Фінансування вітчизняної Феміди не дотягує до американської мрії
Вітчизняні судді постійно скаржаться на невиконання найважливішої гарантії самостійності та незалежності судової влади — належного фінансування — та відсутність нормальних умов для здійснення правосуддя.
Це, на переконання служителів Феміди, спричинило низку проблем, зокрема затягування розгляду справ, збільшення навантаження на суддів тощо. Зважаючи на стан справ у судових системах інших країн, зокрема й сусідніх, нарікання вітчизняних законників небезпідставні.
Суддівське бідування
Одна з хронічних проб¬лем судової гілки влади — обмеження в просторі. На нестачу приміщень для відправлення правосуддя представники останньої скаржаться вже не один рік. За даними моніторингу, проведеного ДСАУ, на сьогодні функціонують 780 судів загальної юрисдикції, однак станом на 1 червня цього року лише 105 з них розташовано в приміщеннях, які відповідають вимогам щодо здійснення судочинства. Решті служителів Феміди доводиться задовольнятися пристосованими приміщеннями з обмеженою кількістю залів судових засідань, нарадчих кімнат, приміщень для конвою та підсудних, а також суддів і працівників апарату, або тіснитися в будівлях, площа яких значно менша за передбачену відпо¬відними нормами. Проте їх часто називають палацами правосуддя.
Більш того, значна частина храмів Феміди, побудованих у середині минулого та наприкінці позаминулого століття, технічно та фізично застаріла.
Скаржаться законники й на технічний бар’єр. 2008-ий був оголошений роком комп’ютеризації судів. Безумовно така ідея сподобалася всім, але було виділено лише половину необхідних для цього коштів, а тому, як переконують судді, й результат майже такий самий. У минулому році технічне забезпечення судів становило близько 60%. Утім, говорити сьогодні про 100% технічне оснащення поки що зарано.
Крім поточних фінансових труднощів, невирішеними залишаються й проб¬леми з минулого. Зокрема, непогашена кредиторсь-ка заборгованість ДСАУ за 2008—2009 рр. сягає 32,4 млн.
Реформа судової влади ще більше поглибила фінансові дірки, залатати які представники судового корпусу намагаються різними способами, зокрема запровадивши оновлений судовий збір. Прийняття законопроекту про судовий збір, який розробляється в ДСАУ, на переконання представників судової гілки влади та глави держави, дозволить покращити фінансове становище. А погіршити його, крім згаданих негараздів, можуть і масові відставки суддів. Лише за жовтень цього року парламент задовольнив понад 100 суддівських заяв про відставку, а охочих позбутися мантії ще чимало.
На цьогорічні потре-би третьої гілки влади парламентарі виділили 2,47 млрд грн. ($300 млн), що становить 0,77% усіх державних витрат. При цьому загальний і спеціальний фонд витрат Верховного Суду дорівнював 129,3 млн грн. (в 2009-му було передбачено 115,4 млн), Вищого господарського — 72,7 млн грн. (у 2009 р. — 63,2 млн), Вищого адміністративного — 66,8 млн грн. (торік — 47,3 млн), Конституційного Суду — 59 млн (в 2009-му — 54,7 млн).
Близько 54% судових витрат (1,3 млрд грн.) передбачили для місцевих судів.
Утім, цього, за підрахунками представників суддів¬ського корпусу, не вистачить для нормального функ¬ціонування системи.
Як повідомляв наш тижневик, нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив постанову, відповідно до якої ДСАУ виділяється 6,3 млн грн. зі Cта¬білізаційного фонду держ¬бюджету і затвер¬джується порядок їх використання. Проте й ці додаткові вливання, за словами очільника Державної судової адміністрації Руслана Кирилюка, лише допоможуть зняти загальне напруження.
У сформованому ДСАУ загальному бюджетному запиті на фінансування поточних видатків судової системи зазначалася сума 6 млрд 309,6 млн грн. та капітальних видатків — 2 млрд 822,3 млн грн. При цьому ДСАУ вже подала запит на наступний рік у розмірі близько 10 млрд. Можливо, судовій владі більше пощастить у 2011-му. Щоправда, важко пригадати, коли видатки судової системи задовольнялися на 100%.
Утім, чекати наступного року і миритися з матеріальними труднощами пред¬ставники суддівського корпусу не збираються. Вони вирішили звернутися до керівництва держави з проханням про додаткові асигнування. В цілому для забезпечення відправлення правосуддя та організації роботи судів потрібно ще 90 млн грн.
Поки що можновладці розщедрилися на гарантування суддівської безпеки. Кабінет Міністрів розпорядився виділити 5 млн 376,9 тис. грн. для охорони приміщень суду, громадського порядку під час здійс¬нення правосуддя тощо.
У сусіда краще
До мрії вітчизняних служителів Феміди наблизився наш північно-східний сусід, де вартість правосуддя дорожча на кілька мільярдів. За повідомленням російського видання Право.ru, в цьому році на фінансування судів було виділено 120 млрд руб. (близько $4 млрд), що становить 1,35% усіх витрат федерального бюджету. На задоволення потреб судового департаменту при Верховному суді передбачено 99,1 млрд руб., Вищого арбітражного суду — 18,3 млрд, Верховного — 2,3 млрд і Конституційного — 527 млн руб.
За підрахунками, росіяни витрачають на утримання судів значно більше, ніж українці, причому населення України лише втричі менше.
Утім, і цих коштів ро¬сійським суддям бракує. Так, за словами голови ВАС Антона Іванова, ще в травні система арбітражних судів через збільшення поштових тарифів витратила всі гроші, виділені на 2010 рік на відправлення повісток і документів. Досить часто звучать нарікання суддів й на незадовільний розмір соціальних виплат. Серед причин цього російські колеги називають і неналежне фінансування системи в попередні роки, що позначилось на теперішньому матеріальному становищі.
Заокеанська щедрість
У списку лідерів із суддівського благополуччя одне з перших місць займають США. В 2010 р. уряд цієї держави передбачив $7 млрд (0,3% від усіх бю¬джетних витрат) на потреби правосуддя. Левова частка цих коштів — $5,2 млрд (74%) — зарплати та інші витрати місцевих судів — апеляційних та окружних.
Утім, попри великі винагороди за відправлення правосуддя та досить значні асигнування, американській судовій системі також знайомі фінансові труднощі. Так, весною цього року у зв’язку зі штатним скороченням суддівський корпус змушені були залишити чимало мантієносців, а деякі суди взагалі закрили. Чи не найбільшого удару по системі зазнала Каліфорнія, де у квітні припинили своє існування 580 судів, і на цьому масові закриття не припиняються.
Скаржаться на недостатнє фінансування і європейські служителі Феміди, щоправда, не так активно, як наші. Зокрема, для належної судової діяльності полякам виділили 5,7 млрд злотих ($1,9 млрд), що становить 1,9% усіх держвитрат. При цьому серед судів загальної юрисдикції най¬більші асигнування наді¬йшли в столицю — 706 млн злотих.
Бюджетна щедрість відносно американських, європейських та навіть російських колег постійно впадає в око вітчизняним законникам. Утім, як пообіцяв глава держави, влада не залишить суддів напризволяще і забезпечить їх усім необхідним. Тож поки що представникам суддівського корпусу доведеться запастися терпінням, очікуючи на щедрість вищого керівництва.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!