Нормативна база України заганяє в глухий кут середній бізнес, замість того щоб сприяти його розвитку. Зокрема, в частині запроваджених Нацбанком обмежень на придбання валюти, що фактично унеможливлює участь у тендерах, оголошених в інших країнах, та укладання зовнішньоекономічних контрактів підприємствами, які прагнуть вийти на міжнародний ринок.
Узбецька торгово-промислова палата не так давно оголосила тендер на виготовлення спеціального обладнання для державного заводу. Наше українське підприємство, маючи великий досвід, вирішило взяти участь у тендері, бо ймовірність його виграти дуже велика.
Не варто переповідати про митарства при купівлі $600 для придбання тендерної документації, але на оформлення тендерної гарантії (Bid bond) знадобилося 1,5 місяця й чимало нервових клітин.
Прикметно, що, коли заставою гарантії є депозитний валютний вклад фізичної особи, проводиться детальний аналіз діяльності підприємства. При цьому потрібно, аби в підприємства був чинний закордонний контракт на суму, що має перекривати заставу. Тобто, якщо ви тільки-но зареєстрували підприємство, вихід на міжнародний ринок для вас закритий.
Але це все вже позаду, і тут виникає найголовніша проблема. Славнозвісна постанова НБУ №281 дозволяє придбати валюту для участі в тендері. Але якщо ви його виграли і потрібно оформити гарантію виконання своїх зобов’язань (performance bond), то Нацбанк придбання валюти забороняє. Глухий кут!?
Що робити переможцю тендеру? Перша застава пропаде, підприємство залишиться без контракту, працівники знову підуть у відпустку без збереження зарплати і т.д. Тож коли держава навчиться відрізняти виробників продукції, які приносять валюту в державу, від тих, що її виводять? Невже це так складно? Для цього достатньо запросити студентів 3-го курсу економічного факультету, які з легкістю вирішать це завдання.
Бізнес уже змирився з пограбуванням у вигляді обов’язкового продажу 75% валютних надходжень, бо частка імпортних комплектуючих інколи становить лише 10—15%. Але коли потрібно придбати, наприклад, обладнання для виробництва, то руки повикручують добре, бо, знову ж таки, чиновникам виявляється «дуже важко» відрізнити відмивання від придбання.
І останнє, майже риторичне запитання до Прем’єра та голови НБУ: «Де обіцяна «зелена вулиця» виробнику? Чи вона є, але не для всіх?»
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Грінвошинг в Євросоюзі стане караним
25.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!