Рада розкрила свої наміри

«ЗіБ» визначив 12 ключових законопроектів, які нардепи внесли у свій перший робочий день

За лічені години після складання присяги новообраними народними депутати апарат Верховної Ради зареєстрував понад 100 законопроектів. Звичайно, підготувати масштабну реформу на зразок судової, правоохоронної чи медичної ніхто з парламентарів ще не встиг. Однак, проаналізувавши вже подані пропозиції, «ЗіБ» визначив, до яких нововведень державі варто готуватись і які питання найбільше цікавитимуть народних обранців.

Воєнне втручання

Очевидно, найболючішою темою для суспільства найближчим часом залишатимуться бойові дії в зоні проведення АТО. Природно, що й парламентарі намагатимуться реагувати на ці події та спробують якщо не вирішити, то принаймні покращити ситуацію, в якій опинились як українські військові, так і мирні жителі.

Так, досить значна група народних депутатів від різних політичних сил і позафракційних нардепів подала до Ради проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального захисту осіб, які добровільно захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (№1056).

Зокрема, ініціатива передбачає редагування закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до новацій дія цього акта поширюватиметься на осіб, які добровільно захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи в районах АТО, але не входили до складу формувань, визначених у п.19 ст.6 закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Збройних сил, Нацгвардії, СБУ тощо).

Крім цього, відповідно до змін у разі загибелі чи інвалідності добровольця виплачуватиметься така сама одноразова допомога, як і для інших вояків. Наприклад, документ передбачає, що у випадку загибелі військовослужбовця розмір виплат становитиме 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (609 тис. грн.), а встановлення інвалідності І групи — 250 (304,5 тис.). Зможуть відповідно до ініціативи добровольці отримати й статус ветерана війни.

Труднощам, з якими стикаються добровольці в зоні проведення АТО, присвячений і проект «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про міліцію» (про умови прийняття на службу до спеціальних військових підрозділів та підрозділів територіальної оборони)» (№1081), підготовлений групою нардепів-«свободівців» (усі вони перемогли в мажоритарних округах).

Парламентарі наголошують, що чимало добровольців не відповідають вимогам, що висуваються до працівників правоохоронних органів (фізична підготовка, стан здоров’я, непогашена або незнята судимість). Як наслідок, у добровольців виникають труднощі зі вступом до підрозділів, які входять до структури МВС та Нацгвардії. Тому нардепи пропонують установити, що прописані в законі обмеження не поширюються на спеціальні військові підрозділи та підрозділи територіальної оборони МВС, які діють в умовах режиму антитерористичної операції, особливого періоду, часткової та цільової мобілізації, надзвичайного та воєнного стану. Умови прийняття на службу до цих підрозділів парламент визначатиме своєю постановою.

Політична складова

Бойові дії внесли зміни й до зов­нішньополітичного вектора України. Своє відображення ці процеси знайшли, серед іншого, в парламенті. Юлія Тимошенко разом зі своїми однопартійцями підготувала проект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення і гарантування національної безпеки України)» (№1014). Відповідно до нього основними засадами зовнішньої політики є вступ України до НАТО та участь у створенні європейської системи колективної безпеки. Проголошення України в 2010 році позаблоковою державою не привело до посилення безпеки, а навпаки — знизило обороноздатність, наголошують ініціатори змін. НАТО ж, за їхніми словами, — єдина ефективна організація, здатна гарантувати колективну безпеку в євроатлантичному просторі. Щоправда, в самому альянсі ставляться скептично до євроатлантичних перспектив України.

Слідом за представниками ВО «Батьківщина» документ схожого змісту подав і представник Блоку Петра Порошенка.

Так само нардепи від ВО «Батьківщина», але цього разу спільно з представниками президентського блоку, підготували проект постанови «Про припинення членства та участі України в органах Співдружності Незалежних Держав» (№1015). Суть цієї ініціативи зрозуміла вже з назви.

Соціальна відповідальність

Роль захисника найменш соціально захищених громадян, схоже, намагається забронювати за собою Опозиційний блок. Група нардепів від нього підготувала законопроект «Про відновлення порушених пенсійних прав деяких категорій громадян» (№1017). Пропонується визнати таким, що втратив чинність, закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Тобто скасувати пенсійну реформу, якою, зокрема, підвищено пенсійний вік для жінок.

Звичайно, це не єдина соціальна ініціатива нинішніх опозиціонерів. Так само вони виявляють готовність захищати громадян від зростання комунальних тарифів і цін на продовольчі товари, підвищувати соціальний захист пенсіонерів тощо. Напевно, жоден із цих документів більшість не підтримає, та й вносяться вони, швидше за все, не з цією метою. Завдяки проектам опозиціонери зможуть упевнено сказати виборцям, що намагалися покращити їхнє життя, але влада відмовилася сприяти цьому.

Так само питаннями соціального захисту, схоже, займатиметься й позафракційний нардеп Сергій Міщенко. Щоправда, шанси на ухвалення його ініціатив значно вищі. Так, у ВР минулого скликання він зумів просунути закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадкування)», який надав сільським радам цілий перелік повноважень нотаріусів. При цьому такі зміни вдалось ухвалити не відразу — першу подібну ініціативу підтримав парламент, але ветував Віктор Янукович.

Наразі ж С.Міщенко підготував проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування плати за оформлення документів на земельні ділянки для населення)» (№1051). «Чинним законодавством передбачено багато випадків, коли громадянин має право на безоплатне отримання земельних ділянок державної та комунальної форми власності. Але ж за отримання де-юре безоплатних земельних ділянок де-факто людям доводиться сплачувати гроші», — зазначив парламентар. До того ж, підкреслив він, за виготовлення приватними структурами необхідної платної документації з помилками державні органи не несуть відповідальності.

Тому С.Міщенко пропонує прописати в законі, що роботи із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, у разі її безкоштовного передання громадянам, виконуються виключно безоплатно. Крім цього, оформленням паперів зможуть займатися тільки органи виконавчої влади або державні підприємства.

Про себе не забули

Внести суттєві зміни новообрані нардепи готуються й до законодавчого регулювання власної діяльності. Зокрема, передбачити можливість позбавлення парламентаря мандата пропонує представник БПП Тарас Батенко, який підготував проект «Про відкликання народного депутата України» (№1032).

Відповідно до положень ініціативи скласти мандат доведеться обранцям, котрі протягом року пропустять більш ніж половину пленарних засідань ВР або комітетів. Так само шукати нове місце роботи доведеться тим, хто не голосуватиме особисто або використовуватиме свій статус в особистих чи корисливих цілях.

Водночас ініціатива може зробити парламентарів залежними від партійного керівництва. Так, утрачатимуть мандати ті, чия практична діяльність не відповідатиме основним принципам і положенням їхніх передвиборних програм чи передвиборної програми партії, за списком якої їх обрано. Очевидно, що невідповідність партійній програмі — оціночне судження і трактувати його можна по-різному. Крім цього, відповідно до проекту ніхто не визначатиме, яка кількість виборців уважає, що депутат дотримується обіцянок, а яка — що ні. Створити ж видимість громадського невдоволення нескладно й не надто дорого. Та й Конституція подібної підстави для позбавлення мандата не містить.

Ще більш суворо до своїх колег пропонує ставитись інший представник президентської політичної сили — Андрій Лопушанський, який подав проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України за вчинення корупційного правопорушення» (№1057). Документ передбачає, що хоча нардепу й гарантується недоторканність, вона не поширюється на підозри у вчиненні корупційних правопорушень. Крім цього, у разі ухвалення ініціативи нардепам доведеться нести відповідальність за образи й наклеп. Однак і в цьому випадку автор ініціативи вирішив проігнорувати конституційні положення, без змін яких цей закон не матиме сенсу.

Якщо порівнювати пропозиції з чинним законодавством, то може здатися, що нардеп готовий поступитися своїми правами. Разом з тим останнім часом ведуться активні розмови про повне зняття депутатської недоторканності. Тому не виключено, що парламентарі спробують провести своєрідний торг із суспільством — віддати частину «броні».

Питання контролю за роботою влади турбують представника Опозиційного блоку Юрія Мірошниченка, який подав проект «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо забезпечення прав парламентської опозиції)» (№1066).

«Чинним Регламентом не передбачена можливість формування та функціонування парламентської опозиції. Ця прогалина законодавства створює організаційно-правові перешкоди в реалізації народними депутатами, депутатськими фракціями та групами, які не ввійшли до більшості, покладених на них повноважень», — наголосив народний обранець.

Відповідно до проекту опозиція зможе формуватися депутатською фракцією, що не ввійшла до складу парламентської більшості (наразі єдина така — Опозиційний блок.) Крім цього, передбачається, що за опозицією закріплюватимуться посади першого заступника спікера, голів низки ключових комітетів — бюджетного, регламентного, свободи слова, судоустрою тощо, а також перших заступників керівників усіх інших комітетів.

Поміж іншим, Ю.Мірошниченко сподівається здобути для опозиції представництво в органах державної влади. Зокрема, саме усунутим від державного керма відповідно до проекту має належати право призначення голови Рахункової палати, омбудсмена й одного представника ВР у Конституційному Суді та Вищій раді юстиції. Щоправда, важко уявити, як опозиціонери сподіваються реалізувати це право в умовах таємного голосування.

Свою реакцію на проект у коаліції поки що не озвучували, але можна здогадатися, що в кращому разі вона буде іронічною. Принаймні чимало провладних нардепів висловлювали своє застереження навіть щодо можливості призначення на посаду віце-спікера представника Опозиційного блоку.

Зробити більш відкритою діяльність парламентарів сподівається Єгор Фірсов, який пройшов до парламенту за списком БПП. Він підготував проект «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо помічників-консультантів народного депутата)» (№1030), відповідно до якого повний список помічників народних обранців має публікуватися на сайті ВР.

«В умовах відсутності прозорих механізмів підбору кадрів для депутатів існують також суттєві загрози неефективного використання державних ресурсів», — наголосив Є.Фірсов. Іншими словами, за вже сталою українською традицію, посвідчення помічників часто отримують люди, які хочуть мати такий статус, але жодних обов’язків не виконують.

Бізнес-середовище

Від новообраних парламентарів досить часто можна почути слова про необхідність розвитку малого й середнього бізнесу та залучення в економіку іноземних інвестицій. Такі висловлювання вилились у кілька ініціатив.

Група позафракційних нардепів підготувала законопроект «Про мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання» (№1054). Відповідно до нього органи й посадових осіб, уповноважених здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності, зобов’яжуть припинити до 31 грудня 2019 р. проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання. Винятком може стати лише ситуація, коли суб’єкт господарювання сам запросить до себе посадовців.

«Мінімізація адміністративного втручання держави в підприємницьку діяльність дозволить суб’єктам господарювання зосередитися на розвитку бізнесу та зменшить корупційні ризики у взаємовідносинах держави з бізнесом. Крім цього, встановивши мораторій, держава продемонструє певний рівень довіри до суб’єктів підприємницької діяльності, що сприятиме підвищенню їх власної відповідальності та стимулюватиме до добросовісного виконання установлених законом вимог», — ідеться в пояснювальній записці до проекту.

Ще один документ, поданий досить значною групою нардепів, — «Про електронну комерцію» (№0957). Основною метою новацій, зазначено в пояснювальній записці, є систематизація чинного законодавства у сфері електронної комерції та забезпечення правового порядку дистанційного укладення й виконання правочинів із застосуванням електронних засобів. Автори переконують, що зміни доз­волять гарантувати законність, прозорість і достовірність електронних операцій.

Наразі важко сказати: підтримає більшість вищезазначені ініціативи чи вони так і пролежать у Раді без жодного руху. Вже в наступні місяці ми побачимо не тільки те, які проекти нардепи готові вносити, а й те, які з них мають намір підтримати.