«ЄСПЛ старатиметься, щоб його рішення базувалося на на-дійно встановлених фактах»
Стратегія захисту Юлії Тимошенко побудована на тому, щоб домогтися від Європейського суду з прав людини «обвинувальних вердиктів» для української влади в частині неналежного поводження з нею, лідером опозиції, і несправедливості національних судових процедур. І вже на підставі цих висновків вимагати перегляду вироку в «газовій справі». Як повідомляв «ЗіБ», одна з таких заяв уже прийнята ЄСПЛ до провадження. Які її перспективи та якою може бути процедура розслідування, кореспондентові «ЗіБ» розповів виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадій БУЩЕНКО.
— Чи є можливість допиту Ю.Тимошенко Європейським судом у Страсбурзі в рамках розгляду її справи?
— Конвенція передбачає, що Суд має можливість вживати всіх необхідних заходів, зокрема розслідувати факти, для правильного вирішення справи. Стаття 38 конвенції допускає, що ЄСПЛ у разі потреби «проводить розслідування». Це узагальнений термін для різних дій Суду: допиту свідків, зокрема безпосередньо в Страсбурзі, інспекції певних місць, призначення експертизи і т.п.
Наприклад, у січні 2011 року, розглядаючи спір Грузії й Росії, ЄСПЛ викликав до Страсбурга й допитав близько 40 свідків, щоб встановити обставини справи. Також Суд може призначити місію в країну, яка є відповідачем у справі, або в будь-яке інше місце, яке вважає прийнятним для дослідження фактів.
— Наскільки ймовірно, що ЄСПЛ проводитиме таке розслідування у цій справі?
— Суд рідко використовує свої повноваження, аби безпосередньо встановити факти, він вважає за краще робити свої висновки, базуючись на фактах, установлених у ході національних процесів, або використовуючи систему презумпцій, розроблену в ході практики. Наприклад, відома презумпція про те, що якщо особа потрапила в руки агентів держави в доброму здоров’ї, а потім у неї виявлено тілесні ушкодження, то на державу лягає тягар доведення того, що вона не може бути визнана відповідальною за це. Якщо держава не змогла довести свою непричетність, вона визнається відповідальною на підставі цієї презумпції.
В той же час буває багато ситуацій, коли такої юридичної техніки недостатньо, щоб дійти остаточного висновку. Тоді Суд удається до розслідування. Іноді й великий громадський інтерес до справи може підштовхнути до такого рішення: ЄСПЛ старатиметься, щоб його рішення максимальною мірою базувалося на надійно встановлених фактах.
— У «справі Тимошенко» фігурували висновки різних державних органів про відсутність порушень стосовно неї. Чи візьме Суд їх до уваги?
— У більшості випадків ЄСПЛ довіряє фактам, установленим національними органами, особливою довірою користуються висновки національних судів. Європейський суд дуже стриманий у переоціненні фактичних висновків національних судів, розуміючи, що, як правило, національні процедури достатньою мірою здатні забезпечити встановлення фактів. Але ця здатність може бути поставлена під сумнів у специфічних обставинах, наприклад під час збройного конфлікту або інших надзвичайних обставин, коли наступає колапс національних процедур. Не виключено, що й у «мирних» обставинах національні процедури настільки ненадійні, що довіряти встановленим з їх допомогою фактам було б дуже необачно.
Кажучи про «справу Тимошенко», потрібно пригадати інші справи проти нашої держави. Наприклад, у справі «Давидов та інші проти України» (2010), яка стосувалася масового побиття ув’язнених в Ізяславській колонії, Євросуд не зміг покластися на висновки національних органів, зокрема прокуратури, і прислав у нашу країну місію з встановлення фактів.
Пізніше системні проблеми в розслідуванні того, чи мали місце факти тортур і жорстокого поводження, були спеціально підкреслені в рішенні у справі «Каверзін проти України» (2012). Суд вказав, що ця справа в сукупності з іншими доводить: на практиці агенти держави, відповідальні за погане поводження, залишаються безкарними. Він також відзначив як системну проблему «відсутність будь-яких значних зусиль з боку влади щодо розслідування випадків поганого поводження. В принципі це дає серйозні підстави ставити під сумнів висновки національної влади в аналогічних випадках і просити про місію зі встановлення фактів.
— Чи можуть представники Євросуду приїхати до України для встановлення фактів у «справі Тимошенко»?
— З того, що я знаю про «справу Тимошенко» в Євросуді, це можливо в рамках розгляду скарги за ст.3 конвенції. На жаль, з доступних документів неясно, чи включена скарга на обставини спричинення тілесних ушкоджень у квітні, коли Ю.Тимошенко транспортували в лікарню.
Не стану передбачати, чи вирішить ЄСПЛ призначити місію до України, чи скористається іншими способами дослідження фактів, наприклад шляхом допиту Ю.Тимошенко та інших причетних осіб у Страсбурзі. І та й інша можливість у Суду є, оскільки він сам визначає місце, де проводитиме дослідження доказів.
Процедура призначення місії зі встановлення фактів не до кінця визначена, проте сторони можуть подати клопотання про проведення такої місії або інші заходи зі встановлення фактів, навівши, звичайно, певні аргументи, чому без встановлення фактів самим ЄСПЛ вирішення справи неможливе. Та все ж можна сказати, що клопотання сторони в будь-якому випадку збільшує шанси призначення місії.
— Чи може держава відмовитися забезпечити Суду можливість дослідження фактів?
— Відповідно до ст.38 конвенції держава зобов’язана надати ЄСПЛ всі необхідні засоби для ефективного проведення розслідування, зокрема забезпечити доставку заявника, свідків та інші заходи, якщо цього потребуватиме Суд. У справах проти України ЄСПЛ 4 рази проводив процедуру встановлення фактів, і щоразу Уряд забезпечував усі можливості для цього. Думаю, якщо в «справі Тимошенко» Суд вирішить провести власне розслідування, то Україна поводитиметься таким же чином.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.59 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!