В Одесі учасникам комітетських слухань було не до жартів, і не до Конституції
Наслідуючи приклад Іллі Ільфа і Євгена Петрова — творців персонажа «великий комбінатор», «судові реформатори» — члени Комітету ВР з питань правосуддя — вирушили в Одесу на пошуки натхнення, щоправда, не літературного, а законотворчого. Останнє було настільки сильним, що депутатська муза «торкнулася» майже всіх сфер суддівського життя, «незайманою» залишилася тільки Конституція.
Попри те що 24 червня Південна Пальміра зустріла учасників комітетських слухань прохолодно (дощем і сильним вітром), у стінах Одеської національної юридичної академії їм улаштували гарячий прийом. «Командував парадом» цього дня президент ОНЮА, голова профільного комітету Сергій Ківалов, який, здавалося, спостерігав за всім, що відбувалося, навіть знадвору: біля входу до академії розміщувався величезний екран, на якому транслювали ролик з депутатом у головній ролі.
Прикметно і те, що саме в залі засідань ученої ради вузу, яка нагадувала малахітову кімнату, учасники заходу дали зелене світло законопроекту про судоустрій і статус суддів. При цьому без кількох ложок дьогтю в бочці «реформеного» меду таки не обійшлося.
Поговорити і почути
Відкриваючи засідання, С.Ківалов наголосив на тому, що необхідність проведення реконструкції третьої гілки влади назріла давно. На переконання парламентаря, протягом останніх 14 років у нашій державі так і не вдавалося провести повноцінну реформу, а законопроекти, ухвалені у 2002 році, були «проміжним етапом». «Думаю, що настав той час, коли необхідно провести таку реформу», — заявив С.Ківалов. Озвучив доповідач і результати останніх соціологічних досліджень, згідно з якими 87% громадян України вказують на те, що потрібно проводити реформу, причому більша частина з них уважає, що передусім необхідно змінити судову систему.
Керманич комітету обгрунтував і потребу в проведенні подібного заходу — комітетських слухань. За його інформацією, в ході підготовки проекту про судоустрій і статус суддів до другого читання від суб’єктів законодавчої ініціативи надійшло 1700 поправок (для порівняння: до попереднього документа було близько 800 зауважень і пропозицій від народних обранців. — Прим. ред.), при цьому участь у роботі над проектом узяли більш як 250 парламентарів. «Ми зібрались, аби обговорити внесені поправки й почути вашу думку, адже саме вам виконувати цей закон», — наголосив нардеп, звертаючись до служителів Феміди.
Водночас він відзначив: «Ми не можемо спеціально для судової влади ухвалювати індивідуальний закон. Ми приймаємо закони для того, щоб громадянам було легше вирішити спори, які виникають у процесі спілкування з інститутом влади».
Законодавчі нюанси
Також С.Ківалов розповів про новації проекту. За його словами, з метою вдосконалення системи судів загальної юрисдикції документом передбачено створення нового спеціалізованого вищого суду, в котрому будуть розглядати цивільні та кримінальні справи. Разом з тим і надалі діятимуть Вищий господарський і Вищий адміністративний суди. Не оминув у свої доповіді володар мандату і долі Верховного Суду. За його інформацією, якщо раніше законотворець пропонував скоротити найвищу судову інстанцію країни до 20 суддів, то тепер, поспілкувавшись із представниками ВС, правниками, вирішив збільшити штатну чисельність мантієносців у ньому до 24—28 осіб.
Звернув увагу оратор і на ліквідацію військових судів. За його інформацією, ці обителі Феміди було створено за часів Радянського Союзу, аби вони «обслуговували Радянську армію і Військово-Морський флот». «Сьогодні СРСР уже немає, немає військово-промислового комплексу, однак ці суди досі існують», — заявив промовець. За підрахунками С.Ківалова, навантаження на людей у мантіях і при погонах значно менше (в 50—70 разів), ніж на їхніх колег.
Побіжно С.Ківалов наголосив на тому, що, крім іншого, проект покликаний удосконалити процедуру притягнення служителів Феміди до дисциплінарної відповідальності. «Пропонується створити єдину Вищу кваліфікаційну комісію суддів, усі члени якої будуть працювати на постійній основі», — поінформував керманич парламентського підрозділу. Зміни торкнуться і механізму формування цієї комісії. За словами доповідача, більшість у кваліфкомісії становитимуть працюючі судді або ті, які у відставці. С.Ківалов зазначив: члени ВККС будуть працювати «в тісному контакті з Вищою радою юстиції». Остання, за інформацією нардепа, отримає повноваження призначати людей у мантіях на адміністративні посади за рекомендацією Ради суддів.
Звернув увагу президент ОНЮА і на підвищення соціального захисту суддів. «Незважаючи на скрутне економічне становище держави, ми змогли переконати Президента й Уряд у тому, аби суддям першої інстанції було збільшено заробітну плату, яка не повинна залежати від чиновників», — зауважив С.Ківалов. На його переконання, вдалося домогтися того, що дохід людей у мантіях сягатиме 15 мінімальних зарплат, що в 5 разів більше за нинішній заробіток представників першої судової ланки. Станом на 1 липня це дорівнювало б близько 13320 грн.
Проектом закону передбачено й те, що строки розгляду справ будуть скорочені майже вдвічі. Досягненням законотворців, на переконання доповідача, є і те, що суди вищих ланок не зможуть направляти справи на повторний розгляд до першої інстанції.
На завершення свого виступу С.Ківалов пообіцяв, що творці законів почують пропозиції та зауваження всіх доповідачів і врахують їх у ході схвалення проекту в парламенті.
Основний Закон — на потім
Приділив увагу організатор заходу і представникам ЗМІ. У ході зустрічі з журналістами С.Ківалов заявив, що нині є політична воля і підтримка парламентської більшості для схвалення законопроекту про судоустрій і статус суддів. На переконання депутата, це лише перший етап реформи, на другому ж — планується внести зміни до розд.VІІІ Конституції.
Нагадав промовець і про те, що в передвиборній програмі Віктора Януковича йшлося про необхідність обрання суддів народом, однак це, «як кажуть в Одесі, на потім». «Конституція належить до жорстких нормативних актів, і для того, щоб її змінити та внести положення про виборність суддів, потрібна політична воля 300 народних депутатів», — зазначив керманич комітету. «Тому чекати на те, щоб унести зміни до Основного Закону, ніхто сьогодні не буде. Ми будемо проводити судову реформу», — запевнив акул пера депутат.
Також Сергій Васильович заявив: якщо проект закону направлять на експертизу до Венеціанської комісії, це буде добре. Водночас він зауважив: оскільки цей орган збирається 4 рази в рік, чекати на венеціанське «гаразд» доведеться чимало часу. Парламентар заявив: попри те, що європейські експерти ще не надали свого висновку на нинішній проект, їхня позиція відома.
Ваша покірна слуга поцікавилась у володаря мандата: чому ініціатор законопроекту, в якому йдеться про необхідність збільшення кількості суддів у ВРЮ, вносячи документ до парламенту, не призначає до цього конституційного органу суддів уже сьогодні, натомість поповнює склад Ради представниками виконавчої влади? І чи не тому судді сьогодні побоюються ВРЮ, що представлені в ній у меншості?
Відповідаючи на це запитання, С.Ківалов зауважив, що Президент наразі має 3 квоти при формуванні Ради і не обмежений, кого туди делегувати: суддю чи когось іншого. Керівник комітету нагадав, що у ВРЮ вже є представник глави держави — суддя ВС Віктор Кривенко. «Законопроектом же передбачається, що інститут Президента, законодавчий орган та інші будуть зобов’язані за своєю квотою делегувати двох представників суддівського корпусу до Ради. Це буде реалізовано, коли поступово закінчаться повноваження нинішніх членів ВРЮ», — розповів журналістам народний обранець. За його інформацією, згідно з новим проектом у цьому конституційному органі має бути 13—15 суддів. «Усе, що стосується формування ВРЮ, буде відповідати європейським стандартам», — запевнив присутніх С.Ківалов.
Заразом нардеп підкреслив, що Рада не звільняє суддів, а лише вносить відповідні подання до парламенту. Розповів він і про позитивні моменти ухваленого нещодавно закону щодо недопущення зловживання правом на оскарження. На переконання С.Ківалова, саме створення законодавчих бар’єрів для недобросовісних суддів, які роками можуть оскаржувати рішення ВРЮ в обителях Феміди, дозволяє цьому конституційному органу працювати. Крім того, на думку доповідача, після внесення коректив у положення стосовно кворуму (з 14 членів до 11. — Прим. ред.) зібрати більшість для проведення засідань стало набагато легше.
В активі — позитиви і негативи
У залі засідань ученої ради ОНЮА від охочих виступити на трибуні не було відбою. Причому більшість ораторів не скупилися на схвальні відгуки на адресу творців проекту. Зокрема, керманич ВРЮ Володимир Колесниченко заявив, що голова суду не повинен мати тих повноважень, які він має на сьогодні. Адже керівник обителі Феміди — це не «хазяїн суду, а менеджер». Тому, на переконання В.Колесниченка, спершу потрібно вирішити питання стосовно повноважень очільників судів, а вже потім — хто їх призначатиме на посади.
У свою чергу голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк, який, до речі, був єдиним керманичем від установ, де носять червоні мантії, котрий взяв участь у комітетських слуханнях, підтримав ідею делегування ВРЮ повноважень здійснювати призначення на адмінпосади. Щоправда, на його переконання, направляти подання до РСУ (яка вноситиме рекомендацію до ВРЮ. — Прим. ред.) щодо кандидата на керівну посаду має голова вищого спеціалізованого суду.
А ось перший заступник голови комітету Юрій Кармазін заявив, що в підсумку все залежатиме не тільки від того, який законопроект буде схвалено, а від того, «як сьогодні відбувається застосування права в Україні». Піддав критиці парламентар і творіння «реформаторів», яке він назвав значно гіршим за попереднє, розроблене кілька років тому. За підрахунками Юрія Анатолійовича, низка положень цього документа не відповідає Основному Закону, зокрема норма, яка дозволяє ВРЮ призначати суддів на адміністративні посади.
Звернув увагу народний обранець і на ліквідацію військових судів. На його переконання, проводити такі пертурбації економічно невигідно, оскільки на це знадобиться близько 80 млн грн. Збентежило Ю.Кармазіна і те, що відповідно до проекту закону повноваження парламентських комітетів суттєво обмежують.
А ось заступник голови Комітету з питань правосуддя Валерій Бондик звернув увагу на те, що в запропонованому проекті закону є акцент на підвищення авторитету судді нижчої ланки і збільшення його «фінансової незалежності». На переконання нардепа, як Президент, так і парламент суттєво поступаються своїми повноваженнями на користь органів суддівського самоврядування. Далі пролунав заклик якнайшвидше ухвалити цей закон на наступному пленарному тижні ВР, оскільки нібито саме цього чекає суспільство.
Виступив на комітетських слуханнях і заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов. Занепокоєння в чиновника викликала система перегляду рішень вищих спеціалізованих судів. «Поки ми з вами працюємо над поправками до законопроекту, Вищому господарському суду ніщо не заважало з якихось невідомих мотивів переглядати справи, які розглядав ВС 13—15 років тому», — розповів представник АП. За його словами, подібні прецеденти не повинні залишитися поза увагою ВРЮ, в якій мають розглянути питання про дисциплінарну відповідальність суддів ВГС. Також А.Портнов поінформував, що до Венеціанської комісії було направлено законопроект про судоустрій та статус суддів. Він пообіцяв: якщо європейські експерти до листопада нинішнього року нададуть свої рекомендації, то Президент обов’язково скористається своїм правом законотворчої ініціативи і внесе відповідні пропозиції на розгляд парламенту.
Довіряйте, а не лякайте
У свою чергу голова Судової палати в адміністративних справах ВС В.Кривенко закликав «реформаторів» почати пертурбації в третій гілці влади з того, щоб припинити формувати в суспільстві негативну думку про людей у мантіях. «Розпочинаючи судове засідання, ми запитуємо в громадян: «Ви нам довіряєте?» І вони відповідають, що так», — зазначив представник ВС. На переконання доповідача, не зрозуміло, чому соціологічні дослідження свідчать про низьку довіру до представників Феміди, якщо ті, хто звертається до суду, говорять протилежне. За його словами, не варто говорити про погане судочинство, коли більш як 90% вердиктів «не те що не змінюються, а навіть не оскаржуються».
В.Кривенко звернув увагу присутніх на те, що важливим аспектом у реформуванні судової системи є не запропонований законопроект, а бюджетний закон. На його думку, без вирішення питання щодо належного фінансового забезпечення третьої гілки влади проблем не уникнути. Як зауважив суддя ВС, законопроект про судоустрій та статус суддів — це лише оболонка, а основа — процесуальний закон. Не зрозумілою для доповідача була й логіка законодавця, який регламентує кількісний склад найвищої судової інстанції країни. На його переконання, у ВС має бути така кількість суддів, яка необхідна для здійснення покладених на нього функцій.
Разом з тим керманич Судової палати в адміністративних справах ВС зосередив увагу на окремих положеннях законодавчого творіння, в яких погіршуються соціальні гарантії суддів. «Зверніть увагу, що ми матимемо право на відставку, пропрацювавши на посаді не 20, а 25 років», — зауважив доповідач. За словами В.Кривенка, усе це суперечить рішенням Конституційного Суду.
Розповів представник ВС і про фобії людей у мантіях. «Серед суддів сьогодні посіяли відчуття страху, страху перед завтрашнім днем. Повірте: якщо людина, яка судить, боїться чого-небудь, то такий суд не матиме ніякого слова», — резюмував він. Слід зазначити, що ця заключна фраза доповідача викликала бурхливі овації в представників Феміди. Схоже, що про ці страхи законники знають не з чуток.
Утім, незважаючи на деякі побоювання і зауваження, учасники комітетських слухань підтримали проект про судоустрій та статус суддів і рекомендували парламенту проголосувати за цю законодавчу ініціативу у другому читанні і в цілому з урахуванням висловлених пропозицій. При цьому у проекті рекомендацій указувалося, що «запропоноване законопроектом реформування системи судочинства в цілому відповідає міжнародним стандартам, сприятиме підвищенню ролі суду та статусу суддів у суспільстві, забезпеченню незалежності суддів від впливу, в тому числі в системі правосуддя, спрощенню процедури доступу до суду для кожного громадянина». Щоправда, ідеалістичний законотворчий прогноз і реальне застосування внесених змін на практиці — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!