«Тільки внесення змін до Конституції є запорукою справді успішної судової реформи»
На продовження обговорення законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд» пропонуємо вашій увазі черговий блок ексклюзивних коментарів, які «ЗіБ» отримав від членів Ради з питань судової реформи при Президентові.
— Чи голосували ви за законопроект №1656? Які ваші пропозиції не ввійшли до остаточного тексту документа?
— Як член Ради з питань судової реформи, я брав участь у розробленні проекту закону, який згодом був унесений Президентом до Верховної Ради й зареєстрований під №1656. Я особисто голосував за цей проект, оскільки підтримую ідеї першого етапу судової реформи, які в ньому закладені. Вважаю, що цей проект лише започатковує судову реформу, про що неодноразово й недвозначно висловлювався на різних форумах і в засобах масової інформації. Саме під таким кутом зору треба оцінювати законопроект №1656.
Я глибоко переконаний, що судову реформу неможливо провести без унесення змін до Конституції, однак нині суспільство вимагає вжиття деяких першочергових заходів, які б наблизили нас до стандартів справедливого суду. Це відновлення повноважень Верховного Суду, реформування органів, які відповідають за творення суддівського корпусу (ВРЮ та ВККС), посилення суддівського самоврядування. Низка заходів спрямована на посилення засад відкритості судового процесу.
Робота над проектом на засіданнях ради відбувалась у формі відкритої дискусії, в результаті якої вироблялася колективна думка щодо тих чи інших пропозицій. Тому навряд чи можна стверджувати, що якісь пропозиції були проігноровані. Тим більше що в роботі над проектом ми спиралися на Стратегію судової реформи, яка раніше була затверджена радою. Отже, проект закону є продуктом колективної творчості, в якому представлені різні групи професійного юридичного співтовариства (судді, адвокати, вчені, державні службовці).
Звичайно, я надавав свої пропозиції, деякі з них, за підсумками обговорення, не були включені до проекту. Так, я пропонував, аби представництво у ВС і вищих судах здійснювали виключно адвокати. На мою думку, це сприяло б підвищенню правового рівня судочинства, правової культури, однак у результаті дискусії ця пропозиція не була підтримана, можливо, дійсно, такий крок є передчасним.
— Чи згодні ви з тим, що право на справедливий суд можна забезпечити за рахунок розширення підстав для притягнення суддів до відповідальності, що, власне, є головною темою законопроекту №1656?
— Питання поставлено некоректно. Я дійсно не згоден з тим, що право на справедливий суд можна забезпечити тільки за рахунок розширення підстав для відповідальності судді.
Але, по-перше, розширення підстав притягнення судді до відповідальності є лише однією з великої кількості пропозицій, що відображені в проекті, й аж ніяк не «головною темою». Проект містить цілий комплекс новацій, кожна з яких окремо не вирішує проблеми справедливого судочинства, але які в сукупності мають дати позитивний ефект, наблизити нас до цієї мети. Одначе знову застерігаю від перебільшення значення цього етапу реформи, адже тільки внесення змін до Конституції є запорукою справді успішної судової реформи. Із таким підходом згодні і європейські експерти.
При внесенні змін до Конституції, як передбачено стратегією судової реформи, пропонується, зокрема, відмовитися від призначення суддів на 5-річний строк, а потім безстроково. Проте головне — це зменшення навантаження на суди, а для цього треба відмовитися від абсолютизації принципу поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції).
— Чому, на ваш погляд, запропонована Президентом судова реформа фактично зберігає структуру та основні положення чинного закону й водночас, за оцінками деяких членів ради, лише посилює контроль з боку глави держави за суддями?
— Знову запитання некоректне, бо насправді є констатацією. Що стосується структури та основних положень проекту, то вони не створюються чи переписуються за бажанням окремих осіб, а структура й основні положення продиктовані нормами Конституції, а також структурою та змістом суспільних відносин, що регулюються законом. Це зрозуміло.
Щодо другої частини запитання, то ніякого посилення контролю глави держави за суддями в проекті немає. Більше того, у проекті взагалі немає повноважень Президента щодо контролю за суддями, оскільки це не передбачено Конституцією. Компетенцією в питаннях суддівської кар’єри та відповідальності суддів наділені ВРЮ та ВККС. Що ж до окремих оцінок членів ради, то ніхто не забороняє висловлювати власну думку й після того, як проект був схвалений більшістю членів ради.
Вадим Беляневич, старший радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери»
Матеріали за темою
Коментарі
З глибокою повагою ставлюся до пана Беляневича. Проте його теза про відмову від права звернутись до суду У БУДЬ_ЯКОМУ ОКРЕМО ВЗЯТОМУ КОНФЛІКТІ є - як на мене - хибою. Можна встановити систему судових …