Якщо Брюссель розірве «грошові» зв’язки з Афінами, можуть постраждати країни — члени ЄС
Перемогу на позачергових парламентських виборах у Греції здобула Коаліція радикальних лівих сил — СИРИЗА. Її лідер Алексис Ципрас виступає проти політики жорсткої економії й масштабної приватизації, нав’язаної Брюсселем. Чи залишаться Афіни в єврозоні і кому не вигідний її вихід звідти?
За позачерговими парламентськими виборами в Греції уважно стежили всі держави Євросоюзу, адже вирішувалася доля членства країни в структурі і єврозоні. Партія СИРИЗА набрала 36,3% голосів і отримала 149 місць у парламенті. Не вистачило кілька місць, щоб сформувати уряд самостійно. Довелося об’єднатися з правоцентристами. Правляча партія зазнала нищівної поразки: провела до парламенту лише 76 депутатів.
Представники країн — членів ЄС вже прокоментували результати виборів. Лідер французького «Національного фронту» Марін Ле-Пен привітала перемогу СИРИЗА й назвала вибір народу Греції «демократичним ляпасом» ЄС. У свою чергу прем’єр Великої Британії Девід Кемерон уважає, що це призведе до економічної нестабільності в Європі.
«Ми не маємо наміру провокувати розрив з нашими партнерами, проте продовжувати політику беззаперечного підкорення не будемо», — наголосив А.Ципрас. Він пообіцяв виборцям згорнути нав’язану Брюсселем програму жорсткої економії, зупинити масштабну приватизацію, підвищити зарплати й пенсії, а також погрожував вийти із зони євро, якщо частину боргу не спишуть.
Проте в ЄС ця ідея мало кому подобається, оскільки списання боргу завдасть удару по банках, які держать боргові папери Греції. В результаті постраждає економіка країн-кредиторів. До того ж після оголошення результатів виборів очільник Європарламенту Мартин Шульц заявив: списання боргів Греції нереалістичне.
Сьогодні Афінам необхідно не тільки віддавати борг «трійці» кредиторів (Єврокомісії, Євроцентробанку і МВФ), а й сплачувати відсотки. На це й пішла велика частина з $247 млрд, виділених країні у 2013 р. За деякими підрахунками, $149 млрд було виплачено як відсотки, а безпосередньо грецькій економіці й населенню перепало лише $16 млрд.
Раніше німці побоювалися виходу Греції з єврозони, але останнім часом перестали бачити в такому варіанті надмірну загрозу. В Брюсселі теж серйозно задумалися про таку можливість. Відповідний механізм поки не створений. Проте юристи в столиці ЄС над цим працюють.
З одного боку, всі втомилися від недоладності греків. З другого — якщо Афіни покинуть єврозону, то навряд чи повернуть кредити, взяті в Євросоюзу. Відчутно постраждає Берлін, адже він виділив найбільше — €65 млрд.
Головне питання в тому, чи погодиться ЄС відпустити Грецію з єврозони. Адже якщо в Афін заберуть євро, іншим країнам, які мають хронічні проблеми з економікою, доведеться з часом покинути єврозону вслід за Грецією. Така перспектива лякає багато країн ЄС. Весь південь Європи, включаючи Францію, не відповідає жорстким критеріям, на дотриманні яких наполягає Німеччина. Якщо показова прочуханка Греції відбудеться, ці країни консолідуються, аби спільно протистояти диктату Берліна.
Тепер А.Ципрасу доведеться докласти максимум зусиль, аби тріумфування виборців, які його підтримали, не перетворилося на суцільне розчарування.
Матеріали за темою
Нелюдський розум обмежили рамками в Європі
17.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!