Фонд нічого негарантування?

Розміщуючи депозит, вкладник не знатиме, яку суму йому повернуть у разі виникнення проблем у банку

З огляду на нинішні розміри внесків і рівень довіри до банківської системи, можливо, новий правовий акт дійсно був необхідний, тому що поки що чинний закон «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» гарантує відшкодування всіх вкладів фізичної особи в банках України сукупно в межах тільки 1200 грн. Цю проблему можна було б вирішити шляхом унесення змін до чинного акта й запозичення деяких механізмів зі світової практики, проте законодавець пішов іншим шляхом — вирішив створити нове з нічого. І, слід зазначити, це нове дуже й дуже відрізняється від старого.

Взаємодія з державою

Оновлений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стає самостійною установою в розумінні системи органів державної влади. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що фонд не є державним органом і жоден з держорганів, зокрема Національний банк, не має права втручатися в його діяльність. Заради справедливості слід зазначити: щорічно фонд зобов’язаний звітувати перед Нацбанком і Кабміном, причому такий звіт підтверджується висновком незалежного аудитора.

При цьому фонд видає обов’язкові для органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб нормативно-правові акти, що стосуються питань, віднесених до його повноважень. Оскільки закон вимагає роз’яснення деяких процедур, такі роз’яснення уповноважений давати сам фонд, видаючи власні інструкції, положення, правила.

Істотним моментом є те, що фонд має право залучати урядові кредити й безповоротну фінансову допомогу від держави, яка гарантує, що у випадку, якщо кількість коштів, виплачуваних вкладникам або «приймаючому банку», зменшиться більш ніж на 70% на відповідний рік, фонд отримає допомогу.

Окремо слід зазначити, що цим законом не передбачена відповідальність фонду ні перед Кабінетом Міністрів, ні перед Нацбанком. Відповідальність фонду обмежується всупереч вимогам процесуальних кодексів, обов’язковим для всіх. При аналізі положень закону складається враження, що найбільше цей акт захищає інтереси осіб, котрі працюють у фонді, а не вкладників.

Законом не визначений порядок ліквідації та реорганізації фонду. Мабуть, у цій частині документ можна доповнити… або керуватися нормами Цивільного й Господарського кодексів.

Також, попри те, що фонд — юридична особа публічного права, економічно самостійна установа, яка має майно, що є об’єктом права держвласності, його закупівлі не регулюються законом «Про здійснення державних закупівель», обов’язковим для всіх. Крім того, в окремих випадках фонд звільняється від сплати податків і зборів.

Ще однією перчинкою закону є те, що фонд звільняється від сплати державного мита за декретом КМ «Про державне мито», що не діє в цій частині Тобто згідно із законом «Про судовий збір» привілеїв у цій частині він не має.

Взаємодія з банківською системою

Для фінустанов, що діють на території України, участь у фонді є обов’язковою. Банк платить внески, розмір яких може диференціюватися залежно від рішення виконавчої дирекції фонду.

За несплату внесків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Проте закон не встановлює максимальних обмежень такої пені. У разі стягнення її в судовому порядку відповідно до Цивільного кодексу суди наділені правом зменшувати розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Одначе до суду справа може не дійти, адже фонд наділений правом звернутися до регулятора для списання в безспірному порядку заборгованості банку зі сплати внесків з кореспондентського рахунку банку в НБУ. Фактично це — конфіскація майна. У свою чергу, якщо додержуватися букви Конституції, конфіскація майна може проводитися виключно за рішенням суду. Як бачимо, закон успішно обходиться без цієї тривалої та дорогої процедури.

Новим актом уноситься ряд змін також до законів «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України». Наприклад, якщо до фонду надійде інформація, що вкладникові не повертають гроші після закінчення 5 робочих днів після закінчення строку вкладу, ця інформація передається в НБУ, і він зобов’язаний прийняти рішення про віднесення такої фінустанови до категорії проблемних. У цьому випадку НБУ має право заборонити такому банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки і/або вимагати проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Але при цьому не встановлені додаткові критерії для віднесення банку до проблемних! Виходить, заморозити діяльність банку можна навіть при порушенні 5-денного строку лише для одного вкладника або кредитора? А далі доведеться доводити НБУ, а потім і в суді, що причини пропуску терміну поважні. До речі, поняття «поважні причини пропуску строку» законом також не передбачено.

Планові перевірки банків проводяться раз на рік. Новим актом не встановлені критерії для проведення позапланової перевірки, а також підстави й періодичність їх проведення. Згідно зі змістом відповідної статті закону такі перевірки можуть проводитися без об’єктивних підстав і безліч разів на рік, виключно із суб’єктивних міркуваннях виконавчої дирекції, що може призвести до зловживань з боку цього органу.

І найголовніше — відшкодування вкладів!

Процес складатиметься з кількох етапів:

• відкриття депозиту;

• виникнення в банку проблем;

• уведення тимчасової адміністрації банку;

• ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію установи;

• ліквідація банку.

Сума відшкодування тепер не фіксується в законі, а встановлюється адміністративною радою фонду на момент ухвалення рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Це означає, що, розміщуючи депозит, вкладник не знатиме, яку суму йому гарантовано повернуть у разі виникнення в банку проблем. Адже максимальне обмеження за виплатами встановлюється фондом на момент ухвалення такого рішення.

Слід ураховувати валютні ризики, оскільки перерахунок валютного вкладу теж проводиться за курсом на момент ухвалення рішення, а не на момент виплати.

Строк відшкодування вкладу обмежується періодом між ухваленням рішення й ліквідацією банку. Фактично отримати назад свої гроші можна буде не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через рік після ухвалення рішення про ліквідацію. Забрати вклад потрібно до внесення запису про ліквідацію банку в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

Аби повернення коштів, розміщених у фінустанові, було гарантоване фондом, вкладникам можна порадити таке:

• не розміщувати вклад у банку, де ви працюєте юристом або аудитором;

• не передавати банку власні депозити в заставу, а також у довірче управління;

• перевіряти пропоновані умови з погляду їх сприятливості стосовно вас або наявності інших фінансових привілеїв, що не надаються іншим вкладникам;

• не вкладати гроша у філії іноземних банків, оскільки такі вклади не гарантуються фондом.

І пам’ятайте: у разі віднесення банку до проблемних фонд має право розкривати банківську таємницю не тільки тимчасовій адміністрації, а й потенційному інвесторові та «іншим особам, задіяним у процесі здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку». Фактично до цієї категорії можна віднести будь-яку особу, навіть кур’єра.

Що стосується персональних даних (які часто й частково також є банківською таємницею), то фонд залишає за собою право розробити власний порядок оброблення персональних даних фізичних осіб і відповідні зміни внесено до закону «Про захист персональних даних».

Незважаючи на все викладене, а також на заперечення головного юридичного управління й головного науково-експертного управління ВР, закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI був прийнятий 23 лютого цього року. Хоча до набрання цим актом чинності — 21 вересня — ще є час, щоб усунути пропуски в його нормах. Було б бажання.