законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 №213-VІІІ, але в бюджеті, зміни до якого ухвалювалися з ним в один день, відповідні видатки на оплату праці залишені на попередньому рівні (див. стор.2. — Прим. ред.).
Разом з іншими люстраційними процедурами закон №213-VІІІ запровадив і нове «вікове» очищення, позбавивши довічного грошового утримання всіх суддів, які, відпрацювавши необхідний для того час, продовжують служити Феміді або просто залишаються на державній службі.
Далі — більше. Передбачається, що вже найближчим часом усі пенсійні преференції будуть скасовані. Тобто замість уже зменшеного з 80 до 60% розміру довічного утримання суддям нараховуватиметься пенсія в загальному порядку. Правда, законодавець уже передбачив, що підвищене пенсійне забезпечення збережеться для військовослужбовців і науковців.
Усі ці кроки нагадують радянську концепцію зрівнялівки за принципом «аби не було багатих». Але, як сказав ще один корифей українського правосуддя, бідний суддя — це залежний суддя.
Добра добувши, кращого не шукають
Матеріальні втрати множаться на постійний моральний тиск на служителів Феміди, який не зменшується, а навпаки, посилюється. Як наслідок, експерти прогнозують, що четверта хвиля люстрації — «вікової» — остаточно очистить судову систему. Але не від корупціонерів, а від досвідчених кадрів. Хто ж прийде їм на зміну?
Так, святе місце порожнім не буває. Проте якщо воно дійсно святе, тобто привабливе в очах громадян (у нашому випадку — юристів). Недавно на адвокатській сторінці у Фейсбуку проводилося опитування: чи готові адвокати одягти мантії? Попри глибоку кризу, яку переживає юридичний бізнес (див. №11 «ЗіБ». — Прим. ред.), перейти на державний харч зголосилося тільки 40%. З них майже половина хотіла б почати суддівську кар’єру відразу з апеляційної або навіть касаційної інстанції.
Для кожного 4-го зміна професії не є привабливою через низьку зарплату на суддівській посаді. На думку таких адвокатів, суддя має отримувати щонайменше $4000.
Саме на таку цифру й орієнтувалися розробники закону 2010 року, визначаючи належний рівень суддівської винагороди: за курсом на початок 2014 року 15 «мінімалок» давали близько $2250 для особи, яка вперше одягала мантію. З усіма доплатами дохід судді з науковим ступенем (+15—20%) вже після обрання безстроково (+20%) суттєво наближався до цих бажаних $4000. Плюс — доплата за адміністративну посаду (5—10%), доступ до державної таємниці (5—10%)…
Кожен 3-ій залишається відданим адвокатській професії. Можна припустити, що ці респонденти мають значний досвід, непоганий власний бізнес і, відповідно, достатньо стабільні прибутки, аби шукати кращого.
Розшукуються відчайдухи
То хто ж замінить спорожнілі місця в суддівських кабінетах? Представники прокуратури чи правоохоронних органів? На думку експертів, для суспільства така ротація кадрів точно не піде на краще. Тим більше що ті, кого виштовхнуть із однієї системи, навряд чи пройдуть більш складний кваліфікаційний відбір до суддівських лав. Зокрема, і через люстраційні обмеження.
Раніше найбільший відсоток поповнення суддівських лав припадав на працівників апарату. Однак замість того, щоб стимулювати їхнє прагнення зробити суддівську кар’єру, робиться якраз протилежне. Це і річне додаткове навчання з необхідністю платити за житло в столиці, і завищений прохідний бал на іспитах, і скасування доплати за стаж у перші 3 роки роботи, і, нарешті, фактична відсутність будь-яких переваг суддівської професії порівняно з приватним сектором, особливо в питанні пенсійного забезпечення. Ще й ризик втратити роботу через скарги громадян і політиків або незадовільні результати регулярного оцінювання чи потрапити під слідство через те, що якесь рішення не сподобається прокуророві…
Отже, держава не стимулює прагнення стати суддею ні в тих, хто звик жити сьогодні й зараз, ні в тих, хто може дозволити собі дивитись у завтрашній день. Можливо, це новий метод підбору кадрів, дотепер невідомий жодній європейській країні, розрахований на відчайдухів, відданих служінню правосуддю. Про таких дійсно пишуть біографи, знімають стрічки. Але гартувати сталь можна в одиниць. Коли ж потрібні тисячі фахівців, їх, хоч як це банально звучить, треба просто краще годувати.
За результатами опитування адвокатів у Фейсбуку
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!