У конкурсі на зайняття вакансій сімейні обставини та небезпечні ситуації не мають ваги. А шкода…
Вища кваліфікаційна комісія суддів з 28-ми кандидатів обрала 12 найкращих, які можуть продовжити кар’єру в інших храмах Феміди. От тільки іноді кількість балів, набраних за результатами екзамену, перекреслює всі шанси володаря мантії на переведення. До уваги беруться не сімейні обставини, не ситуації, які створюють загрозу життю судді, а лише кількість балів. Усе, звичайно, законно. А чи справедливо?
Права порушуються?
Іноді доля не прихильна до людей, на шляху яких трапляються труднощі. У таких випадках і підтверджується вислів: не завжди законне рішення є справедливим. Але про це — трохи згодом.
23 вересня ВККС уперше апробувала нові правила проведення конкурсу на зайняття вільних посад у судах. Нагадаємо, що «кваліфікаційники» внесли зміни до Положення про порядок переведення судді до іншого суду в межах п’ятирічного строку. Відповідно до них конкурс на заміщення вакансії полягає у відборі володарів мантій з найвищим рівнем професійної підготовленості шляхом оцінки кваліфікаційного рівня кандидата за результатами виконання ним практичного завдання та з урахуванням особистих і моральних якостей за результатами проведення з ним кваліфікаційної співбесіди.
«Суть змін у тому, що раніше кандидати складали тести, а тепер писатимуть рішення», — пояснив голова комісії І.Самсін. Однак апробація без казусів не обійшлася. Деякі кандидати, які змінювали юрисдикцію, не змогли взяти участь у конкурсі, адже попередньо не склали кваліфікаційного іспиту. У ВККС виникли певні технічні проблеми з проведенням екзамену.
«Переведення судді в межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді до суду іншої юрисдикції здійснюється за результатами складення суддею кваліфікаційного іспиту», — йдеться в ч.5 ст.73 закону «Про судоустрій і статус суддів». Один із претендентів на посаду в Господарському суді м.Києва — Валерій Бойко з Вінницького міського суду Вінницької області — попросив комісію відкласти проведення конкурсу, за результатами якого мали б визначити людину, котра займе вакансію в цій установі, бо «порушуються його права».
«Якщо сервер запрацює через 3 роки, то суддя весь цей час не зможе скласти кваліфікаційний іспит? То що, ми весь цей час чекатимемо й не проводитимемо конкурсу?» — поставив риторичне запитання І.Самсін. «Але ж порушуються його права!» — заперечив йому Віктор Мікулін. «Які права?» — поцікавився І.Самсін. «Права людини. Права людини — понад усе», — зауважив В.Мікулін. Однак його слова не вплинули на членів комісії: ВККС вирішила взяти інформацію, викладену у зверненні судді, до відома.
До речі, через те, що питання про переведення володарів мантій, які змінювали юрисдикцію, були зняті з розгляду, деяким претендентам пощастило: вони позбулися конкурентів і не брали участі в конкурсі.
Підтримка не допомогла
Перед оголошенням результатів «кваліфікаційники» попросили кандидатів поділитися враженнями від виконання практичного завдання. «Часу замало для написання рішення», — сказав один із претендентів (писали
1 год.). «То потрібно було помічника із собою брати», — пожартував один із членів комісії. «А йому відрядження не дали», — відреагував на жарт суддя.
Та жарти жартами, та потрібно з’ясувати, чому доля була неприхильною до деяких претендентів. Так, 8 законників, які працюють у судах Донецької та Луганської областей, мали намір перевестися в «більш спокійні» регіони. Однак тільки трьом із них удалося реалізувати задумане — іншим не вистачило балів.
Так, Ольга Чопик з Артемівського міськрайсуду Донецької області (присяги не склала) хотіла перейти на роботу до Галицького райсуду м.Львова. До комісії навіть надійшов лист на підтримку служительки Феміди. Збори суддів зазначеної установи попросили ВККС підтримати заяву О.Чопик.
Вона розповіла, що суд в Артемівську працює, бойові дії — на відстані 30—40 км від нього. «У місті розміщується військова частина. Чути постріли», — розповіла О.Чопик.
Рекомендацію вона не отримала, бо за результатами виконання практичного завдання (написання рішення) набрала 23 бали з 36 можливих. А її конкурентка Вікторія Вачко з Овруцького райсуду Житомирської області — 28.
Якщо в певних кандидатів будуть однакові результати, перевага надаватиметься тому, хто має більший стаж роботи.
У всіх діти та квартири
На зайняття вакансії в Ленінському райсуді м.Харкова претендувало 4 особи. Один з них — Роман Міліціанов із Зарічного райсуду м.Сум — повідомив, що в нього в Харкові є житло, там — його сім’я. Причиною для переведення, за його словами, є і «виникнення загрози його життю».
Р.Міліціанов розповів, що йому доводиться їздити додому вночі потягами. Одного разу його пограбували та побили. «Дякувати Богу, що залишився живим», — сказав володар мантії.
Він вважає, що безпечніше йому було б працювати в Харкові. «Хотів би долучити й такий документ. Я прикріплений до вузу в Харкові, пишу кандидатську дисертацію. Вважаю це об’єктивною підставою для переведення», — пояснив Р.Міліціанов.
Ще одна кандидатка — Тетяна Кононенко з Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області — розповіла, що в неї двоє дітей, що має житло в Харкові, там працює її чоловік.
Михайло Лях із Київського райсуду м.Донецька також мав бажання переїхати до Харкова. «У зв’язку із сімейними обставинами, — зачитав заяву судді В.Мікулін і додав: — Причини не викладені детально, як у попередніх кандидатів».
«Перепрошую, але я зазначив у заяві, що основна причина — це неможливість здійснювати правосуддя, оскільки наш суд захоплений. До початку липня обов’язки ще можна було виконувати, а тепер — ні», — пояснив М.Лях.
Також він повідомив, що в Харкові займатиметься науковою діяльністю. «Я пишу дисертацію, у мене — дві доньки та квартира в Харкові», — наголосив володар мантії.
«Шановна комісіє! Я також направляв вам лист. Член комісії не наголосив, що в серпні в мене народилася друга дитина. У заяві я просив прискорити розгляд мого питання», — навів ще один аргумент Р.Міліціанов. Але він набрав лише 25 балів. Його конкуренти — по 26. Переміг М.Лях, адже в нього був більший стаж роботи.
Бали — всьому голова
Хтось із кандидатів бідкався, що вже більш ніж 2 роки живе окремо від дружини, а зустрічаються вони тільки на вихідні. Комусь потрібно було повернутися додому, аби допомагати вагітній дружині, брати участь у вихованні дітей, економити кошти, не орендуючи квартири, і жити у власній оселі. Та через невелику кількість набраних балів не всім вдавалося втілити мрії в життя.
А от Яна Левшина з Господарського суду Донецької області, яка претендувала на зайняття посади в Господарському суді м.Києва, розповіла, що будинок, в якому вона жила, був захоплений. Немає можливості працювати і в суді. Вона має родичів у Києві, тому планує продовжити кар’єру в столиці.
Я.Левшиній пощастило отримати рекомендацію: вона набрала 31 бал, а її конкурент Роман Романюк з Господарського суду Рівненської області, який має більший за неї стаж роботи, — 25.
***
У кулуарах деякі претенденти, які бояться залишатися працювати в небезпечних регіонах та хочуть переїхати у власні квартири, до сім’ї, але рекомендації для переведення не отримали, висловлювали невдоволення рішенням. Можливо, шукатимуть справедливості в суді. Адже сьогодні багато хто говорить про те, що рішення комісії, які вона ухвалювала після прийняття закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», є незаконними…
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!