Від нового Генпрокурора нардепи очікують гучних процесів, розслідувань, затримань і арештів
Генеральний прокурор Віталій Ярема протримався на посаді менш ніж 8 місяців. Невдовзі після звітування перед народними обранцями він подав рапорт про звільнення, не очікуючи, доки в парламенті зберуть необхідну кількість підписів за його відставку. Втім, Президент фактично за день визначився з його наступником, яким став Віктор Шокін. Ще менше часу знадобилося Верховній Раді, яка відразу ж погодила таку заміну на чолі ГПУ. Чого ж очікують від нового Генпрокурора, насамперед коаліційна більшість?
Правдивий фейк
Інформація про можливе звільнення В.Яреми з’явилася ще у вихідні. Причому стверджувалося, що заяву про відставку Генпрокурор написав одразу після свого виступу у Верховній Раді. Нібито через те, що не відчув підтримки навіть від нардепів із пропрезидентської фракції. Втім, зранку в понеділок, 9 лютого, деякі провідні ЗМІ поквапилися назвати таку інформацію «тролінгом» з боку одного з олігархів.
Ближче ж до вечора з’ясувалося, що фейк виявився правдивим. А вже наступного дня Президент уніс до Верховної Ради подання як на звільнення В.Яреми, так і на призначення В.Шокіна, який до того очолював у ГПУ головне управління нагляду в кримінальному провадженні. Така швидка ротація, на думку аналітиків, може свідчити про те, що відставка Генпрокурора не стала несподіванкою для Петра Порошенка. Більше того, була попередньо погоджена з керівництвом фракцій коаліції. Адже обидві постанови відразу ж унесли до порядку денного та проголосували.
Дійсно, ще в середині січня профільний комітет ВР визнав роботу ГПУ незадовільною. Тоді ж розпочався і збір підписів за відставку В.Яреми. Причому напередодні звіту Генпрокурора, за інформацією керівника Об’єднання «Самопоміч» Олега Березюка, відповідний проект постанови завізували уже 142 нардепи зі 150 необхідних для його реєстрації. Тобто питання про недовіру Генпрокуророві могло бути внесено вже цього пленарного тижня. В.Ярема зіграв на випередження.
До речі, разом зі своїм керівником Генпрокуратуру залишають одразу 3 його заступники. Щоправда, за інформацією ЗМІ, перший — Олег Заліско — пішов у відпустку, Олег Бачун оформив нагляд за дитиною, і тільки Анатолій Даниленко подав рапорт про звільнення. Таким чином, у ГПУ з’являться ще 3 вакансії. Водночас із огляду на висловлені в сесійному залі претензії ротації очікує і керівництво низових ланок прокуратури. Чистку пообіцяв як глава держави, так і новопризначений Генпрокурор. До того ж, за словами Президента, не виключено, що і в органах прокуратури можуть з’явитись іноземці.
Та врешті-решт кадри в цьому разі вирішують хоча і багато, але не все. Чого ж очікує коаліційна більшість від нового очільника наглядового органу?
Де слово, там і справа
Відповідь на це запитання можна з’ясувати, ознайомившись із перебігом звіту В.Яреми у Верховній Раді, точніше — з тими закидами-побажаннями, які лунали того дня на його адресу, та запитаннями до нового очільника ГПУ, котрі мало чим відрізнялися від промов нардепів 6 лютого. Найбільш радикальні вимоги стосувалися негайного притягнення до відповідальності всіх причетних до вбивств і переслідування учасників минулорічного майдану. Причому починаючи із прокурорських лав. Нардепів не влаштовували ні звіт про 5 тис. проведених процесуальних дій та 3 тис. допитаних, ні виправдання В.Яреми про унікальність «майданівських» справ. Напевно, через те, що до суду направлено тільки 8 обвинувальних актів у таких справах. Згодом, представляючи кандидатуру В.Шокіна у Верховній Раді, П.Порошенко також повторив, що покарання винних у вбивствах на майдані є головним завданням для нового очільника ГПУ.
Фактом бездіяльності прокуратури нардепи вважають і ту обставину, що чимало колишніх високопосадовців дотепер залишаються на волі й навіть присутні в сесійній залі. Висловлювались і претензії щодо величезних статків представників нинішньої влади, включаючи окремих керівників самої ГПУ, озвучені діячем «Самопомочі» Єгором Соболєвим. «Генеральний прокурор має говорити не про виконану роботу, а про передані до суду справи», — вимагав він.
Отже, другим завданням для нового Генпрокурора буде організація гучного процесу над кимось із високопосадовців. Бажано — колишньої влади. Тим більше що, за словами В.Яреми, загальна кількість кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю попередньої влади, у масштабах держави налічує 2,5 тис. Щоправда, парламентарів не влаштує відповідальність лише осіб низової ланки, їх задовольнить публічний, хоч і заочний, процес над кимось із колишніх, кого немає в країні.
Естафетною паличкою до нового керівника ГПУ перейде й «справа Георгія Гонгадзе». Нардепи вимагають розсекречення її матеріалів, сподіваючись побачити на лаві підсудних екс-президента Леоніда Кучму та екс-спікера Володимира Литвина. А може, і ще когось зі своїх колишніх колег. Особливий інтерес суспільства до цього процесу — гарантований.
Чимало претензій мало персональний характер. Колишні активісти вимагали негайного покарання для своїх кривдників з числа правоохоронців, суддів у різних регіонах країни. «Чому прокуратура не порушила жодної справи проти тих людей, які хотіли згноїти всіх нас, які викликали сотні людей на допити? Нічого за рік не було зроблено!» — обурювався Ігор Гузь із фракції ПП «Народний фронт».
В.Ярема обіцяв кожному з промовців, які мають претензії до того чи іншого правоохоронця, зустрітися, поговорити, відреагувати. Проте цього нардепам виявилося замало. «Чи готові ви разом з місцевими громадськими організаціями або моральними авторитетами змінити обличчя прокуратури, поставити нових, незалежних людей?» — запитував член пропрезидентської фракції Олег Барна. За оцінками експертів, це можна сприймати як намір нардепів не тільки споглядати за діями прокуратури, а й отримати гарантії впливу як на призначення кадрів, так і на перебіг того чи іншого кримінального провадження.
Загальну тональність напуття від парламенту для Генпрокурора (як виявилося — для його наступника) наостанок задав лідер Радикальної партії Олег Ляшко, чия фракція, за його ж словами, у повному складі поставила підписи за відставку В.Яреми: «Дійте, розслідуйте, арештовуйте, затримуйте! Дайте людям результат!»
Щоправда, ні радикали, ні «Самопоміч» з різних мотивів за В.Шокіна голосів не дали. Більше того, єдиний голос «за» представниці останньої Ірини Суслової може коштувати їй місця у фракції. Натомість кандидатура очільника ГПУ не викликала заперечень в представників «Опозиційного блоку», включаючи й тих, чия присутність у сесійній залі нервує окремих членів провладної коаліції.
Хто винен і що робити?
Отже, що має робити, аби заслужити оплески в сесійній залі, новий Генпрокурор вже почув від народних обранців. Й особливих складнощів з більшістю парламентських настанов у нього не повинно виникнути. Тим більше що свого часу саме В.Шокін відкривав кримінальну справу проти Олексія Пукача, вів розслідування проти «сєверодонецьких сепаратистів» (і, за словами П.Порошенка, мав усі шанси ще у 2005 році відправити за грати лідерів «регіоналів»). Крім того, за часів роботи в системі добре знає, кого з колег треба замінити, аби не мати претензій щодо нереформування органів прокуратури. Та й нардепи охоче допоможуть своїми порадами, адже В.Шокін запевнив їх, що «вирішити важливі кадрові питання без участі громадськості неможливо».
Хто ж винен у тому, що парламентарі були незадоволені роботою його попередника, озвучив, звітуючи, сам В.Ярема. Однією з перешкод ефективному розслідуванню, за традицією, він назвав суддів, які надто м’яко ставляться до обвинувачених. «У 2014 році засуджено 788 корупціонерів, із них лише 35 отримали реальні строки покарання, або 4%, решта практично вийшли на волю», — дорікнув Генпрокурор служителям Феміди.
Далі також за звичкою було названо «недосконалість кримінального та кримінального процесуального законодавства». Зокрема, лунали нарікання щодо можливості застосування застави для корупціонерів. І відзначено запізнілу допомогу Верховної Ради, яка тільки недавно уможливила заочний кримінальний процес. Утім, як відзначають експерти, пояснювати все недосконалістю нормативної бази — найулюбленіший прийом не лише прокуратури.
Щоправда, для нинішньої Верховної Ради цей прийомчик навряд чи пройде. Адже, як свідчать голосування, парламент готовий ухвалювати фактично будь-який документ, якщо правильно обгрунтувати доцільність цього. Як приклад можна згадати законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо військових злочинів)» (№1849), який, серед іншого, передбачає наділення повноваженнями командирів частин Збройних сил, керівників військових навчальних закладів, установ та організацій проводити слідчі дії, включаючи негласні, вилучати майно або затримувати особу.
Минулого тижня у ВР зареєстрована й низка ініціатив Юрія Гарбуза з БПП. Серед них — щодо затримання уповноваженою службовою особою (проект №2031), щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та в районі проведення АТО (№2033), щодо спрощення тимчасового доступу до речей і документів та арешту майна (№2034). Тобто законодавчу базу парламент відкоригує на перше ж прохання прокуратури.
Тож, аби не повторювати помилок свого колишнього шефа, В.Шокіну доведеться «проявляти більшу ініціативу та тісніше працювати з профільними парламентськими комітетами та безпосередньо з усім депутатським корпусом». Принаймні невиконанням цих умов представник фракції БПП Максим Курячий пояснив збір підписів за відставку В.Яреми.
В.Шокін співпрацювати з парламентом пообіцяв. Натомість не наважився назвати конкретні строки, коли перші резонансні справи щодо подій на майдані направлять до суду, пославшись на те, що не мав стосунку до їх розслідування. «Я особисто беру на себе відповідальність за те, що ці злочини будуть розслідувані в повному обсязі й направлені до суду», — запевнив він нардепів.
На думку експертів, часу на це в нього не так уже й багато. Навіть менше ніж традиційні 100 днів. Адже за місяць-два нардепи знову почнуть дорікати, що корупційні схеми не щезли, що чиїсь обличчя продовжують муляти око, а реформи пригальмовують. І запитання «Хто винен?» знову стане актуальним.
МОВОЮ ЦИФР
З виступу Генерального прокурора Віталія ЯРЕМИ у Верховній Раді 6.02.2015
«Розслідується близько тисячі кримінальних проваджень тільки про злочини проти майдану, у тому числі 250 — за фактами умисних убивств та замахів, більш ніж 500 — перевищення влади та службових повноважень.
Минулого року правоохоронними органами скеровано 1500 обвинувальних актів про корупційні злочини стосовно 1700 осіб. До кримінальної відповідальності притягнуто 157 працівників органів внутрішніх справ, 60 — Державної фіскальної служби, 33 — кримінально-виконавчої системи, 20 — митної та 8 — працівників прокуратури.
Прокуратурою направлено до суду 16 кримінальних проваджень стосовно 17 суддів, ще 12 розслідується. Матеріали щодо 197 суддів для прийняття рішень прокуратурою скеровані до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Торік зареєстровано понад 1 млн кримінальних правопорушень. Найбільше їх скоєно в Києві — 136 тис., у Дніпропетровській області — 113 тис., у Донецькій — 97 тис. Майже на 90% збільшилася кількість особливо тяжких злочинів, яких торік скоєно близько 26 тис.
Свідченням знецінення людського життя є зростання в 2,5 раза вбивств. Їх учинено 4920. У 7 разів зросла кількість викрадення людей (1974). На 30% більше вчинено розбійних нападів, а незаконних заволодінь транспортними засобами — майже вдвічі.
Кількість кримінальних проваджень про військові злочини зросла вп’ятеро, до їх скоєння причетні понад 16 тис. військовослужбовців. До суду направлено 65 кримінальних проваджень про корупційні правопорушення і 19 — про злочини в бюджетній сфері, скоєні військовослужбовцями».
ДОВІДКА «ЗіБ»
Віктор Шокін народився 4 листопада 1952 р. в м.Києві.
Після закінчення в 1980 р. Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е.Дзержинського працював стажистом, слідчим, старшим слідчим прокуратури Московського району м.Києва.
У 1989 р. переходить до слідчого відділу прокуратури столиці. З 1994-го — начальник відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю прокуратури м.Києва.
У 1998 р. переходить на роботу до Генеральної прокуратури слідчим з особливо важливих справ відповідного управління ГПУ.
У 2002—2003 та 2004—2007 рр. — заступник Генерального прокурора.
У червні 2014 р. призначений заступником Генпрокурора — начальником головного управління нагляду у кримінальному провадженні.
В.Шокін пообіцяв нардепам: «Приділю особливу увагу виконанню визначених вами пріоритетів».
Матеріали за темою
Коментарі
А ким цей пан Шокiн був у 2011 - 2013 роках???