Захисникам потрібна зброя та убезпечення від прослуховування телефонних розмов
Закордонні експерти опитали українських захисників, як ті оцінюють кримінальну юстицію. Більшість респондентів нарікають на обвинувальний ухил судочинства, відсутність рівності сторін кримінального процесу та вимагають від прокурорів з’являтись у засідання у форменому одязі.
Неупередженість суду
Торік європейські експерти провели опитування 195 вітчизняних адвокатів з усіх областей України. Цікавилися проблемами системи кримінального правосуддя. Результати репрезентовані у вигляді збірки діаграм з коментарями, перший параграф якої розкриває аспекти участі захисників у судовому розгляді. Закордонних експертів цікавило, чи вважають правники служителів Феміди неупередженими.
Негативно охарактеризувала володарів мантій абсолютна більшість захисників (88%). Вони дорікають суддям обвинувальним ухилом судочинства, прийняттям до розгляду незаконно отриманих показань та навіть (на що вказало 50% опитаних) визнанням допустимими доказів, отриманих з недодержанням ст.87 Кримінального процесуального кодексу (порушення прав і свобод людини).
Понад 3/4 адвокатів (76%) розповіли європейським інтерв’юерам про односторонню комунікацію судді з прокурором за відсутності захисника. Більш ніж 90% правників очікують від суддівського корпусу максимального докладання зусиль для забезпечення стороні захисту рівної зі стороною обвинувачення можливості доступу до матеріалів провадження, а також для надання достатнього часу на ознайомлення з матеріалами справи.
І лише 10% адвокатів не мають жодних претензій до суддів та сторони обвинувачення.
Хто кого?
Понад 90% опитаних відзначають, що терези Феміди поки що схиляються на бік обвинувачення. Зокрема, це зумовлено вужчим обсягом прав адвокатів порівняно з правами їхніх процесуальних опонентів. Так уважають 97% опитаних.
Також негативно на забезпечення процесуальної рівності впливають порушення правоохоронців стосовно осіб, утягнутих у сферу дії кримінального судочинства (67%). Наприклад, 46% правників у своїй практиці стикалися з випадками, коли їхньому підзахисному повідомляли про підозру безпосередньо перед надсиланням обвинувального акта до суду.
Така ж кількість адвокатів зазнала перепон від прокурора чи слідчого в ознайомленні з матеріалами справи. Більш ніж половині респондентів судді відмовили в задоволенні клопотання про визнання доказів недопустимими. Адвокати стверджують, що процесуальним опонентам суд відмовляє в подібних клопотаннях набагато рідше.
Крім змісту процесу, захисники розкритикували і його форму. Зокрема, 72% з них виступають за те, щоб заборонити прокурорам користуватися мобільним телефоном під час перебування в залі суду, а 66% вимагають від обвинувачів з’являтись у засідання у форменому одязі.
Без права доступу
Наступною проблемою, розкритою під час дослідження, став доступ до інформації та… своїх клієнтів. Опитані захисники відзначили інформаційну обмеженість і зажадали урівняння в доступі до інформації про кримінальні провадження зі слідчими та прокурорами (98%). А ось «свою» інформацію адвокати воліли б захистити від сторонніх очей та вух. Понад 90% з них погодилися з необхідністю вжиття істотних заходів для захисту від неправомірного втручання в їхню роботу. При цьому близько 40% опитаних погоджуються з тим, що їм самим слід докладати більше зусиль для унеможливлення доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці.
Абсолютна більшість респондентів ратують за необмежену можливість спілкування з клієнтом, який перебуває в слідчому ізоляторі. Під «необмеженою можливістю» 73% опитаних мають на увазі створення кращих умов для конфіденційних побачень. При цьому окремі адвокати взагалі нарікають на неможливість побачитися з клієнтом і діляться в соцмережах досвідом подолання перепон.
Наприклад, Ярослав Зейкан звертає увагу на «фішку» львівських правоохоронців, які вимагають дозволу суду на побачення з клієнтом, що, наголошує адвокат, суперечить ст.50 КПК. Натомість його колега Тарас Безпалий запевняє, що нечасто стикається з подібними порушеннями, а в київських чи, наприклад, харківських місцях тримання під вартою такі проблеми взагалі відсутні.
Крім інформації, вважають захисники, сприяти повноцінній реалізації ними своїх функцій може право на носіння зброї, а також недопущення прослуховування їхніх телефонних розмов. Зокрема, останнє питання досить повно було висвітлено на одному із заходів адвокатом Євгеном Солодком, який розповів колегам про хитрощі слідчих, завдяки яким правоохоронці отримують доступ до телефонних розмов адвокатів. За словами Є.Солодка, міліціонери не вважають за потрібне уточнювати професію особи при поданні клопотання про прослуховування телефону й при цьому не несуть відповідальності в разі встановлення судом належності «прослуховуваного» до адвокатських лав.
Допомогти у розв’язанні перелічених проблем правники закликають журналістів, порядок присутності яких у відкритому судовому засіданні має бути прозорим (так уважають 97% опитаних). Опонентам у кримінальному процесі адвокати нагадують про необхідність постійного підвищення кваліфікації, обіцяючи, що й самі не пастимуть задніх.
Очевидно, завершити реформування кримінальної юстиції в Україні вдасться тільки завдяки консолідації зусиль усієї правничої спільноти та суспільства загалом, адже ніхто не може сказати наперед, що кримінальна юстиція його омине.
ПРЯМА МОВА
Євген ГРУШОВЕЦЬ,
адвокат:
— На жаль, у більшості випадків судді підтримують сторону обвинувачення, що не дозволяє говорити про реалізацію принципу рівності сторін процесу повною мірою. Задовольняючи клопотання обвинувачів, служителі Феміди іноді приймають рішення про застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів, не маючи для цього підстав.
Наприклад, у моїй практиці були випадки призначення застави в необгрунтовано великому розмірі. Звісно, КПК дозволяє суду перевищувати межу в 300 розмірів мінімальної заробітної плати, але йдеться про виняткові випадки, коли така необхідність належно доведена.
Інший негативний аспект стосується самих клопотань. Так, знову ж таки з моєї практики, клопотання правоохоронців розглядаються судом значно оперативніше, ніж клопотання сторони захисту, що також не сприяє принципу процесуальної рівності.
І, нарешті, найгірше складається ситуація з проведенням експертизи. Наразі захист фактично позбавлений можливості самостійно ініціювати експертизу в обраному ним закладі, оскільки практично всі матеріали справи — у слідчого, який не зацікавлений у результатах експертизи, що не відповідатимуть його правовій позиції.
Утім, чинний КПК надає адвокатові низку інструментів, які можуть бути використані для здійснення якісного захисту.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!