Провайдерів хочуть змусити видаляти контент без рішення суду

Якщо власник сайту не вживатиме заходів з видалення піратського контенту або не подасть заперечення на претензію правовласника, провайдер буде зобов’язаний сам заблокувати або видалити контент.

Такі норми передбачені проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який Держпідприємництво відмовилось погодити через значну кількість суперечливих змін, повідомляє «ЗіБ» з посиланням на Службу.

Проект передбачає, що після отримання скарги від правовласника Державна служба інтелектуальної власності України буде повідомляти провайдерів, що на певному ресурсі є піратський контент (при цьому достовірність інформації, викладеної заявником у заяві, не перевіряється, і достатньо нотаріально засвідченого скріншоту такої веб-сторінки). Протягом одного дня компанія повинна повідомити власника сайту про скаргу. Якщо той не вживатиме заходів з видалення піратського контенту або не подасть заперечення на претензію правовласника, провайдер буде зобов’язаний сам заблокувати або видалити контент. За невчасне блокування сайту провайдери нестимуть адмінвідповідальність (штраф до 17 тис. грн.).

Досвід більшості розвинених країн світу свідчить, що блокування веб-сайтів зазвичай здійснюється за рішенням суду. Натомість, проектом пропонується наділити таким повноваженням навіть не органи державної влади (які в межах компетенції можуть обмежувати права особи чи позбавляти її цих прав у разі порушення законодавства), а суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу веб-сайту до мережі Інтернет.

Держпідприємництво категорично не погоджується із запропонованою редакцією та вважає, що єдиною підставою для блокування веб-сайту має бути аргументоване рішення суду. Відсутність будь-якої відповідальності заявника при позасудовому порядку блокування веб-сайтів дозволить узаконити механізм безперешкодного блокування «незручних» Інтернет-ресурсів.

До того ж, прийняття законопроекту у такій редакції:

- порушує право на поширення інформації власниками сайту і право користувачів сайту на доступ до інформації;

- сприяє зловживанню правом на звернення;

- запроваджує «презумпцію вини»: після звернення заявника сервісна служба може одразу, не перевіряючи суті претензій, блокувати адресу мережі Інтернет. Провайдер не з’ясовує вини власника сайту.