Дати ім’я відомої людини юридичній особі, бульвару або космічному кораблю стало складніше
Наприкінці червня набрав чинності закон «Про присвоєння юридичним особам, об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій». Тепер знані діячі вже не зможуть побувати на бульварі «імені себе».
Хто й за що
Отже, спробуємо розібратися в основних правилах присвоєння імен, дат і подій. Новий закон дозволяє надати ім’я (або псевдонім) відомої особи:
• юридичним особам;
• об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам Збройних сил, іншим військовим формуванням;
• літальним апаратам, річковим і морським суднам, об’єктам космічної діяльності;
• скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, набережним, мостам.
Проаналізувавши закон, можна зробити висновок, що особи, імена яких передбачається увічнити, повинні зробити хоча б одне з такого переліку:
• вагомий внесок у боротьбу за незалежність, розвиток Української держави, підтримку міжнародного миру й безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
• героїчний вчинок або звершення в ім’я Вітчизни;
• значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури й інших сфер суспільного життя.
Такими особами можуть бути також іноземці.
Присвоїти ім’я відомої людини можна тільки після її смерті.
В Одесі 5 квітня 2009 р. бульвар Мистецтв був перейменований на честь і нині живого та здорового Михайла Жванецького. Як таке могло статися? Адже попередній документ — указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.03.81 №1654-Х «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» також забороняв називати подібні об’єкти іменами живих людей. А вся річ у тому, що в указі вичерпний перелік об’єктів включав тільки проспекти, вулиці, провулки, площі, сквери, парки, мости й інші споруди (про бульвари не згадувалося!). Тому не позбавлена почуття гумору Одеська міська рада скористалася лазівкою й на 75-річчя почесного жителя піднесла йому подарунок.
Тепер, після ухвалення закону, така можливість утрачена: бульвари включені до переліку, відповідно, знані діячі (живі) вже не зможуть побувати на бульварі «імені себе».
Крім того, юридичні особи та згадані об’єкти можна називати на честь ювілейних і святкових дат, а також історичних подій або їх дат. Необхідно, щоб такі події та дати могли:
• популяризувати відомі факти історії України, що відображають звершення й досягнення в ім’я нашої держави;
• формувати історичну свідомість Українського народу;
• сприяти розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва й інших сфер суспільного життя.
Хто клопоче і хто надає
Згідно із законом рішення про присвоєння юридичним особам і об’єктам імен, дат, назв подій приймають:
• Президент — об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам і т.д., а також об’єктам, закріпленим за ними, за поданням міністра оборони або органу, що здійснює управління військовими формуваннями;
• Кабінет Міністрів, міністерства, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук — юридичним особам, що перебувають у сфері їх управління, й об’єктам, закріпленим за ними, за уявленням керівників таких юридичних осіб;
• Верховна рада Автономної Республіки Крим — юридичним особам, майно яких уходить до складу майна, що належить АРК, й об’єктам, що перебувають в їх віданні, за поданням голови Верховної ради АРК;
• обласні, районні ради — юридичним особам, майно яких перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, й об’єктам, закріпленим за ними, за поданням голови обласної (районного) ради;
• сільські, селищні, міські ради —юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, і об’єктам, закріпленим за ними, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, набережним, мостам, за поданням сільського, селищного, міського голови.
Як назвати вулицю
Отже, надавати вулицям (скверам, бульварам, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, набережним, мостам) імена відомих людей, а також дати й назви подій може відповідна місцева рада (сільська, селищна, міська).
Клопотати про присвоєння має право тільки голова. Причому робити це він може як за власною ініціативою, так і на підставі пропозицій держорганів, трудових колективів, об’єднань громадян, і людей. Як відомо, пропозиція є різновидом звернення в розумінні закону «Про зверненнях громадян». Тому пропозиції про надання імен вулицям і бульварам можна сміливо відправляти у вільній формі на розгляд відповідному мерові. Сільському (селищному, міському) голові буде важко не відреагувати на пропозицію громадянина з приводу надання якій-небудь вулиці (провулку тощо) імені або дати (згідно із законом — зовсім не можна).
Вирішивши, що пропозиція заслуговує уваги, голова може підготувати на розгляд ради, яку очолює, подання. У нім він повинен обгрунтувати необхідність присвоєння, прикласти інформаційну довідку про фізичну особу, ім’я якої є намір увічнити, або про пам’ятну дату. Крім того, до подання голова додає:
• розрахунок і кошторис витрат, пов’язаних із присвоєнням;
• зауваження та пропозиції, отримані за наслідками громадського обговорення;
• заяву про згоду родичів особи, ім’я якої присвоюється об’єкту (якщо вони є).
Потім рада приймає відповідне рішення і (якщо воно позитивне) вулиця «засяє» новим ім’ям. Або датою. Або назвою.
Чому це може не спрацювати
Перше. Закон передбачає, що надавати імена (псевдоніми) й дати (назви) можна тільки після проведення громадського обговорення.
Вказано, що порядок обговорення таких питань затверджуватиме Уряд. Тобто до набуття чинності відповідною постановою Кабінету Міністрів нічого нічому не присвоять.
Друге. Закон передбачає, що надавати імена (псевдоніми) й дати (назви) можна тільки за згодою відповідного трудового колективу. Об’єктами права власності, яким можуть присвоюватися імена (дати, події тощо), є не лише літальні апарати, плавучі засоби й космічні об’єкти, а також вулиці, сквери, бульвари й т.ін. Який «відповідний трудовий колектив» повинен погоджуватися з наданням вулиці назви відомого діяча — незрозуміло! Ймовірно, було б незайвим зробити в законі застереження про те, що трудові колективи і об’єкти у вигляді вулиць й бульварів «лежать у різних площинах».
Третє. Акт не припускає внесення доповнень до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Це означає, що реєстратори продовжуватимуть реєструвати юридичних осіб по-старому (зокрема й ті, які будуть названі відповідним чином у порядку, передбаченому цим законом). Ніякі додаткові документи, пов’язані з дотриманням механізму присвоєння імен, дат, назв подій, прикладати не доведеться: закон цього не вимагає, а навіть навпаки, реєстраторові забороняється це робити. Тобто юридичну особу (зокрема названу на честь відомого діяча або події) зареєструють незалежно від того, дотримана процедура присвоєння чи ні.
Четверте. Закон не містить положень про відповідальність і не узгоджений з чинними актами. Наприклад, з Кодексом торговельного мореплавства. Так, відповідно до ст.21 кодексу судно повинне мати назву, яку йому надає власник. Відповідно, порядок присвоєння судну назви встановлений саме на підставі цього положення. Інакше кажучи, комунальне підприємство може надати плавучому засобу будь-яку назву (в тому числі й на честь відомих діячів) відповідно до КТМ. Самостійно. Й оскільки новоспечений закон не припускає відповідальності за його порушення, то такому комунальному підприємству (точніше, його директорові) за подібне свавілля нічого не буде.
П’яте. Якщо не враховувати вулиць (бульварів та ін.), то всього один правовий акт припускає можливість присвоєння об’єкту «власної» назви. Це, як вже було згадано вище, КТМ. Ні Повітряний кодекс, ні закон «Про космічну діяльність» таких положень не містять. Тобто зі всіх згаданих об’єктів (літальних апаратів, космічних об’єктів, плавучих засобів) тільки суднам можна буде надати ім’я. Безумовно, ніхто не забороняє називати штучний супутник ім’ям Костянтина Ціолковського, а літак — Івана Покришкіна (наприклад, у газетах або інтерв’ю), проте запис про них у відповідних реєстрах не включатиме присвоєних імен. З таким же успіхом можна назвати карету швидкої допомоги ім’ям доктора Миколи Пирогова, а причіп з фруктами —ім’ям селекціонера Івана Мічуріна. «Юридичний» результат буде таким же і без закону.
Приватники — у вакуумі
Якщо з присвоєннями, здійснюваними органами держави й місцевого самоврядування, все більш-менш зрозуміло, то з юридичними особами приватного права й фізичними особами виникають складнощі.
Сам закон однозначно говорить таке.
Перше. Він регулює відносини у зв’язку з наданням об’єктам права власності, належним фізичним особам, відомих імен, дат, назв подій. Зрозуміло, що тут мова може йти тільки про літальні апарати й плавучі засоби (судна). Ми вже не говоримо про те, що ці положення можуть (і, напевно, повинні) встановлюватися відповідними кодексами, про це йшла мова вище. Виходить, що власник, припустимо, яхти, зобов’язаний присвоїти їй ім’я (дату) в установленому цим законом порядку. Проте список осіб, котрі готують подання про присвоєння (як, утім, список органів і осіб, що ухвалюють відповідні рішення) вичерпний. Серед них немає фізичних осіб. Виходить, що закон регулює порядок надання плавучим засобам і літальним апаратам, які перебувають у власності фізичних осіб, відомих імен, подій і дат тільки в тому випадку, якщо згадані об’єкти закріплені за юридичними особами. Теоретично таку можливість припустити можна. Але це вельми дивно.
Друге. Юридичні особи приватної форми власності та їхні об’єкти можуть присвоювати імена (псевдоніми), дати й назви подій з дотриманням підстав і умов, передбачених ст.3 закону. У той же час вона передбачає обов’язкове громадське обговорення та згоду трудового колективу. Абсурд? Схоже на те.
Підсумок
Кажучи про результати, які принесе цей закон, відзначимо таке. Єдиний сегмент відносин, в якому акт може працювати, — це присвоєння імен, дат і подій вулицям, проспектам тощо. У всьому іншому ми маємо лише колізію із чинними законами або спробу «зарегулювати» те, що не підлягає регулюванню в принципі.
Проте важливість закону велика, особливо для місцевих рад і сільських, селищних, міських голів. Згаданий вище указ Президії ВР УРСР давно застарів і до останнього часу мав, швидше історичну значущість. Тепер же виникла певна ясність щодо того, в якому напрямку слід рухатися, щоб присвоїти вулиці ім’я «належного героя». Якщо Кабмін не забуде затвердити порядок громадського обговорення, то, можливо, в найближчому майбутньому кількість вулиць Володимира Леніна на просторах нашої Батьківщини істотно зменшиться.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.43 МБ)
Одеська міськрада, скориставшись лазівкою в законодавстві, подарувала М.Жванецькому на 75-річчя цілий бульвар. Сьогодні такий «креатив» уже не пройде.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Грінвошинг в Євросоюзі стане караним
25.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!