Правова допомога в режимі економії

Як утримати компанію на плаву під час фінансового колапсу

Правники відзначають, що ринок юридичних послуг потерпає від кризи. Достойно вийти з неї вдасться лише тим гравцям, які зможуть учасно переорієнтуватися та врахувати актуальні юридичні тренди. Для тих же юристів, яким затісно в межах країни, відкриваються нові перспективи.

«Погляд оптиміста»

Непроста політико-економічна ситуація в країні позначилася й на ринку юридичних послуг. Правничі об’єднання потерпають від нестачі коштів, відпливу клієнтів, не можуть утримати професійні кадри. Окремі фірми опинилися на межі виживання. Провідні правники та політики під час ХІ щорічного юридичного форуму, присвяченого розвитку ринку юридичних послуг у поточному році радились, як залишитися на плаву й пережити кризу.

Як не дивно, на заході сформувалася когорта, яка з надією дивиться в майбутнє. До неї належить президент Асоціації правників України Денис Бугай, який вбачає перспективи для юридичного ринку в реформі адвокатури й навіть назвав свою доповідь «Погляд оптиміста». Він запевняє, що саме сьогодні в адвокатської спільноти з’явилася можливість запровадити довгоочікувані зміни на законодавчому рівні. Коли буде завершена реформа, говорить Д.Бугай, маючи на увазі прийняття профільного закону, різні варіації якого розробляються кількома робочими групами, працювати на юридичному ринку стане вигідніше, зручніше та безпечніше.

Зокрема, президент АПУ посилається на норми, закладені в проектах актів. Тут положення про так звану адвокатську монополію, яке передбачає, що на ринку залишаться тільки кваліфіковані представники професії; дозвіл на діяльність ескроу-агента, котрий отримають адвокати, тільки-но закон вступить у силу; спрощена система оподаткування; доступ до всіх державних реєстрів та баз даних; посилення інституту адвокатського запиту; легалізація партнерської згоди та право наймати адвокатів на підставі трудового договору, що вирішить питання оплати їхньої роботи та забезпечення соцпакета без відповідальності, яке покладається на партнерів; удосконалення інституту адвокатської таємниці з метою захисту правників від свавілля правоохоронців.

Ложкою дьогтю в діжці з медовими перспективами залишається те, що єдиного адвокатського проекту, який би влаштував і правників, і посадовців, дотепер не розроблено. Тому і Д.Бугай, і його колишній колега, а нині заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, який опікується не тільки адвокатською, а й судовою реформою та реформою виконавчої служби, закликають правничу спільноту консолідувати свої зусилля для написання акта.

Сувора реальність

Поки одні юристи сподіваються, інші аналізують проблеми сьогодення й шукають шляхи їх розв’язання. Адвокат Тімур Бондарєв закликав колег бути реалістами. Наразі, каже він, ринки суб’єктів господарювання, які зазвичай потребують юридичних послуг, «просіли» до рівня 50—60%. Тож бізнес намагається економити, зокрема відмовляючись від послуг юрфірм, створюючи власні юридичні департаменти.

Несприятливо позначається на юридичній галузі й відплив іноземних інвесторів. «Зараз на території України залишаються хіба що навіжені, — жартує адвокат. — Інші йдуть з країни або закривають чи зупиняють свої проекти, що вже знач­но скоротило (і продовжує скорочувати) валютну складову національного юридичного ринку». Сьогодні вимагати оплати юридичних послуг у валюті Т.Бондарєв уважає моветоном, у ній розраховується тільки та невелика кількість іноземних фірм, що досі має ділові інтереси в Україні. Інші клієнти віддають перевагу укладенню договорів у гривнях. Однак на великі заробітки розраховувати не доводиться.

Режим економії, якого дотримується багато юридичних фірм, призводить до скорочення штатів. Ті ж, хто не втрачає робочого місця, потерпають від зменшення заробітної плати та скорочення соціального пакета. Окремі представники юридичного ринку переходять на 4-денний робочий тиждень. Є навіть такі, що відмовляються від окладу й оплачують роботу своїх працівників з відсотків від угод. Утім, говорить Т.Бондарєв, тут є й позитивні моменти. Так, без роботи залишаються висококваліфіковані фахівці, яких «можна купити» за відносно невеликі гроші. Таким чином, фірми, що можуть собі це доз­волити, матимуть шанс залучити до своїх лав професіоналів.

Для того щоб вижити, адвокат радить колегам не уникати переорієнтації юридичної практики. Сьогодні актуальні банкрутство, представництво в судах, комплаєнс (внутрішній антикорупційний контроль суб’єктів господарювання), практика в кримінальних справах та податкова практика. Т.Бондарєв закликає колег слідкувати за якістю своїх послуг, оскільки найближчим часом конкуренція на юридичному ринку посилюватиметься.

Нові горизонти

У свою чергу радять не панікувати представники Ради адвокатів. Заступник голови РАУ Валентин Гвоздій нагадує колегам про 2009 рік, коли на аналогічному форумі правники обговорювали наслідки кризи 2008-го. «Багато хто зумів з успіхом пройти цей непростий період, — зауважив юрист. — Ми навчилися уникати непотрібних витрат, перегруповуватися, залучати нових клієнтів, використовувати всі свої вміння». Кризу 2015 року правник порівняв із хвилею, яку слід використати не тільки для виживання, а й для розвитку.

За його словами, сьогодні, як ніколи, в адвокатської спільноти з’явилася можливість наблизитися до міжнародних стандартів ведення юридичного бізнесу. Національна асоціація адвокатів докладає максимальних зусиль для того, щоб українські адвокати могли вільно почувати себе в європейській адвокатській спільноті. Торік НААУ домовилася з британською установою з питань регулювання діяльності у сфері надання юридичних послуг (Solicitors Regulation Authority, SRA) про включення України до переліку держав, які відповідають вимогам трансферної схеми для кваліфікованих юристів (адвокатів) у інших державах (Qualified Lawyers Transfer Scheme, QLTS). Іншими словами, сьогодні український адвокат може отримати доступ до юридичного ринку Великої Британії як соліситор, пройшовши певну процедуру. На момент проведення форуму, запевнив В.Гвоздій, кілька наших адвокатів уже пройшли цю процедуру, а деякі її ще проходять.

Крім юридичного ринку Великої Британії, українські адвокати можуть спробувати підкорити й ринок Німеччини. НААУ в цьому році досягла відповідної домовленості з Федеральною палатою адвокатів цієї країни. Щоправда, німецька процедура дещо складніша від британської, однак і вона цілком під силу нашим правникам, упевнений В.Гвоздій.

Отже, в такий непростий час перед адвокатами не тільки постають проб­леми, а й відкриваються перспективи. От тільки скористатися ними в повному обсязі зможуть лише висококваліфіковані представники професії.