Тролів відправлять у бан

Парламент підготував санкції для любителів патентувати вішалки, сірники та дверні ручки

Від дій патентних тролів лише ринок електроніки щорічно втрачає до 1 млрд грн. Незважаючи на це, українське законодавство дозволяє досить легко запатентувати звичні для всіх предмети побуту. За таких обставин назріла необхідність примусити недобросовісних «винахідників» хоча б компенсувати збитки.

Теорія нападу

Зовнішній вигляд виробу зазвичай є вирішальною ознакою, що впливає на популярність продукції на ринку та її вартість. Тому дієва правова охорона промислових зразків — украй важлива умова формування здорової конкуренції та розвитку інновацій. Проте доводиться констатувати, що застосування промислових зразків в Україні часто не дає їх власникам очікуваних результатів, а значні прогалини в законодавстві створюють умови для зловживань.

Однією з причин цього є так званий патентний тролінг, який уже давно перейшов у сферу прибуткового бізнесу. Патентними тролями прийнято називати компанії, які безпосередньо не займаються винахідницькою діяльністю. Натомість, користуючись недосконалістю законодавства, вони отримують патенти на об’єкти права промислової власності, які не є новими та вже стали звичними предметами побуту. Так, в Україні відомі випадки патентування сірників, дверних ручок, вішалок для одягу тощо.

Наслідки видачі таких патентів можуть бути цілком непрогнозованими й негативними передусім для сумлінних суб’єктів господарювання. Отримавши патент, троль має право вимагати від підприємств, які займаються виробництвом або реалізацією відповідної продукції, виплати ліцензійних платежів. Крім цього, за його заявою відомості про патент включаються до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, а це — підстава для блокування ввезення в Україну товарів, у яких використовується запатентований промисловий зразок.

На підтвердження цього можна навести приклад із судової практики. Господарський суд м.Києва розглянув справу за позовом однієї з найбільших у державі торговельних мереж до певного товариства з обмеженою відповідальністю та Київської міжрегіональної митниці про відшкодування збитків.

Суть спору полягала в такому. Позивач подав митну декларацію з метою оформлення в режимі імпорту набору дерев’яних вішалок. Натомість митниця надіслала торговельній мережі повідомлення про зупинення оформлення товару на строк до 10 робочих днів. Таке зупинення грунтувалося на внесенні до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності на промисловий зразок «Вішалка для одягу». Позивач зазначив, що після повідомлення митниці до нього звернувся представник ТОВ з вимогою укласти договір про надання консультаційних послуг для «отримання письмового дозволу на ввезення відповідної партії товару». Проте торговельна мережа піти на це відмовилася.

Зважаючи на те, що ні правовласник, ні відповідач у встановлений законодавством строк не скористалися своїм правом та не звернулися до суду з метою забезпечення прав інтелектуальної власності, на підставі ст.399 Митного кодексу митниця оформила товар у вільний обіг. Водночас виникло питання про оплату його зберігання митницею. З метою стягнення таких витрат позивач і звернувся до суду. Позов було задоволено (рішення від 31.07.2013 №32821541).

Формальні вимоги

Згідно з даними порталу «Реформи в Україні» від патентного тролінгу ринок щорічно втрачає близько 2—5% від обсягу імпорту електроніки, а це — від 500 млн до 1 млрд грн. Насамперед від цього явища страждає малий та середній бізнес, якому простіше виплатити тролю винагороду, ніж відстоювати свої права в судовому порядку.

Таким чином, явище патентного тролінгу фактично нівелює ідею охорони права інтелектуальної власності. Виникають запитання: чим зумовлена така ситуація та як створити умови для нормальної господарської діяльності в Україні й забезпечити захист прав споживачів?

Для початку варто проаналізувати чинне законодавство у сфері охорони прав на промислові зразки. Відповідно до ч.1 ст.462 Цивільного кодексу, абз.1 ч.5 ст.5 закону «Про охорону прав на промислові зразки» набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Аналіз положень закону «Про охорону прав на промислові зразки» дає підстави для висновку, що для отримання патенту заявникові фактично достатньо правильно оформити заявку та сплатити збір за її подання. За результатами формальної експертизи Державна служба інтелектуальної власності приймає рішення про видачу патенту або відмову в його видачі. Тобто невідповідність промислового зразка умові новизни відповідно до чинного законодавства не є підставою для відмови у видачі патенту. Цим, власне, і користуються патентні тролі.

Розглянемо приклад із судової практики. Солом’янський районний суд м.Києва розглянув справу за позовом виробника сірників до Держслужби інтелектуальної власності про визнан­ня недійсним патенту на зовнішній вигляд основної продукції фабрики — звичайного сірника. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, аргументуючи позицію тим, що при отриманні заявки на реєст­рацію здійснюється лише формальна перевірка викладених обставин. Тож цілком справедливим є твердження, що держслужба діяла в межах та в спосіб, що передбачені законом.

За клопотанням позивача у справі було призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності. Вона встановила, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за оспорюваним патентом стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідної заявки до держслужби. Врахувавши зазначене, суд виніс рішення від 23.12.2014 №42172951, в якому зробив висновок про наявність правових підстав для визнання патенту недійсним.

Європейський стандарт

У міжнародній практиці простежується тенденція до ускладнення процедури патентування промислових зразків та надання третім особам права впливати на експертизу заявок. Загалом, чим складніше отримати патент, тим менша ймовірність, що патентному тролю буде вигідно розпочинати війну. Проте в цьому випадку важливо знайти компроміс, адже надмірне ускладнення процедури (наприклад запровадження кваліфікаційної експертизи — перевірки новизни та індивідуального характеру промислового зразка) не сприятиме захисту прав та законних інтересів добросовісних суб’єктів права інтелектуальної власності.

У Верховній Раді зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони промислових зразків» (№1891). Документ ураховує міжнародний досвід регулювання патентних відносин, зокрема положення директиви про правову охорону промислових зразків Європейського парламенту й Ради ЄС від 13.10.98 №98/71/ ЄС, а також вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Розглянемо запропоновані зміни детальніше.

Так, для перешкоджання патентному тролінгу в багатьох країнах, зокрема Латвії, Португалії, Швеції, передбачена можливість подання застережень проти державної реєстрації патенту. Таким чином, після проведення формальної експертизи інформація про заявку оприлюднюється для загального доступу в мережі Інтернет. Будь-хто може подати свої застереження, якщо, наприклад, промисловий зразок не є новим. Якщо ж, незважаючи на застереження, патент таки видано, відповідне рішення може бути оскаржене зацікавленою особою в адміністративному або судовому порядку. Тому такі зміни зменшать кількість випадків патентного тролінгу, адже додатково діятиме громадський контроль.

Проект передбачає розв’язання низки інших проблем законодавства у сфері охорони промислових зразків. Приміром, у суспільстві вже давно назріла потреба в наданні обмеженої короткострокової правової охорони так званим незареєстрованим промисловим зразкам, тобто таким, що одержують правову охорону без проходження процедури патентування та отримання охоронного документа. Така форма правової охорони передбачена ч.5 ст.213 угоди про асоціацію та ст.16 директиви.

Новації будуть слушними, адже іноді недоцільно й економічно невигідно отримувати патент на фасон одягу, дизайн етикетки чи інші схожі вироби, які швидко морально застарівають і на ринку використовуються нетривалий час. Проте це не означає, що автор не зацікавлений у тому, щоб перешкоджати використанню промислового зразка іншими особами без його згоди.

Тому пропонується встановити обмежену правову охорону строком на 3 роки з моменту доведення до загального відома для незареєстрованих промислових зразків. При цьому суб’єкт права інтелектуальної власності наділяється лише правом на використання промислового зразка, а також виключним правом перешкоджати його неправомірному використанню в разі, якщо таке використання є результатом копіювання промислового зразка.

Пошук недобросовісних

Крім того, проект приводить у відповідність до положень угоди про асоціацію та директиви перелік умов патентоспроможності промислового зразка, доповнюючи його індивідуальним характером. Також збільшується загальний строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок до 25 років.

Ще одна проблема полягає у визначенні наслідків визнання патенту недійсним. Наразі суди здебільшого відмовляють у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків у зв’язку з визнанням патенту недійс­ним. І недарма, адже де-юре власник патенту діяв законно, отримуючи його за результатами формальної експертизи. Проте проектом передбачається, що власник патенту повинен відшкодувати збитки, якщо його поведінка є недобросовісною. Наприклад, такими вважатимуться дії особи, яка після визнання судом патенту недійсним пов­торно подасть заявку на реєстрацію аналогічного промислового зразка.

Тому можна сподіватися, що запропоновані зміни допоможуть не тільки вітчизняним, а й іноземним товаровиробникам. Крім того, удосконалення законодавства у сфері правової охорони промислових зразків дозволить покращити реноме України у світі як держави, орієнтованої на розвиток інновацій та впровадження успішних зарубіжних моделей.