Обійтися без казусів,

або Яку міну могли закласти під форум законників

Підготовка до проведення другої частини позачергового ХІІ з’їзду суддів займає багато часу. Членам Ради суддів доводиться часто збиратись і доопрацьовувати документи, які мають стати предметом розгляду на форумі володарів мантій. Під час останньої зустрічі, 19 вересня, говорили про неповагу до Верховного Суду та міну, яка могла завадити проведенню з’їзду.

Про незалежність

Розробивши проекти регламенту з’їзду суддів, регламенту призначення та звільнення суддів Конституційного Суду, РСУ залишила на десерт підготовку для форуму проектів рішень щодо:

• стану незалежності суддів та відновлення довіри до Феміди;

• пропозицій конституційних змін.

Проте, як з’ясувалося, події в державі розвиваються настільки швидко, а володарі мантій так активно перей­маються проблемами суддівського самоврядування, що в програму з’їзду потрібно вносити певні корективи. Розповімо все по порядку.

Спочатку члени РСУ визначали, що б вони хотіли ще сказати про свою незалежність. Так, представниця ради Людмила Соломаха зауважила, що в документі нагадується: судово-правова реформа повинна продовжуватися з дотриманням міжнародних стандартів. «Перша гарантія суддівської незалежності — фінансування», — підкреслила Л.Соломаха. За її словами, у документі зазначено, які порушення цієї гарантії є сьогодні. У липні 2014 р. видатки на потреби Феміди скоротили. «У проекті державного бюджету на 2015 р. передбачено фінансування судової системи лише на 43% від потреби. Це не дає змоги виплачувати зарплату працівникам апарату на рівні держслужбовців. Незважаючи на те що багато судів — у аварійному стані, видатки на капітальне будівництво взагалі не профінансовані. До того ж потрібно буде відновлювати суди, які знаходяться в зоні проведення АТО», — зауважила представниця РСУ.

Згадується у зверненні й про необхідність забезпечення служителів Феміди належною суддівською винагородою.

Ще одна гарантія — принцип незмінюваності. А він, наголошується в документі, часто-густо ігнорується як виконавчою, так і законодавчою гілками влади. Наприклад, це стосується прийняття законів щодо очищення судової влади.

«Ми повинні висловитися щодо того, що суддівська спільнота підтримує та намагається з метою самоочищення уникнути в системі корупційних проявів. У той же час не можна погодитися зі словами деяких високопосадовців та органів держвлади, що лише суддівська спільнота є корумпованою, має непрофесійні кадри, що тільки вона винна в деяких подіях, які відбуваються в державі. Ми з вами не можемо не погодитися, що прояви непрофесіоналізму, корупції, заангажованості, залежності, упередженості мають бути викоренені. Із цим потрібно погодитись і наголосити на цьому у зверненні», — пояснила голова РСУ Валентина Сімоненко мету, з якою рада розробила документ.

Член РСУ Олег Присяжнюк нагадав, що парламент прийняв закон «Про очищення влади», в якому «дійовими особами» є і володарі мантій. Тому на з’їзді це питання також варто обговорити. Крім того, один із членів РСУ запропонував висловити у зверненні пропозицію, аби з’їзд звернувся до Кабміну з пропозицією включити представників судової влади до робочої групи, яка розроблятиме заходи щодо впровадження закону «Про очищення влади». Адже думка суддівського корпусу має бути почута, тому що цей акт зачіпає інтереси служителів Феміди.

Тому члени РСУ домовилися до з’їзду це звернення доопрацювати.

Про конституційну реформу

Також форум законників повинен надати свої пропозиції щодо проведення конституційної реформи. «В основі звернення — пропозиції Пленуму ВС. Але є деякі проблеми, які можуть викликати суперечки на з’їзді, тому потребують більш глибокого вивчення. А є питання, які всі судді підтримують. Більше того, вони були предметом обговорення міжнародної суддівської спільноти та експертів», — зауважила В.Сімоненко.

Так, на думку ради, до складу судової влади потрібно включити Вищу раду юстиції, Національну школу суддів, Державну судову адміністрацію. «Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, у порядку, встановленому законом» — так варто записати ч.2 ст.124 Конституції, наголосила В.Сімоненко. За її словами, завдяки цій нормі вдасться суттєво зменшити навантаження на суддів.

Граничний вік перебування на посаді судді — 65 років. «А за заявою до ВРЮ суддя зможе виконувати свої обов’язки й до 70 років», — зазначила В.Сімоненко. А ставати суддями кандидати повинні не у 25, а в 30 років.

Призначати володарів мантій безстроково має Президент на підставі подання ВРЮ. «Необхідно забути про фіксування судового процесу технічними засобами, це не є конституційною нормою, має регулюватися процесуальними законами».

«Пункт 14 ст.129 Конституції: «За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності». Потрібно викласти в такій редакції: «За порушення принципу незалежності суддів, прояви неповаги до суду та судді винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законодавством», — наголосила голова РСУ.

Звертається увага й на те, що фінансування судової влади має бути в достатньому розмірі, а органи судової влади повинні брати участь у формуванні державного бюджету.

Потребують перегляду статус і повноваження ВРЮ. Так, у цьому органі більшість мають становити судді, призначені з’їздом. ВРЮ повинна отримати всі повноваження, які сьогодні має Вища кваліфікаційна комісія суддів. Це лише частина пропозицій, але головне, що РСУ вирішила уникнути спірних моментів. «Звертаю вашу увагу: у пропозиціях не йдеться ні про 3-ланкову судову систему, ні про повноваження ВС як суду касаційної інстанції», — повідомила В.Сімоненко про моменти, які є дискусійними.

«Верховна» дискусія

Однак не всім сподобалося те, що за основу документа були взяті пропозиції Пленуму ВС. «До пропозицій щодо внесення змін до такого серйозного закону, як Конституція, варто було б підійти більш відповідально. Позиція ВС — це його власна позиція. В РСУ представлені судді всіх рівнів та кожної юрисдикції. Звернення має відображати позицію та думки всіх членів РСУ. Тому ми або не виносимо це питання, або готуємо свої пропозиції», — висловив думку член ради, суддя Фастівського міськрайсуду Київської області Вадим Бутенко.

«Не розумію, чому суддя першої інстанції неповажливо висловлюється щодо суддів, які пропрацювали більше 20 років, щодо їхньої позиції. ВС висловився, над цим документом працювали судді, які мають досвід роботи над проектами документів. Можна із цим погоджуватися чи ні. Але казати «Це їхня позиція, ми не звертатимемо на це уваги» — це зневажливе ставлення до колег», — заперечила йому В.Сімоненко.

«Про неповагу не йдеться. ВС — найвищий орган у судовій системі. Не поважати ВС — себе не поважати», — пояснив В.Бутенко й додав, що РСУ має висловити власну думку щодо проведення конституційних змін.

«А чому ви вважаєте, що пропозиції ВС суперечать нашим пропозиціям?» — поцікавилася голова РСУ. У свою чергу секретар ради Анатолій Марцинкевич пояснив: пропозиції, викладені у зверненні, — позиція не тільки ВС. Їх підтримала європейська спільнота, зокрема Венеціанська комісія, і вони відповідають міжнародним стандартам.

Зауваження були і в О.Присяж­нюка. Він заявив, що ідея забрати в глави держави повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди та передати їх парламенту — вдала. «Та ці дії повинні узгоджуватися ВР з РСУ», — наголосив О.Присяжнюк. Тому, на його думку, всі ці зміни повинні відбуватися за поданням РСУ.

«Президентом утворювалися чи ліквідовувалися суди на догоду комусь. Цей чинник незалежності потрібно виписати чітко, щоб ВР як політичний орган не могла на свою догоду ліквідовувати, реорганізовувати чи утворювати суди. Можливо, в окремих випадках потрібно, щоб питали згоди не лише в РСУ, а й у з’їзду», — запропонував О.Присяжнюк.

До речі, він уважає, що на конституційному рівні необхідно записати: суддівська винагорода виплачується з моменту призначення володаря мантії до моменту звільнення. «Так судді будуть захищені від реформаторських негараздів та застраховані від непродуманих рішень влади», — пояснив О.Присяжнюк.

Відтак РСУ вирішила ще трошки попрацювати, щоб запропонувати форуму законників варіант документа, який би враховував усі пропозиції та зауваження. «За» проголосував навіть В.Бутенко.

Працювати до останнього

Насамкінець залишили найцікавіше питання — про порядок проведення форуму служителів Феміди. «Не переживайте, про перенесення з’їзду не йдеться», — відразу ж попередила голова вищого органу суддівського самоврядування.

Вона повідомила, що до ради надходять пропозиції стосовно розроб­лених проектів регламентів. Деякі делегати кажуть, що пропозиції озвучуватимуть безпосередньо на з’їзді. «Це нормально, всі питання повинні обговорюватися, для цього й збирається з’їзд», — зазначила В.Сімоненко.

Тому виникла така пропозиція: 25 вересня не відкривати захід, а попрацювати в режимі «живого обговорення». Тобто делегації повинні попрацювати над розданими їм документами, всі пропозиції передати робочим органам форуму, робочим групам, створеним радою, які розробляли всі проекти. «Потім усе звести до єдиних документів і 26 вересня відкрити з’їзд. За один день прийняти всі рішення», — поділилася планами голова РСУ.

Вона пояснила: обговорення на з’їзді займе багато часу. Якщо пропозиції, зауваження до актів уноситимуться з голосу, то захід затягнеться на невизначений час. «А так 25 вересня ми всі зареєструємось, обговоримо. 26 вересня роздрукуємо порівняльні таблиці, роздамо делегатам і будемо голосувати», — зазначила В.Сімоненко.

Цю ідею підтримав і член ради Михайло Новіков. Адже, як показує досвід роботи в групі, яка складається з 5 осіб, обговорення невеликої кількості пропозицій затягується на півдня. «На з’їзді буде 400 делегатів. Уявляєте, скільки часу піде на обговорення?» — поставив риторичне запитання М.Новіков.

З такою ідеєю не погодився О.Присяжнюк. «Ви — РСУ. Ваші колеги довірили вам працювати в раді. Вам довірили роботу щодо підготовки з’їзду. А ми зараз скажемо: ми не готові, все будемо приймати безпосередньо на з’їзді. Зрозумійте правильно: буде, як на минулому з’їзді, — на затвердження порядку денного витратимо 6 год., на другий день усі скажуть, що потрібно їхати додому. Ми що, хочемо сказати: наша рада не спроможна нічого зробити? Таким рішенням ми закладемо міну під з’їзд», — попередив О.Присяжнюк.

В.Сімоненко пояснила: роботу потрібно організувати на кшталт парламентської: перший день делегати працюють, так би мовити, у «комітетах», а на наступний день документи виносяться в «сесійну залу», де й відбувається голосування.

«У нас обмежений час, а питань багато. Залишати один робочий день для прийняття рішень — це замало. Давайте робити 24 вересня днем зустрічі з робочими групами. Не потрібно виносити це в зал. Бо такі дії говорять про те, що ми нічого не зробили. Виходить, ми стільки часу збирали пропозиції від суддів, а тепер усе перекреслюємо. Якщо хочете зірвати з’їзд, то йдіть цим шляхом», — наполягав на своєму О.Присяжнюк.

У свою чергу член РСУ Денис Масенко поцікавився: хто заборонить делегату 26 вересня встати і сказати, що в нього є ще не висловлені пропозиції. На його думку, потрібно вже на з’їзді зібрати від делегатів усі пропозиції, звести в одну таблицю, а потім голосувати за кожну з них.

В.Сімоненко пояснила, що в такому разі доведеться спочатку зібрати всі пропозиції, а потім надрукувати 400 матеріалів. Це фізично важко реалізувати.

Коли ситуація зайшла в глухий кут (адже кожен наполягав на своєму), В.Сімоненко оголосила перерву. «Ви знаєте, обговорення в кулуарах дає результати», — зауважила голова РСУ відразу після закінчення тайм-ауту. Так, 27 вересня було визначено як резервний день для роботи з’їзду. В.Сімоненко наголосила: з’їзд не закінчиться доти, доки не будуть розглянуті всі питання порядку денного. О.Присяжнюк відзначив, що має бути так званий сценарій з’їзду, щоб даремно не витрачати час. Наприклад, поки лічильна комісія рахує бюлетені, делегати розглядатимуть якесь інше питання.

На думку деяких членів РСУ, резервний день стимулюватиме делегатів робити все для того, щоб захід завершився вчасно — 26 вересня.