Представники РСУ спробували витягти Феміду з боргової і правової ями
На черговому засіданні Ради суддів її представники знову оперували правовими й фінансовими категоріями. При цьому в актовій залі Державної судової адміністрації, яка стала постійним «робочим кабінетом» для нового складу ради, атмосфера нагадувала неформальну нараду.
Від колишнього масштабу й офіціозу зібрання членів вищого органу суддів¬ського самоврядування не залишилось і сліду. Якщо раніше алгоритм роботи 77 членів РСУ був чітким і кожне засідання проходило як по нотах, то нинішнє дійство було схожим на репетицію. Дев’ятьом присутнім представникам ради було складно оперативно впоратися з питаннями порядку денного, оскільки доводилося по¬стійно зосереджувати увагу на організа¬ційних моментах на кшталт формулювань у тексті рішення.
Вдосконалення документообігу
Організаційні огріхи не завадили представникам вищого органу суддівського самоврядування розглянути низку важливих питань. 19 листопада вони спершу проаналізували питання щодо Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Зазначимо: згідно з п.16 «Перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів має затвердити цей документ до 1 грудня нинішнього року.
За словами очільника ДСАУ Руслана Кирилюка, над цим актом тривалий час працювала робоча група, але на деякі питання однозначної відповіді вона так і не знайшла. «Існують певні суперечності між видами юрисдикції», — за¬явив доповідач. Тому він запропонував доопрацювати положення й затвердити його вже на наступному засіданні РСУ. При цьому Р.Кирилюк попросив присутніх зробити відступ від традиційного графіка за¬сідань (РСУ має збиратися в передостанню п’ятницю кожного місяця. — Прим. ред.) і зібратися до 1 грудня.
У свою чергу Павло Гвоздик звернув увагу на те, що деякі обителі Феміди, зо¬крема апеляційні суди в Івано-Франківській, Харківській, Донецькій областях, у своїй роботі вже застосовують різні автоматизовані системи. Він поцікавився в керманича ДСАУ, чи буде ця ситуація врахована в положенні й чи не виникнуть суперечності в застосуванні механізму різними судами. На переконання Р.Кирилюка, творці документа це обов’язково врахують, буде вироблено єдиний підхід для різних інстанцій.
Водночас очільник РСУ Ярослав Романюк звернув увагу керманича ДСАУ на те, що згідно з ч.3 ст.94 закону «Про судоустрій і статус суддів» для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у Вищій кваліфікаційній комісії суддів діє автоматизована система визначення члена цього органу, який має проводити перевірку. За словами головуючого, відповідне положення також має затверджуватися радою за погодженням із ДСАУ. Нагадаємо: ще на першому організаційному засіданні ВККС було вирішено, що до створення автоматизованої системи її представники тимчасово розподілятимуть звернення між собою в порядку черговості. Втім, за словами Р.Кирилюка, в членів ВККС уже «є можливість працювати із цією системою», тому найближчим часом питання буде врегульовано.
У підсумку члени ради пішли назустріч голові ДСАУ й вирішили зібратися через тиждень, 26 листопада, аби затвердити згадане положення.
Перерахунок за власний рахунок
Чи не найважливішою проблемою для вітчизняної Феміди є нестача бюджетних коштів. Цього разу учасники засідання аналізували питання стосовно стану фінансування в поточному році витрат, пов’язаних із перерахунком заробітних плат служителів Феміди у зв’язку з визнанням незаконним п.5 постанови Кабі¬нету Міністрів №865 від 6.09.2005 «Про оплату праці та щомісячне грошове утри¬мання суддів», та стан виконання стст.43, 44 закону «Про статус суддів». За¬значимо: згідно із урядовим актом оплату праці служителів Феміди обчислювали, виходячи з фіксованої мінімальної заробітної плати в розмірі 332 грн., однак після його оскарження суддівські оклади прив’язали до поточної мінімальної зарплати. У зв’язку із цим за кілька років держава заборгувала законникам чималі гроші.
За інформацією головуючого, визнання незаконною вказаної норми й досі спонукає суддів звертатися з позовними заявами про стягнення коштів. Після цього, за словами Я.Романюка, державні виконавці змушені будуть списувати гроші з рахунків судів. «Існує загроза, що через виконання судових рішень судді та інші працівники судів не зможуть отримати поточну заробітну плату», — розповів очільник РСУ.
Також керманич ради зосередив увагу присутніх на виконанні норм закону «Про статус суддів». На його переконання, прагнення багатьох законників зняти мантії призведе до великого навантаження на бю¬джет. За версією Я.Романюка, «одномоментно» ви¬платити компенсації всім охочим піти у відставку неможливо, тому дехто з них буде добиватися примусового стягнення коштів. За його прогнозом, це може заблокувати роботу третьої гілки влади, оскільки не буде грошей навіть на канцелярське приладдя. «У зв’язку із цим ми повинні привернути увагу до цієї непростої ситуації», — за¬явив головуючий.
Мовою цифр
А ось про масштаби фінансової проблеми поінформував присутніх Р.Кирилюк. За підрахунками ДСАУ, заборгованість перед представниками суддівського корпусу за останні 5 років (з початку дії урядової постанови) сягнула 5,1 млрд грн. Якщо ж проводити розрахунки з дня визнання Печерським районним судом м.Києва положення згаданого акта незаконним, то борг сягне близько 4,7 млрд. За словами Р.Кирилюка, ні першу, ні другу суму не можна оперативно знайти. Крім того, нерозв’язаною залишилася проблема фінансового забезпечення перерахунку оплати праці суддів місцевих та апеляційних судів, яка виникла у зв’язку з ухваленням судових рішень в адміністративній справі за позовом колишнього судді Конституційного Суду Василя Німченка щодо введення в дію згаданої постанови Уряду не з 1 січня 2006 року, а з 1 черв¬ня 2005-го. За версією Р.Кирилюка, для вирішення цього питання з державної скарбниці необхідно додатково виділити 636,7 млн грн. Перерахунку, за його словами, підлягають і щомісячне довічне утримання суддів та вихідна допомога, загальна сума яких становить 136,5 млн.
Щоправда, на переконання керманича ДСАУ, вирішити ці питання можна тільки на загальнодержавному рівні. У свою чергу Я.Романюк поцікавився в доповідача, чи враховувалися ці цифри при формуванні бюджетного запиту на наступний рік. Відповідаючи на це запитання, Р.Кирилюк зауважив, що при формуванні кошторису Міністерство фінансів установлює так звані граничні розміри бюджетних асигнувань (наразі ця сума становить близько 2 млрд грн.), за межі яких ДСАУ не може виходити. За прогнозами доповідача, з огляду на скрутне економічне становище держави задовольнити фінансові потреби третьої гілки влади в повному обсязі буде дуже складно.
Тоді головуючий запитав у представника судової адміністрації, чи можливий такий варіант, коли державний виконавець буде скеровувати кошти для поточної заробітної плати на виконання судових вердиктів? «На сьогодні так не відбувається», — запевнив очільника ради Р.Кирилюк. Утім, можливості такого розвитку подій він не відкинув. За словами голови ДСАУ, вже з наступного року, коли згідно з реформеним законом головним розпорядником бюджетних коштів буде кожна обитель Феміди, ця ситуація можлива.
Поінформував він і про те, що коштів бракує на виплату вихідної допомоги і щомісячного довічного грошового утримання суддям, які написали заяви про відставку. За версією Р.Кирилюка, станом на 1 жовтня сума становила більш як 30 млн грн. Утім, це число не остаточне, оскільки, за його словами, кількість охочих зняти мантію зростає мало не щодня.
«Наскільки ми розуміємо, цифри величезні», — прокоментував доповідь промовця головуючий. За словами Я.Романюка, ні силами ДСАУ, ні силами Мінфіну вирішити фінансові проблеми судової влади неможливо. «Після 1 січня може скластися ситуація, коли буде паралізована робота судів і громадяни не зможуть отримати конституційне право на судовий захист», — припустив він. Голова РСУ наголосив на тому, що це питання має два боки: з одного — потрібно відстоювати право законників на належну оплату праці, з другого — розуміти неспроможність держави одночасно виплатити такі гроші. Одним з можливих варіантів вирішення цієї проблеми Я.Романюк назвав реструктуризацію заборгованості. Після чого запропонував від імені РСУ закликати Президента ініціювати законодавче врегулювання цього питання. «Звернутися до глави держави з проханням дати доручення Кабінету Міністрів щодо виконання вимог законодавства про оплату праці суддів», — процитував проект рішення вищого органу суддівського самоврядування його очільник.
У підсумку учасники засідання вирішили створити робочу групу, яка має розробити текст цього звернення. Аби не надсилати на вул. Банкову купу паперів, судді ухвалили об’єднати його з попереднім зверненням РСУ. Чи дієвим виявиться механізм листування з гарантом і чи збільшаться від цього суддівські гаманці — покаже час.
Кворум крізь призму Конституції
Також представники вищого органу суддівського самоврядування розглянули звернення члена КС Сергія Винокурова в порядку ст.19 закону «Про Конституційний Суд України». Зазначимо: згідно із цією нормою «хранитель» Основного Закону має право витребувати, зокрема від представників влади, суддів, посадових осіб, підприємств, установ, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду колегією суддів КС. Мова йде про кілька подань щодо відповідності Конституції законодавства, яке регулює діяльність ВРЮ. Зокрема, йдеться про документ під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження».
Як розповіла заступник голови РСУ Раїса Ханова, конституційну ревізію пов¬новаженням ВРЮ влаштували народні обранці й члени Верховного Суду. До речі, доповідачка знає про активізацію роботи ВРЮ не з чуток, оскільки сама донедавна, так би мовити, пожинала плоди її діяльності, розглядаючи у складі п’ятої палаті Вищого адміністративного суду позови звільнених за порушення присяги законників. За словами Р.Ханової, колега з вул. Жилянської у зверненні просить вищий орган суддівського самоврядування висловити свою точку зору щодо семи позицій, про які йдеться в поданнях.
Найбільшу дискусію серед присутніх викликало положення стосовно кворуму ВРЮ. Наразі засідання цього органу вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів від його конститу¬ційного складу, тобто 11 осіб. До внесення змін для кворуму було потрібно 2/3 представників Ради. За словами заступника голови вищого органу суддівського самоврядування, ініціатори подання вказують на те, що зменшення необхідної для роботи ВРЮ кількості осіб «не відповідає визначеному в ч.1 ст.131 Основного Закону представницькому характеру цього органу». Разом з тим, за інформацією Р.Ханової, існує думка, що для вирішення деяких питань, зо¬крема стосовно звільнення судді за порушення присяги, необхідна присутність 2/3 від складу ВРЮ.
А ось секретар РСУ Тетяна Козир акцентувала увагу не на присутності певної кількості представників ВРЮ, а на їхній професійній діяльності. «Нам принципово, щоб у цьому орга¬ні більшість становили судді», — відзначила вона.
Свою думку стосовно цього питання висловив і Олександр Удовиченко, який, окрім того, що входить до складу двох органів суддівського самоврядування (РСУ і РСГС. — Прим. ред.), є представником ВРЮ. Він звернув увагу на те, що будь-яке рішення цього органу ухвалюється одинадцятьма голосами, а не вісьмома, як було раніше. Також він розповів, що деякі представники ВРЮ якщо і приходять на засідання, то беруть участь у ньому недовго через зайнятість на своїй основній роботі. «У плані забезпечення нормальної роботи ВРЮ ці законодавчі зміни корисні. Стосовно відповід¬ності Конституції, то вони (зміни. — Прим. ред.) їй не суперечать, оскільки в Основному Законі не за¬кріплені», — резюмував О.Удовиченко. Погодився з ним і головуючий, на переконання якого, це положення відповідає Конституції. Солідарними з Я.Романюком були і його колеги.
Тонкощі формулювання
А ось інше положення, яке викликало претензії в авторів подання до КС, занепокоїло і членів РСУ. Вони вгледіли в нормі ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції», яка дозволяє цьому органу витребовувати копії судових справ, розгляд яких не закінчено, порушення Конституції.
Представники вищого органу суддівського самоврядування висловились і стосовно переліку підстав, які тягнуть за собою звільнення за порушення присяги. Нагадаємо: в травні цього року парламент ухвалив закон щодо недопущення зловживань правом на оскарження. Цим актом розширено коло суддівських проступків, які можуть зумовити втрату мантії. Йдеться, зокрема, про порушення морально-етичних принципів поведін¬ки судді. «Системний аналіз положень стст.126 і 131 Конституції, законів «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду юстиції» свідчить, що внесення подання про звільнення судді за порушення присяги належить до виключної компетенції ВРЮ. Однак питання визначення складу та визначення порушення присяги знаходяться за межами правового регулювання законом «Про Вищу раду юстиції», — озвучила свою точку зору Р.Ханова. На її переконання, визначення поняття «порушення присяги» слід за¬кріпити в законі «Про судоустрій і статус суддів».
Утім, Я.Романюк зауважив, що в згаданому акті й так визначено обов’язки людей у мантіях і міститься текст присяги. «Це не кримінальний закон, в якому потрібно чітко регламентувати склад порушення присяги, — резюмував головуючий. — Думаю, що в кожному конкретному випадку ВРЮ самостійно повинна давати оцінку: є в діях судді ознаки порушення присяги чи немає».
Не залишилося поза увагою присутніх і питання щодо присутності особи, стосовно якої надійшла пропозиція розглянути питання про її звільнення. Не всі представники вищого органу суддівського самоврядування погодилися з категоричністю положення ст.32 закону про ВРЮ. Мова йде про норму, яка дозволяє в разі повторної неявки судді на засідання цього органу вирішувати профе¬сійну долю законника за його відсутності. Зокрема, керманич РСУ звернув увагу на обов’язковість і належність повідомлення судді про засідання ВРЮ. На переконання Я.Романюка, слід зважати й на причини неявки законника. Погодився з ним і О.Удовиченко, за словами якого, в судді можуть бути поважні причини для повторної неявки, наприклад перебування на стаціонарному лікуванні. За спостереженнями представника ВРЮ, більшість осіб, питання яких розглядаються на засіданні Ради, все ж приходять.
Також представники РСУ виклали свою позицію стосовно можливості участі в підсумковому голосуванні авторів пропозиції про звільнення судді. На їхнє переконання, те, що член ВРЮ ініціював питання про звільнення законника, не може бути перешкодою для участі першого в голосуванні.
У підсумку присутні вирішили викласти свої правові позиції на папері й направити їх до КС.
Наприкінці засідання його учасники повернулися до розгляду прохання представниці Южноукраїнського міського суду Миколаївської області захистити її від тиску. Відповідну заяву вона озвучувала на попередньому зібранні представників вищого органу суддівського самоврядування (про це наш тижневик повідомляв у №44. — Прим. ред.). За інформацією головуючого, місцеві правоохоронні органи, незважаючи на звернення суддівської спільноти, відмовились убезпечувати законницю та членів її родини. Тому представники РСУ вирішили просити допомоги «нагорі» — в очільника Міністерства внут¬рішніх справ. Щоправда, поки що алгоритм вирішення суддівських проблем на верхах особливих результатів не мав.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!