Опозиція готується затягувати розгляд мовного законопроекту
Після того як більшості вдалося прийняти мовний законопроект у першому читанні, опозиція готується до наступного протистояння. План на найближчий час уже готовий —унести якнайбільше правок і розглядати їх якомога довше.
Комітет ВР з питань культури і духовності організував слухання з приводу законопроекту «Про засади державної мовної політики» (№9073). Нагадаємо, підтримані парламентом у першому читанні новації передбачають, що в адміністративно-територіальній одиниці може бути запроваджено регіональну мову, якщо в місцевості проживає не менше 10% носіїв цієї мови. Крім того, регіональну мову можна запровадити, якщо відповідне рішення ухвалить місцева рада.
Організатори слухань добре підготувалися до засідання, озброївшись експертними висновками, яких до комітету надійшло понад 100. Зокрема, про те, що проект не може бути рекомендований до розгляду, заявила Національна академія наук, такої ж думки дотримуються Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса, невдоволення новаціями висловив Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. Допомога надійшла навіть звідти, звідки її не чекали, — про недоцільність змін заявив Мінфін, а Мін’юст указав на велику кількість недоліків проекту.
Та й у самому залі слухань були присутні переважно опозиціонери й негативно налаштовані до змін громадські діячі. Незважаючи на це, на засідання завітав один з авторів проекту — Вадим Колесніченко. Щоправда, пробув на ньому недовго.
Розуміючи, що потрапив до ворожого середовища, він заявив, що учасники цих слухань заангажовані, й закликав провести новий круглий стіл «зі спеціалістами, а не патріотами». Комітет з питань культури і духовності, за його словами, взяв на себе одночасно функції «Конституційного Суду, інквізиції та суду трійки». Завершивши виступ, В.Колесніченко відразу покинув залу, почувши вслід кілька вигуків «Ганьба!».
Після цього обговорення проекту перетворилося на гру в одні ворота. Учасники слухань кілька годин намагалися визначити, який цей проект: поганий, дуже поганий чи жахливий. Більшість уважала, що жахливий. Один за одним виступали нардепи, однак їхні слова були надто схожими, а тому не зовсім зрозуміло, кого й у чому вони намагалися переконати, перебуваючи серед однодумців.
На цьому фоні разюче вирізнявся виступ літературознавця, академіка НАН Івана Дзюби, якому, на відміну від парламентарів, удалося зірвати аплодисменти. Він відзначив, що розвиток мов національних меншин у нашій країні завжди був невідривно пов’язаний з розвитком української. Так, під час українізації на початку радянської доби функціонувала велика кількість кримськотатарських, німецьких, польських, грецьких шкіл. Натомість русифікація несе загрозу не лише українській, а й «міноритарним» мовам, наголошує академік. Саме тому, за словами І.Дзюби, прийняття закону в першому читанні не святкували ні кримські татари, ні угорці, ні представники інших меншин.
Також схвалення присутніх отримав ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Він закликав усіх опозиціонерів відкликати свої поправки до документа, оскільки проект непридатний для виправлення й антидержавний.
Однак нардепи не пристали на таку пропозицію. Свої правки вони планують використати як інструмент боротьби з новаціями. Наразі пропозицій зібралося близько 2000, і голова «культурного» комітету Володимир Яворівський відзначив, що для їх опрацювання «потрібен час». Ці слова можна сприймати як натяк на те, що поспішати з їх розглядом комітет не буде.
Разом з тим інший ініціатор змін, Сергій Ківалов, уже заявив, що проект може знову з’явитися в сесійній залі на початку липня, не виключено, що без рішення профільного комітету. Таким чином, опозиції, очевидно, час готувати альтернативний план боротьби, й, можливо, він буде «силовим».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.37 МБ)
В.Колесніченко вже готовий захищати свій законопроект під час другого читання.
Матеріали за темою
Якщо хочеш на держслужбу, знання мови доведеться сертифікувати
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
Підтвердити рівень знань української можна буде посвідченням, бо за нього заплачено — проект
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
Закон про мову визнано конституційним
14.07.2021
Заборона на використання іншої мови, крім державної, є формою дискримінації
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Заборона використовувати мови нацменшин під час виборів не порушує конвенції — ЄСПЛ
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
Чому у кав’ярнях не будуть варити кофе: штрафи за порушення мовного закону
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Закон про державну мову хочуть скасувати
10.12.2019
Кабмін змусять оприлюднити те, що ні сказати, ні пером описати
в„–26 (1428), 06.07—12.07.2019
Рішення КС щодо конституційності мовного закону
в„–10 (1360), 10.03—16.03.2018
КС визнав неконституційним мовний закон
28.02.2018
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!