Афіни намагаються позбавитися від боргів за рахунок мільярдних воєнних репарацій з Берліна
Уряд Греції вимагатиме від Німеччини воєнні репарації за злочини нацистів під час Другої світової війни. Одночасно Афіни намагаються переконати Берлін у необхідності списання частини свого боргу перед трійцею кредиторів. Чи є шанси в нового уряду розрахуватися з фінансовою кабалою за допомогою «окупаційної позики»?
Ніщо не забуте…
Як заявив на цьому тижні грецький прем’єр-міністр Алексис Ципрас, представляючи в парламенті програму діяльності уряду, вимога повернення так званої окупаційної позики і воєнних репарацій — «це моральний борг перед історією, борг перед усіма народами Європи, які воювали й проливали кров у боротьбі проти фашизму». А.Ципрас відзначив, що головну роль у висуненні цих вимог відіграватиме Національний комітет з питань вимог німецьких компенсацій і фігура-символ Національного опору під час війни Маноліс Глезос, котрий є нині депутатом Європейського парламенту. М.Глезос, коли був ще хлопцем, скинув у травні 1941 року з афінського Акрополя нацистський прапор зі свастикою, повідомляє ТАСС.
Питання про отримання від Берліна мільярдних воєнних репарацій за злочини нацистів у роки Другої світової війни активно обговорюється в Греції останніми роками, проте зрушень досі не було. У березні 2014-го президент країни Каролос Папульяс заявив президентові ФРН Йоахиму Гауку, що Афіни не відмовляться від своїх вимог.
На початку цього року офіційний представник Міністерства фінансів Німеччини Мартін Йегер повідомив журналістам, що Берлін не бачить жодних підстав для виплат, а з боку грецького уряду нібито не було зроблено ніяких кроків. У відповідь МЗС Греції оприлюднило заяву, в якій сказано, що «відповідні вимоги були висунуті й висуваються офіційно по дипломатичних каналах».
На думку окремих грецьких парламентарів, Німеччина повинна заплатити Афінам $7,1 млрд у цінах 1938 року, тобто Є108 млрд (без відсотків) у нинішніх цінах. Крім того, Берлін на підставі підписаної з тодішнім грецьким прем’єром-колабораціоністом Георгіосом Цолакоглу угоди фактично в примусовому порядку взяв позику у вигляді золота й грошових ресурсів із сейфів грецького центробанку у розмірі $3,5 млрд у цінах 1938 року, тобто €54 млрд у перерахунку на нинішню купівельну спроможність валюти. У результаті компенсації могли б перевищити €162 млрд. Якщо ж до цієї суми додати відсотки, вона сягне €600—700 млрд.
Згідно з угодою 1960 року ФРН виплатила Греції репарації у розмірі 115 млн марок (€59 млн), проте багато жителів країни вважають, що ця сума сміхотворна.
Стратегія розставання
Втім, як відзначають експерти, вірогідність отримання компенсації від Берліна дуже мала. Такі вимоги пов’язують зі спробами Афін реструктуризувати, а то й списати борг країни, який сягнув €240 млрд. Як заявив новий міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс, його держава не обговорюватиме умови виплати свого зовнішнього боргу з трійцею кредиторів з Євросоюзу і МВФ. Мова йде тільки про прямі переговори з лідерами країн, що входять до єврозони, аби домогтися списання його більшої частини, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Водночас наприкінці січня голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер сказав, що Євросоюз не збирається прощати зовнішній борг Греції. «Питання про те, щоб зняти цей борг, не стоїть. Інші країни зони євро не підуть на це», — зазначив він. Його підтримав і офіційний Берлін — один з основних кредиторів Афін.
Нагадування про репарації, на думку експертів, швидше є стимулом, за допомогою якого новий грецький уряд хоче змусити канцлера Німеччини піти на поступки. Іншими словами, якщо Берлін не пролобіює інтереси Греції в частині списання боргу, його обслуговування й погашення спробують пов’язати з претензіями 75-річної давнини.
Проте в нинішній політичній ситуації свій вплив на Афіни може мати й Вашингтон, у тому числі й для захисту інтересів Міжнародного валютного фонду. Невипадково (поки що неофіційно за океаном заговорили про неминучий вихід Греції з єврозони у випадку, якщо їй не вдасться домовитися про нову кредитну програму або про продовження старої, термін дії якої закінчується 28 лютого. Так, колишній голова Федерального резерву США Алан Грінспен заявив: «З часом всі зрозуміють, що розставання — це найкраща стратегія в цьому випадку».
Водночас і американські, і британські фінансові аналітики прогнозують, що вихід або виключення Греції з єврозони матиме украй негативні наслідки для самої Європи. Тобто у будь-якому випадку розплачуватися за борги Афін доведеться всім країнам єврозони. Питання лише в тому, скільки це коштуватиме кожній з них. І часу для того, щоб визначитися, де поставити кому в реченні «платити не можна пробачити», залишилося не так уже й багато.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!