Запроваджується 48-годинний робочий тиждень, але не для всіх категорій працівників
Наближається 2013 рік, коли українці почнуть жити за новим кодексом. Цей факт змушує фахівців аналізувати, які нововведення чекають і працівників, і працедавців. Всеукраїнська мережа практикумів від Компанії «ЛІГА:ЗАКОН» провела черговий практикум «Трудовий кодекс: час вивчення і підготовки настав! Аналіз трудових відносин, прав і обов’язків, робочого часу й відпочинку», на якому Тетяна Мойсеєнко, бухгалтер-експерт, податковий консультант, фахівець з трудового права поділилася досвідом.
Нормою залишиться 40 годин
«Кодекс написаний сучасною грамотною юридичною мовою й оновлює трудові відносини. КЗпП діє з 1971 року й уже давно застарів. А Україні в цій сфері необхідні зміни», — такої думки дотримується Т.Мойсеєнко.
Суспільний резонанс дістали повідомлення про збільшення тривалості робочого тижня. Проте вони виявилися лише чутками. Нормою залишиться 40-годинний робочий тиждень. У ст.143 вказано, що в окремих випадках робочий день може тривати 12 годин, але не більше (наприклад, це стосується водіїв-далекобійників, тих, хто працює вахтовим способом, і то йдеться тільки про 48 год. на тиждень). У чинному кодексі це питання не врегульовано. Водночас загальний відпрацьований час за місяць не може перевищувати нормативного (виходячи з 8 год. на день). Якщо працівник одного тижня працював 48 годин, то наступного — в нього має бути 32 робочі години.
Уводиться можливість роботи вдома й гнучкий графік робочого часу протягом дня на розсуд працівника. За місяць, правда, він зобов’язаний відпрацювати норму — з розрахунку 8 год. на день помножити на кількість робочих днів.
Один з плюсів проекту — обов’язкове укладення трудового договору в письмовій формі.
Положення, що стосуються строку випробування при працевлаштуванні, залишаються колишніми. Так, цей термін для фахівців не може перевищувати 3 місяців, а для робітників — 1. Строк тривалістю до 6 місяців може встановлюватися, наприклад, для керівників юридичних осіб, їхніх заступників, а також для головбухів та їхніх заступників.
Уводиться строк випробування для інвалідів і молодих фахівців — випускників вузів, але скасовується для вагітних і переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади.
Заохочувальній відпустці — бути
Зберігаються всі наявні в чинному КЗпП види відпусток, і передбачено додаткові — за стаж і заохочувальна —до 35 календарних днів, але, правда, виключно за бажанням і рішенням керівника.
На так звану соціальну відпустку можуть розраховувати особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, й один з батьків дитини, що має інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою. Наразі — це пільга.
Відпустка без збереження зарплати може бути продовжена за погодженням сторін на строк до 3 місяців (нині — 2 тижні). Уводиться не менш ніж 30-хвилинна перерва на обід, у КЗпП регламентується тільки максимальний час обіду — 2 год.
Ні в старому кодексі, ні в законопроекті немає і слова про щохвилинну тарифікацію робочого дня. Цікавий такий факт: якщо працівник запізниться з обіду або на роботу на певну кількість хвилин, працедавець може його покарати хіба що за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
У кодексі детально прописані питання атестації працівників, хоча раніше вони в основному регулювалися постановою КМ від 23.11.2011 №341.
Дати чи не дати — ось у чому питання
У проекті містяться норми, які врегулюють правовідносини, що виникли у зв’язку з ухваленням закону «Про захист персональних даних» від 1.06.2010 №2297-VI. Зокрема, наведено перелік необхідних документів під час вступу на роботу, тобто працедавець отримує доступ до особистих даних співробітника. А ось як далі обробляються ці дані?
Згідно із законом роботодавець повинен створити базу персональних даних і зареєструвати в Державній службі з питань захисту персональних даних, при цьому від працівника необхідно отримати згоду на обробку й дозвіл на здійснення повноважень, передбачених законодавством.
Т.Мойсеєнко радить: «Під час вступу на роботу в заяві, крім стандартних слів «Прошу прийняти...», другим абзацом варто додати — «Даю свою згоду і дозвіл на отримання, передання і оброблення моїх персональних даних». Причому повинна бути обов’язково сформульована мета їх оброблення».
Якщо ж працівник відмовляється дати згоду на оброблення його персональних даних, то роботодавець може, за рекомендацією ДСЗПД, опрацьовувати його дані в межах, визначених трудовим законодавством. У проекті кодексу способи примусити дати згоду й дозвіл відсутні.
Більш того, працівник може вимагати, щоб його персональні дані були змінені або знищені будь-яким власником і розпорядником цієї бази.
«У проекті Трудового кодексу, що займає всього 201 сторінку, досягнута рівновага між правами й обов’язками обох сторін — працедавця і працівника. При цьому розширені права працедавця, а працівників — звужені, збільшена їх відповідальність за недобросовісну роботу», — відзначила Т.Мойсеєнко.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.43 МБ)
Матеріали за темою
Коли переводять годинник (постанова Кабміну)
22.03.2024
На ринку праці з’явились 42 нові професії
02.02.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!