«Украй необхідно не допустити зниження вже існуючого рівня незалежності суддів»
Найоб’єктивніше будь-яку реформу здатні оцінити ті, кого вона безпосередньо стосується. «ЗіБ» звернувся до Голови ВГС Віктора Татькова з проханням стисло підбити підсумки перших двох років дії закону «Про судоустрій і статус суддів», а також інших актів, ухвалених за цей час задля зміцнення судової системи в Україні.
— Вікторе Івановичу, як би ви оцінили стан судової системи після глобальних законодавчих змін у сфері судочинства?
— Останні два роки судово-правової реформи стали надзвичайно важливими та прогресивними для розвитку вітчизняної судової системи. Прийняті за цей час нормативно-правові акти у сфері судочинства, безперечно, сприяли підвищенню ефективності роботи системи судових органів, удосконаленню правових засад організації роботи судової влади та підвищенню рівня здійснення правосуддя в цілому.
Зокрема, суттєвим кроком у посиленні гарантій незалежності суддів став закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів», яким передбачено додаткові елементи процедури обрання суддів.
— Який із законодавчих актів, ухвалених за цей час, мав воістину доленосне значення для подальшого розвитку судової влади?
— Безперечно, таким актом став закон «Про судоустрій і статус суддів», який забезпечив комплексне реформування системи судочинства відповідно до міжнародних стандартів. Метою було підвищення ролі суду та статусу судді в суспільстві, забезпечення незалежності суддів і спрощення процедури доступу до суду.
Закон приймався з урахуванням міжнародного досвіду, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, рекомендацій Ради Європи та Комітету міністрів Ради Європи, висновків Венеціанської комісії та на виконання низки рішень Конституційного Суду.
З прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів», крім іншого, в судах запроваджено автоматизовану систему документообігу, яка гарантує:
• неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів спеціалізації, черговості, вірогідності, рівної кількості справ для кожного судді (з урахуванням його завантаженості та вимог процесуального закону);
• надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, у яких вони беруть участь;
• централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів;
• підготовку статистичних даних тощо.
Система документообігу забезпечила повну автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді й унеможливила будь-який сторонній вплив на процес розподілу справ.
— Які законодавчі акти, на ваш погляд, варто розробити та прийняти найближчим часом для подальшого зміцнення незалежності судової системи?
— Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу та професійної діяльності, а самостійність судів — конституційним принципом їх організації та функціонування. На мою думку, Конституцією, законами та ратифікованими Україною міжнародними договорами сьогодні на високому рівні забезпечуються гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Проте ще потребують поступового поглибленого законодавчого врегулювання такі питання, як:
• приведення положень законів України, якими регулюється діяльність судової влади, у відповідність до міжнародних стандартів;
• посилення соціального захисту суддів та членів їхніх сімей тощо.
Водночас украй необхідно є не допустити зниження вже існуючого рівня гарантій незалежності суддів у разі прийняття нових чи внесення змін до чинних законів та максимально сприяти підвищенню загального рівня довіри до судової влади України.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.99 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!