Випробування самоврядуванням

Адвокати вивчають новий закон і готуються до першого установчого з’їзду

Новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» уже набрав чинності, а це означає, що для українських захисників настав час діяти. Адже головна відповідальність за його втілення в життя лежить на самих адвокатах — відтепер їм надається повне самоврядування. Саме обговоренню проблем практичної реалізації нового закону й була присвячена прес-конференція представників найбільших вітчизняних громадських організацій адвокатів, яка відбулася в прес-центрі ІА «Лігабізнесінформ».

Співпраця 40000

Перший установчий з’їзд адвокатури після набуття чинності новим законом уже не за горами — він призначений на 17 листопада. За цей час українські захисники повинні підготуватися до нього й розробити пакет відповідних документів. А також встигнути провести установчі конференції адвокатів у регіонах. «За цей короткий час ми повинні не просто реалізувати закон про адвокатуру, а й розробити проекти певних документів, які будуть покладені в основу рішень, що приймаються на з’їзді та на установчих конференціях адвокатів. Це не просто зробити, оскільки потрібно сконцентрувати всі думки, ідеї та пропозиції. У даному питанні ми повинні бути єдині», — заявила на прес-конференції президент Спілки адвокатів України Лідія Ізовітова й закликала адвокатів до співпраці, мовляв, якщо в когось є якісь ідеї — з’явився шанс їх реалізувати, оскільки у створенні органів адвокатського самоврядування може брати участь будь-хто.

Згідно із законом на з’їзді необхідно затвердити (а отже, до цього часу вони вже повинні бути практично готові): статут Національної асоціації адвокатів, правила адвокатської етики, положення про Раду адвокатів, про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатів і про Вищу ревізійну комісію адвокатури. До речі, кадрові питання теж вирішує з’їзд — обирає керівництво Ради адвокатів, ВККА, ВРКА й достроково відкликає їх з посад; призначає трьох членів Вищої ради юстиції.

То як же все-таки виглядатиме анонсована «плідна співпраця» 40 тис. українських адвокатів (або хоч би 5 тис. столичних) на практиці? За словами голови Асоціації правників України Валентина Загарії, для того, щоб робота над підготовкою документів не потонула в хаосі, вирішили створити робочу групу, до якої ввійшли б представники всіх громадських організацій.

«На з’їзді належить затвердити величезну кількість документів. І внаслідок того, що зробити це потрібно в дуже стислі строки, аби це не було сумбурно, ми ухвалили рішення про створення робочої групи з розроблення відповідних документів, — розповів «ЗіБ» Валентин Миколайович. — Готовність співробітничати вже виявили 4 великі адвокатські громадські організації — Спілка адвокатів України, Асоціація адвокатів України, Асоціація правників України й Рада адвокатів України. Ми постаралися створити робочу групу, до якої делегуватимемо своїх представників з кожної організації. Ми наполягаємо на тому, щоб кожен документ виходив на з’їзд для обговорення єдиним «пулом» від чотирьох організацій, попередньо вже пройшовши узгодження. Думаю, це значно прискорить подальше проходження цих документів. Напевно, буде кілька проектів, але якщо громадськість знатиме, що один з них узгоджений найбільшими громадськими організаціями, які об’єднують юристів, то для них це буде свого роду знак, що їх варто прийняти за основу. Наша мета — домогтися того, щоб ці документи виражали якусь загальну позицію. Аби не виникало ситуації «без мене мене оженили», коли приймаються документи, яких ніхто не читав і не бачив».

Два адвокати — три гетьмани?

Поява нового закону, як і будь-які зміни в житті, попервах теж може створити якісь незручності, а для того, щоб він запрацював на повну силу, знадобляться старання всіх юристів. «Природно, що при ухваленні нового закону, котрий регулює відносини, які до цього не були врегульовані, — виникає сила-силенна питань. В Україні близько 40 тис. адвокатів, які працюють у різних регіонах, 27 КДКА, і, природно, ми розуміємо, що процес проведення конференцій у регіонах, з’їзду адвокатів — чимала та складна організаційна робота», — відзначила президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва.

Також обговорили на конференції проблеми технічного характеру. Наприклад, уже тепер з’явилися розбіжності серед регіональних КДКА з приводу представництва на установчих конференціях — кожна комісія по-своєму трактує закон. Хтось уважає, що конференція — це спільний захід, на який запрошуються всі адвокати, хтось упевнений, що це — збори представників, відповідно, кожен делегат регіону повинен представляти певну кількість побратимів по «цеху». «Ми прийшли до висновку, що конференція — це все-таки збори делегатів, які представляють деяку кількість адвокатів, — розповів «ЗіБ» В.Загарія. — Наприклад, у Києві — більше 5 тис. адвокатів. І дуже мало приміщень, де всі вони могли б зібратися (хіба що палац «Україна» або Палац спорту). Але уявіть роботу цього з’їзду, на якому збереться 5 тис. адвокатів. Такий підхід може перетворити конференцію або на базар, або, як це в нас буває, просто на демонстрацію загальних зборів. Скажімо, президент САУ Л.Ізовітова навела приклад, коли в Дніпропетровську запросили на захід усіх адвокатів регіону (близько 3 тис.) і при цьому орендували зал на 300 місць. Виходить фарс, маніпуляція. Аби уникнути цього, ми пропонуємо, щоб конференція проходила як збори делегатів, а механізм, як вони обиратимуться, буде вироблений пізніше».

Що стосується безпосереднього самого закону, то тут присутні на конференції були одностайні у своїх позитивних оцінках нового документа. «Закону нам дійсно не вистачало. На жаль, адвокатура була досить розрізненою, безпорадною в деяких моментах. Ми покладаємо дуже великі надії на новий закон. Він допоможе адвокатам, як у повсякденній діяльності, так і в захисті їхніх інтересів у цілому. Безумовно, ми з радістю відгукнулися на пропозицію об’єднати зусилля для того, щоб працювати над тими документами, про які говорили», — зазначила О.Дмитрієва. За її словами, формування адвокатського самоврядування — це унікальна подія для української адвокатури. «У нас ніколи нічого подібного не створювалось, і таких органів в українській адвокатурі ніколи не було. Тому нам доведеться створювати їх з нуля, і від того, наскільки якісно будуть зроблені перші кроки, дуже великою мірою залежатиме те, як ці органи самоврядування працюватимуть далі», — вважає О.Дмитрієва.

«Я сподіваюся, що з ухваленням закону адвокатура стане сильнішою, з’явиться національна організація, побудована на принципах самоврядування, яка зможе представляти адвокатів у всіх сферах суспільної діяльності та в державних органах, що сприятиме посиленню позиції адвокатури, в хорошому сенсі лобіювання та захисту її інтересів», — заявив В.Загарія.

На думку заступник голови САУ Петра Бойка, цінність нового закону в тому, що він надає адвокатам повну свободу дій, дає їм карти в руки, і тепер тільки від них самих залежить їхнє майбутнє. Чи справляться українські адвокати з такою відповідальністю, чи переживуть випробування владою?

Наприклад, В.Загарія висловив побоювання, що гарну ідею можуть зіпсувати амбіції та боротьба за владу, недаремно в народі кажуть: «Два українці — три гетьмани». Але тут усе залежатиме від мудрості самих адвокатів, яким, на думку П.Бойка, в листопаді буде складніше вдвічі, адже набере чинності новий КПК і всім доведеться наново вчитися.

Пряма мова

— Я оцінюю новий закон позитивно. Він є добре виписаним і, найголовніше, надає адвокатурі повне самоврядування та фактично ставить розвиток адвокатури в залежність від самих адвокатів, тобто від того, яких керівників ми оберемо, які люди прийдуть, наскільки вони вгамують свої амбіції при виникненні спірних ситуацій, чи зможуть згуртуватись, об’єднати зусилля. Якщо об’єднають зусилля, інтелект, бажання, то в нас буде сильна й міцна адвокатура. Але тепер ми не зможемо звинуватити державу — зараз статус і доля адвокатури залежать від самих адвокатів. У цьому цінність закону. Якщо щось не дописали, думаю, ще буде можливість доповнити якісь моменти, дещо уточнити в ході нашого адвокатського життя.