Україна отримала понад чотири десятки запитів від країн Європи щодо переслідування кримінальних злочинців. Найбільше — від Литви, Румунії, Болгарії та Молдови.
Україна, яка є учасником Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, отримала понад чотири десятки запитів від європейських країн щодо переслідування осіб, які були засуджені за кримінальні вироки та перебували на території нашої держави. Про це повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович з нагоди річниці набуття чинності цієї конвенції в Україні.
За словами міністра, на сьогодні українським Мін’юстом розглядаються запити про виконання в нашій державі вироків іноземних судових органів, найбільше з яких надходить з Литви, Румунії, Болгарії та Молдови.
Контакти в рамках указаної конвенції поступово активізуються, що свідчить, зокрема, про сумлінність виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері кримінального судочинства. Так, протягом 9 років чинності цієї міжнародної угоди в нашій державі Міністерством юстиції України було отримано у 2004 році —
3 запити про виконання в Україні кримінальних вироків іноземних судів, у 2005 та 2006 — по 2 запити, у 2007 році таких запитів було вже 7, у 2008 — 6, у 2009 — 4, у 2010 — 6, у 2011 — 11.
Міністр нагадав, що основною метою Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків є переслідування особи, яка вчинила злочин, шляхом забезпечення державою — учасницею виконання іноземного судового рішення в кримінальній справі на своїй території за клопотанням держави винесення вироку.
Нагадаємо, що Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків, прийнята в 1970 році, набула чинності в Україні 12 червня 2003-го. Згідно з нею, вирок може виконуватися запитуваною державою тільки у випадку, якщо дія, за яку особу було засуджено, була б злочином відповідно до законодавства цієї держави, та особа, щодо якої винесено вирок, підлягала би покаранню, у разі якщо вона вчинила дію там. Вирок означає встановлення санкції, тобто будь-якого покарання чи іншого заходу, призначеного засудженій особі судовим рішенням у кримінальній справі.
Статтею 5 конвенції визначено сукупність умов, за яких держава винесення вироку може запитати іншу договірну сторону виконати вирок на її території, зокрема якщо засуджена особа постійно проживає в державі виконання вироку; якщо виконання вироку в іншій державі вірогідно покращить перспективи соціальної реабілітації засудженої особи; якщо держава винесення вироку вважає, що вона сама не може виконати вирок на своїй території.
Відповідно до статті 10 конвенції виконання вироку регулюється законодавством запитуваної держави й тільки ця держава компетентна ухвалювати усі відповідні рішення, зокрема про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання, однак тільки держава, яка надсилає запит, має право приймати рішення за будь-яким зверненням про перегляд вироку. Разом з тим ухвалювати рішення щодо амністії засудженої особи мають право обидві держави.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 1.76 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!