У пошуках моральності

На робочій зустрічі визначали критерії добору кандидатів

До розгляду питань щодо визначення особистих і моральних якостей кандидатів на посади суддів Вища кваліфікаційна комісія суддів повертається не вперше. Кожного разу є над чим попрацювати, що вдосконалити, доповнити чи змінити. Тож цим та низці інших питань був присвячений семінар «Виявлення особистих та моральних якостей кандидатів на посаду судді на стадії проведення кваліфікаційного іспиту».

ВККС провела зустріч за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку «Справедливе правосуддя». Учасники семінару виступили зі своїми пропозиціями щодо вдосконалення процедури добору кандидатів на посади суддів, проте до єдиного рішення в процесі обговорення так і не дійшли.

Дводенне засідання в с.Глібівка на Київщині було закритим для ЗМІ, тому говорити про нього будемо, враховуючи коментарі учасників зустрічі та останні хвилини, протягом яких удалося побувати на засіданні. Проте учасники коментували семінар неохоче, посилаючись на ймовірність просочення перекрученої інформації та відсутність як такого предмета розмови.

«Ми ніяк не приймемо остаточного рішення. Тільки наче дійшли спільної думки щодо одного, як виступ наступного учасника все заперечив. Тож говорити про якісь висновки нині зарано», — стисло повідомив «ЗіБ» голова ВККС Ігор Самсін, поспішаючи на семінар після невеликої перерви.

Перед учасниками обговорень були поставлені непрості завдання — визначити основні напрями можливого вдосконалення процедури проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема виконання кандидатами практичного завдання, вдосконалення методики оцінювання особистих та моральних якостей майбутніх суддів. Щодо останнього питання думки опитаних збіглися — «однозначно визначити не можна».

Керівник секретаріату Вищої ради юстиції Ольга Булка погоджується з думкою тих учасників семінару, які вважають, що наразі складно, хоча й можливо, розробити методику визначення моральних якостей кандидатів. «Мораль — це система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Оскільки Україна — багатонаціональна держава з різними звичаями, держава, у якій Конституція гарантує право кожного на свободу світогляду і віросповідання, а відтак — і з різним розумінням моралі, то надто складно буде визначити і встановити критерії, за якими оцінюватиметься кандидат. Разом з тим робити це необхідно, до цього нас зобов’язує не лише закон «Про судоустрій і статус суддів», а й міжнародні стандарти», — зауважила О.Булка.

Вона звернула увагу й на норми закону, які мають недоліки: «Частина четверта ст.71 закону визначає, що кількість набраних балів є першочерговим критерієм при проведенні конкурсного добору. Оскільки бали кандидат набирає за результатами кваліфіспиту, а він має кілька складових, серед яких — виявлення моральних якостей кандидата, то напрошується висновок: моральні якості мають вимірюватися в балах. Але це ж абсурд, кандидат не може бути моральним на 15 чи 20 балів!»

«Залишається цікавим питання виконання вимог ч.7 ст.70 закону в разі, якщо кандидат не склав іспиту саме у зв’язку з недостатнім рівнем моральних якостей — невже через рік особа може стати моральнішою?» — зазначила О.Булка.

Експерт-тестолог Леонід Середа також назвав питання щодо визначення моральних якостей кандидатів складним. «Можна говорити про визначення моральних якостей людини, якщо спостерігати за нею від моменту її народження і до того часу, коли вона прийшла складати кваліфіспит. В обмеженому часі це зробити неймовірно складно, і питання — чи можливо взагалі. Оскільки оцінити особисті та моральні якості важко, то і внесок оцінки за них у загальний бал повинен бути невеликий», — зазначив Л.Середа. Він процитував польського спеціаліста з педагогічного оцінювання: «Треба відділити те, що можна поміряти, від того, що поміряти не можна, і міряти те, що можна поміряти, а не те, чого поміряти не можна». Пояснив висловом абсурдність спроби вимірювати моральні якості за якоюсь шкалою.

Можливо, саме така невизначеність і призвела до того, що по закінченню семінару остаточних рішень так і не було прийнято. «Ми просто хочемо конкретніше визначити складові кваліфікаційного іспиту. Для того й фахівців запросили. Тож урахуємо всі побажання та зауваження», — запевнив І.Самсін.

Семінар закінчився по обіді 10 липня. Проте не для членів ВККС. Вони вирішили продовжити обговорення питань, винесених на семінар, але вже в приміщенні комісії. «А коли будуть відомі результати?» — цікавимося в І.Самсіна. «Думаю, в серпні. Зараз обговорюватимемо положення про складання кваліфікаційного іспиту. Саме його відповідно до вимог закону затверджує ВККС. Такий порядок», — відповів голова комісії.

Уже наступного дня на офіційному сайті ВККС з’явилася інформація: «Робочою групою прийнято рішення про необхідність вирішення кандидатами на стадії проведення кваліфікаційного іспиту практичних завдань із усіх чотирьох спеціалізацій».

***

Неофіційно

І все ж про мораль. Ми попросили учасників семінару визначити, на їхню думку, кілька основних моральних якостей, які обов’язково повинен мати кандидат на посаду судді. Частіше відповідали так: «всі головні», «сказати категорично не можна», «ніхто вам того не скаже» тощо... То так ніхто і не сказав. Жодної конкретної відповіді. Але ж як тоді кандидатам на посаду судді визначити, мають вони їх, ті якості, чи ні? Чекаємо серпня…