Попри побоювання всього світу, США віллють в економіку ще $600 млрд
Федеральна резервна система США оголосила про нову програму підтримки національної економіки. ФРС увіллє у фінансовий сектор $600 млрд, плануючи за рахунок цих коштів вивести країну з рецесії.
Проте деякі іноземні партнери США вже висловили своє здивування й незадоволення новим планом, уважаючи його небезпечним для світової економіки.
М’якше нікуди
Як заявив голова ФРС Бен Бернанке, суть програми під назвою «Кількісне пом’якшення» полягає в тому, що ФРС викуповує в банків та інших фінансових організацій держоблігації,які перебувають в обігу на вторинному ринку. Купівля цих цінних паперів має приве¬сти до зниження процент¬них ставок самих облігацій, що, у свою чергу, зумовить падіння ставок скрізь, і це позначиться на економіці.
Крім того, почне зростати ціна активів, оскільки низькі ставки облігацій змусять інвесторів шукати вищу прибутковість, яку можна знайти на фондовому ринку. Нарешті, банки отримають кошти для кредитування споживачів і реального сектору, що має поліпшити циркуляцію грошей в економіці та зрештою привести до зростання останньої.
Це вже другий раунд «кількісного пом’якшення». Перший почався ще в першій половині 2009 р. Тоді стало зрозумілим, що традиційна для ФРС полі¬тика зниження ставки рефінансування, котру використовують під час криз, більше не працює. Ставку знизили фактично до нуля, проте обвал в економіці тривав. Тоді вирішили скуповувати облігації та іпотечні цінні папери.
Зумовлений кризою спад американської економіки у 2009 році вдалося зупинити, але, наскільки на це вплинула нова політика ФРС, сказати складно. Проте на підтримку економіки таким чином було ви¬трачено $1,7 трлн.
Взагалі заходи, на які наважилися власті США для боротьби з кризою, дійсно безпрецедентні. Нульової ставки рефінансування в історії американського ЦБ ще не було (по¬передній рекорд був установлений у 2001 р., коли ставку опустили до 1%).
Надавати ж пряму фі¬нансову допомогу через скуповування облігацій колишнім властям не спало б на думку. З урахуванням двох раундів «кількісного пом’якшення», програми стимулювання економіки, а також грошей, виділених у рамках програми TARP і порятунку страхової компа¬нії AIG та іпотечних агентств загальна сума коштів, виділених для підтримки економіки країни, становить понад $3 трлн.
Утім, успіхи поки що досить скромні: рецесія припинилася, але темпи зростання економіки США залишаються вкрай низькими й у 2010 р., імовірно, не перевищать 2%. Власне, саме тому влада наважилася на нову порцію стимулювання.
Валютне питання
За кордоном дії ФРС сприймають, керуючись передусім інтересами світового валютного ринку. Враховуючи досить нестабільний стан останнього, оцінки здебільшого критичні. Зокрема, незадоволення «кількісним пом’якшенням» висловив міністр економіки Німеччини Райнер Брюдерле. За його словами, вливання коштів у такому обсязі може «розігнати» інфляцію. Німецький міністр запропонував американцям не витрачати сотні міль¬ярдів, а змінити структуру своєї економіки.
Настороженість німців зрозуміти можна. Протягом доби після прийняття ФРС цього рішення євро під¬стрибнув на 2 цен¬ти, наблизив¬шись до позначки $1,43. Євро, що стрімко зростає, не до смаку виробникам Старого світу, оскільки знижує їхню конкурентоспроможність.
Прикметно, що, хоча «кількісне пом’якшення» підтримав головний економіст Міжнародного валютного фонду Олів’є Бланшар, за його словами, не виключені негативні наслідки таких дій для економіки Європи, а також країн, які розвиваються. Справа в тім, що вкинуті у фінансову систему США гроші можуть піти не на підтримку реального сектору, а на спекуляції на фондовому ринку.
Сполучені Штати остан¬нім часом неодноразово заявляли про неприпустимість маніпулювання валютним курсом. Водночас дії ФРС із високою ймовірністю можуть спричинити ослаблення долара. У такому випадку інші держави всіма силами захищатимуть курс своєї національної одиниці. Зрештою все це веде до загострення горезвісних так званих валютних воєн і «гонки девальвацій», а також посилення протекціоністських кроків у економіці всіх країн, особливо тих, що розвиваються.
Усім зрозуміло, що по¬літика ослаблення власної валюти загрожує інфляцією та іншими нещастями у світовому масштабі. Проте, якщо найбільша економіка світу сама подає такий поганий приклад, навряд чи інші залишаться осторонь.
Дмитро МИГУНОВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!