ХІІ позачерговий з’їзд суддів України: нотатки делегата - 2
25-26 вересня 2014 року відбулася друга частина позачергового з’їзду суддів України.
Нотатки делегата першої частини ХІІ позачергового з’їзду суддів України, яка відбулася 19-20 червня 2014 року, читайте тут.
1. Був присутній усі два дні і бачив усе на власні очі. З’їзд розпочався «словом» Президента України. Добре, що цього разу знайшовся час. Що сказав Президент? Судова реформа – це реформа № 1. Шкода, не почули ЯК! Що саме хоче змінити Президент? Не зрозуміло… Останнім часом читаю багато законопроектів незрозумілого авторства щодо реформи суду. На жаль, судді – лише читачі. А мали б бути співавторами!
2. Рівень «напруги» на другій частині з’їзду був значно нижчим, ніж 19-20 червня 2014 р. Бачив Карла Волоха, але цього разу не чув. Громадськість зустрічала гаслами, але це не перешкоджало, а скоріше надихало! Відчувалось, що люди поруч! Це правильно.
3. Було питання про включення до порядку денного питання про конституційну реформу розділу «Правосуддя», але вирішили не розглядати. І я в тому числі. Дійсно, на перший погляд, питання не пропрацьоване. Але послухавши виступ Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка, пошкодував. Проект рішення грунтувався на давно відомих висновках Венеціанської комісії. Найбільш спірні і водночас, на мою думку, принципові питання: спеціалізація та інстанційність, - винесені за межі. Щоб не дратувати? Але чи можлива справжня реформа без вирішення цих питань? Вважаю, що ні!
4. До речі, в доповіді Голови Верховного Суду України було багато інших правильних акцентів, які обов’язково повинні бути враховані під час судової реформи: вилучення «безспірних» справ (наказне провадження) з юрисдикції суду та розширення сфери застосування виконавчих написів; вдосконалення процесуальної форми; зменшення кількості адміністративних справ через зміну порядку податкового адміністрування. Загалом, виступ Голови з аналізом статистики та європейського досвіду свідчив про серйозну підготовку. Не вперше слухаю Ярослава Романюка, і щоразу із задоволенням.
5. Обрали членів ВРЮ та ВККС України, в т.ч. резервних. Шкода, що не пройшла Алла Лесько, суддя ВСС України, якій не вистачила 7 голосів…. Як приємно було чути «подячну» промову. Яка мудрість! До речі, Михайло Вільгушинський теж викликав повагу. Думаю, що їх ми ще побачимо на найвищих посадах). Достойні люди. Але радію, що при новому голосуванні пройшла Алла Олійник! Працьовита, думаюча суддя. Була секретарем, спілкувались, знаю. Головне, щоб і у ВРЮ не втратила цих якостей.
6. Вразив щирістю виступ судді Сергія Чумака з Донецького апеляційного адмінсуду. Чим? Щирістю! Емоційністю! Небайдужістю! Він виказав біль із зони АТО! Вона слізьми проступала навіть у головуючої! Я відчув себе суддею з Донецька. Я відчув приставлені до скроні автомати. Чи можливе правосуддя в таких умовах? Судові рішення – так! Правосуддя – ні!
7. Затвердили Стратегію розвитку судової влади. Як на мене, абсолютно незрозумілий документ. Для кого? Навіщо? І раніше, і тепер скажу, що не можна планувати Стратегію, не маючи взаємодії з законотворцями: Адміністрацією Президента України, ВР України та КМ України. Вони реформують «нас» на власний розсуд. Судді – об’єкт, а не учасник процесу. І це не правильно! Звісно, судді не можуть реформувати самі себе. Але! Ніхто не знає краще, за суддів, що саме потрібно змінити! Повірте, достатньо у суддівському товаристві конструктивних сил, які хочуть і можуть створити ефективну і справедливу судову систему. Питання лише в тому, що б нас хотіли почути!
8. У ніч з 25 на 26 вересня готувався проект рішення щодо незалежності та підвищення авторитету судової влади, бо той, який був, не подобався. От, не подобаються мені слова «звернути увагу…», «активізувати роботу…», «продовжити вивчення….», «вживати заходів щодо подальшого зміцнення…». Я їх викинув! Хочеться конкретики. Найкраща критика – це пропозиція! Тому запропонував з’їзду свою редакцію рішення, яке було взяте за основу. Дві третини залишилось без змін.
9. Дякую Друзям, які коментували проект у Фейсбуку. Не все врахували, але все прочитали! Подумали! Дякую за активну позицію! І надалі буду радитись!
10. Що важливого вирішили:
- незалежне судочинство в зоні АТО є неможливим. Я пропонував взагалі зупинити судочинство на неконтрольованих територіях.
- суддів з цього району слід перевести в інші;
- поспілкуватися з журналістами про висвітлення діяльності судів тощо… рішення скоро буде оприлюднене на сайті «Судова влада».
11. Загальне враження від з’їзду – позитивне! Більшість суддів відчувають дух життя і адекватно реагують на виклики сьогодення. Рада суддів України, яка на теперішній час є органом, через який реалізується внутрішня судова політика, здатна бути представником інтересів суддівського співтовариства. Там багато професійних і небайдужих юристів, включно з головою.
12. Що не сподобалось: відмова від розгляду найпринциповіших питань. Cпеціалізація судів, інстанційність далі залишаються темами-табу. Не вирішимо ми – вирішать за нас. Був і залишаюся при думці, що спеціалізація потрібна: цивільна, кримінальна, адміністративна. Але, на жаль, рішень з’їзду з цього приводу немає.
13. Захистивши дві дисертації з корпоративного права, не можу не звернути увагу на процедурні питання: 1) кворум повинен визначається один раз: на момент закінчення реєстрації делегатів. Вихід чи прихід нових делегатів не повинен впливати на кворум! 2) при визначенні результатів голосування значення мають лише голоси «ЗА!» Не можна рахувати голоси «Проти» і «Утримався», а решта вважати голосами «ЗА!» 3) якщо є дві чи більше пропозиції щодо питання, які виключають одна одну, то у разі прийняття рішення за однією з пропозицій голосування з інших не проводиться.
14. Що треба зробити в найближчий час: 1) створити експертну раду, яка б виробляла пропозиції щодо судової реформи, вивчала законопроекти і своєчасно реагувала на них; 2) налагодити діалог зі ЗМІ; 3) запропонувати «суддівське» бачення судової реформи та широко обговорити у професійних колах.
15. Знаю: найважливіше попереду! Рішення – це лише слова на папері. І тільки реальне їх втілення дасть результат. Закликаю усіх, хто голосував «ЗА», стати проповідником судових змін, стати провідником нового духу правосуддя, закликаю стати першим серед тих, хто своїм особистим прикладом покаже за що голосував. Я – за дії! По діям пізнаєте їх…
Володимир Кравчук - доктор юридичних наук, суддя Львівського окружного адміністративного суду
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!