Вашингтон і Гавана починають відносини з чистого аркуша. Проте намацування точок дотику буде непростим
На загальний подив, США й Куба практично поклали край своїм давнім суперечкам. Глави двох держав, Барак Обама та Рауль Кастро, одночасно повідомили цю гарну новину. Колесо чвар прокрутилося, справа зрушила з мертвої точки. Після півстоліття непростого співіснування на відстані 180 км одна від одної дві держави вирішили нормалізувати відносини. Країни перебувають у пошуках взаємовигідних зв’язків, які не вдалося налагодити навіть до кубинської революції 1959 р.
Таємні переговори
Б.Обама й Р.Кастро, одночасно виступаючи по телебаченню, зробили історичні заяви про відновлення дипломатичних відносин між двома державами. Цьому передувала телефонна розмова між главами держав, що тривала 45 хв. Уже сам цей факт став сенсацією, адже очільники Америки та Куби не спілкувалися майже півстоліття. Вельми дивно було чути з вуст американського президента слова про те, що Куба повинна взяти участь у «саміті Америк» у 2015 р. у Панамі. Ще кілька років тому оглядачі назвали б такий сценарій розвитку подій неможливим.
Діалогу лідерів Куби та США передувала величезна підготовча робота. Як стало відомо, цілий рік дипломати двох країн таємно вели переговори про можливу нормалізацію відносин. Більшість таємних зустрічей, починаючи з червня 2013 р., відбувалися в Канаді.
Обговорювалися питання про звільнення американця Алана Гросса, засудженого на Кубі за підривну діяльність, і кубинців, які відбували покарання в США за схожими обвинуваченнями. У 2009 р. А.Гросса визнали винним у шпигунстві й засудили до
15 років тюрми за незаконне ввезення телекомунікаційного устаткування. А.Гросс, субпідрядник Агентства США з питань міжнародного розвитку, передавав техніку кубинським єврейським організаціям, які мали використати її для створення в країні локальної інтернет-мережі. Влада острова звинуватила американця в тому, що він нібито намагався організувати в країні революцію на зразок «арабської весни».
США в обмін на звільнення американських шпигунів випустили з буцегарні останніх трьох агентів знаменитої «кубинської п’ятірки», арештованих ФБР у 1998 р. за шпигунство та змову з метою вбивства. Двох розвідників із цієї групи американська сторона звільнила у 2011 і на початку 2014 р. Справі «кубинської п’ятірки», яка працювала в середовищі кубинських емігрантів у Маямі, було надано офіційного статусу, а за їх звільнення виступали десятки відомих людей, нобелівські лауреати, вчені, письменники й актори.
Проте, на думку незалежних спостерігачів, обмін здійснили не заради А.Гросса, а заради іншого важливого неназваного агента США, який пробув в ув’язненні в Гавані понад 20 років.
Папа Франциск і розморожування відносин
Велику роль у відновленні відносин між Вашингтоном і Гаваною відіграв папа Франциск. Переговори в Канаді проходили найчастіше під егідою понтифіка, який особисто брав участь у завершальній зустрічі представників США та Куби у Ватикані.
Останній був єдиним іноземним представником на двосторонніх переговорах між цими країнами. Канада надавала тільки місце для проведення засідань, але не брала участі в них.
Як стало відомо, папа Франциск написав Б.Обамі й Р.Кастро листа з метою врегулювання питання відносно А.Гросса, а на початку минулого літа закликав двох лідерів налагодити відносини. Слідом за цим у Ватикані відбулися зустрічі з представниками двох країн, і після отримання папського послання лідери США та Куби провели телефонну розмову.
Поза сумнівом, прорив у американо-кубинських взаєминах став великою перемогою для зовнішньої політики Ватикану. З часів папства Івана-Павла II Святий престол активно підтримує скасування ембарго США щодо Куби й відновлення дипломатичних відносин.
Задоволені не всі
У безпрецедентній заяві про зміну політичного курсу президент США Б.Обама визнав: ігнорування Острова свободи Сполученими Штатами, яке тривало понад півстоліття, показало свою неефективність, не сприяло становленню демократичної, процвітаючої та стабільної Куби й лише зашкодило народу цієї країни, де при владі, як і раніше, перебуває Комуністична партія.
Він повідомив, що в найближчі півроку держсекретар Джон Керрі повинен по-новому подивитися на факти й вирішити, чи слід уважати Кубу державою, яка підтримує тероризм. Президент США заявив, що тепер американські банки зможуть відкривати відділення на Кубі, а громадяни Сполучених Штатів отримають можливість переказувати на Кубу гроші на суму до $2 тис. Буде дозволений експорт телекомунікаційного устаткування на острів і розширена торгівля. Приватні компанії на Кубі зможуть купувати будматеріали й сільськогосподарське обладнання.
Р.Кастро багато в чому повторив слова американського президента, відзначивши, що в сучасному світі діалог і співпраця кращі за конфронтацію, проте не відмовився від революційних принципів.
«Ми домовилися про відновлення дипломатичних відносин. Це не говорить про те, що головна проблема вирішена — економічна блокада, яка тягне за собою величезні втрати для наших країн, повинна бути припинена», — сказав Р.Кастро. Він також закликав Б.Обаму пом’якшити ембарго. «Незважаючи на те що блокада стосовно Куби закріплена в законодавчому акті США, президент США як представник виконавчої влади може змінити характер її виконання», — підкреслив кубинський лідер.
Як зазначають спостерігачі, рішення про нормалізацію відносин між країнами змінює не тільки підсумки останніх 50 років, а й, можливо, ситуацію в майбутньому. Дипломатичні відносини США та Куби були розірвані в 1961 р. через проведену кубинськими революціонерами на чолі з Фіделем Кастро націоналізацію плантацій цукрової тростини й конфіскацію американської власності, включаючи нафтові заводи. Дві країни запровадили взаємне ембарго на постачання продукції.
Новина про відновлення відносин між Вашингтоном і Гаваною розколола кубинських іммігрантів у Маямі. Одна частина американських кубинців, переважно молоді люди, які народилися в США, вітає крок Б.Обами, інша (як правило, літні громадяни, котрі втекли від Ф.Кастро та його прихильників після повалення режиму Фульхенсіо Батисти в січні 1959 р.) — різко його засуджує. Всього в США, в основному в штаті Флорида, живуть мінімум 1,5 млн осіб кубинського походження.
Заява не просто так?
Попри всі перспективи, до їх реалізації поки що далеко. Американський парламент має що сказати з питання зовнішньої політики. Законам про ембарго можна протистояти лише іншими законами, але де взяти потрібну для цього більшість? Зазвичай Конгрес і Сенат дотримуються позиції ідеологічного протесту проти будь-яких рішень Б.Обами. А після листопадових виборів більшість в обох палатах належить республіканцям. Проте в Білому домі сидить демократ. Кубинська дилема має такий самий характер, як і питання голосування іноземців на місцевих виборах, про яке говорив Франсуа Олланд. Ці ініціативи певним чином означають початок президентських кампаній. Мова йде про формування ідеологічного розколу в електораті для його подальшої мобілізації. Заява про нормалізацію відносин з Кубою була наступною після новини про реформу міграційної політики (вона дозволить отримати документи мільйонам нелегалів) і критики дій поліцейських відносно афроамериканського населення.
Після півстолітнього затишшя Б.Обама (ліворуч) та Р.Кастро хочуть зробити все можливе, аби їхні країни потоваришували.
Матеріали за темою
Нелюдський розум обмежили рамками в Європі
17.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!