Подозрительное задержание

Прокуроров наделят правом задерживать лиц, которые могут навредить национальной безопасности

Был бы человек, а статья найдется. Это известное выражение советской прокуратуры в известной мере реализовано в проекте закона «О превентивном задержании лица (лиц)» (№4471). Омбудсмен Валерия Лутковская предупредила: в случае принятия такого документа каждый задержанный будет иметь все основания для обращения в Страсбург, где непременно выиграет дело.

Автори проекту — нардепи від ВО «Батьківщина» Олег Медуниця та Іван Стойко — вирішили, що новий Кримінальний процесуальний кодекс обмежує можливості правоохоронних органів у затриманні осіб, «які готують або вчинили злочин і продовжують протиправну діяльність на шкоду національній безпеці». Тому, на їхню думку, «до стабілізації в державі суспільно-політичної обстановки» необхідно запровадити механізм так званого превентивного затримання. За умов ухвалення такого закону лише за санкцією прокурора можна буде відправляти за грати осіб, «причетних до підготовки та/або вчинення злочинів проти основ національної безпеки, громадської безпеки та громадського порядку, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян та інших злочинів, що підривають цілісність та суверенітет держави».

Відмінності від нинішнього порядку полягають не тільки в зміні органу, який дозволятиме таке обмеження волі строком до 30 діб, а й у підставах для затримання. На відміну від чинного КПК, який вимагає наявності обгрунтованої підозри в учиненні правопорушення для застосування будь-якого запобіжного заходу, проект поширює таку можливість і на осіб, яких підозрюють лише в підготовці до скоєння злочину. Причому якщо в ст.177 КПК наведені обставини, які мають бути підтверджені слідством для обмеження прав особи, то в проекті №4471 про них не згадується взагалі.

Також не беруться до уваги й підстави для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, визначені в ст.183 КПК, — ані за особою затриманого, ані за злочином, у підготовці чи скоєнні якого він підозрюється. Адже, наприклад, з-поміж злочинів проти громадської безпеки чи громадського порядку є й такі, за які навіть не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі (стст.268, 270, 293, ч.1 ст.296 Кримінального кодексу). Єдиний виняток автори зробили для жінок (вагітних, старших за 55 років та тих, які мають дітей віком до 14 років), інвалідів I групи, чоловіків, старших за 60 років, а також для осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Прикметно, що превентивне затримання можливе навіть без унесення даних про кримінальне правопорушення до реєстру. Адже в документі передбачено, що вже після взяття під варту органи слідства можуть установити наявність у діях особи ознак кримінального правопорушення й лише після цього внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати кримінальне провадження (ч.3 ст.5 проекту).

Оскільки прийняття рішення про затримання особи надається прокурорам без санкції суду, то й оскаржувати таку постанову автори пропонують тому ж прокуророві (ст.4). Які аргументи можуть подіяти на прокурора, аби він через 3 доби змінив свою думку, можна тільки здогадуватися.

Більше того, автори проекту надають прокуророві право продовжити строк затримання до 6 місяців «у разі виникнення збройного конфлікту чи реальної загрози територіальній цілісності та суверенітету країни». Де має виникнути цей конфлікт (обов’язково в Україні чи і за її межами також), яку територію він має охопити та хто оцінюватиме реальність загрози — не уточнено. Немає навіть відсилань до інших нормативно-правових актів, які можуть дати відповідь на ці питання.

Наприклад, з огляду на теперішню ситуацію з Кримом є всі підстави стверджувати про існування загрози територіальній цілісності України й, відповідно, залишати за гратами будь-яку особу до півроку без судового процесу чи висунення обвинувачення. Приміром, навіть звичайний перепост у соцмережах запрошення на опозиційний мітинг можна розцінити як підготовку до масових заворушень чи інших злочинів проти громадської безпеки. Адже правоохоронні органи можуть стверджувати, що мають усі підстави прогнозувати саме такий розвиток подій під час протестних акцій.

Автори гарантують превентивно затриманій особі «право на відшкодування в повному обсязі завданої їй матеріальної та моральної шкоди згідно з чинним законодавством», якщо за час перебування в СІЗО правоохоронні органи не знайдуть підстав для пред’явлення обвинувачення, а суд не підтвердить її вину в скоєнні злочину. Проте це або зведеться до вибачень, або до «явки з повинною» в скоєнні якогось незначного злочину, аби принаймні передати справу до суду та виправдати час тримання людини за гратами.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська вже відреагувала на зазначену законодавчу ініціативу, звернувшись із листом до в.о. Президента, Голови ВР Олександра Турчинова. Вона наголосила, що, «які б цілі не декларувалися на користь цього проекту, внесення його на розгляд парламенту вже саме по собі ганьбить Україну».

Омбудсмен відзначила, що наразі в Україні встановлене таке законодавче регулювання порядку обмеження права на свободу, яке відповідає принципу верховенства права та європейським стандартам. Крім того, законом, як це пропонують автори в «Перехідних положеннях» проекту, неможливо припинити дію того чи іншого положення Конституції. Зокрема, права, передбачені ст.29 акта найвищої юридичної сили, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану згідно з положеннями ст.64 Основного Закону.

На думку уповноваженого, положення проекту суперечать стст.1, 3, 6, 8, 19, 22, 29, 55, 57, 59, та 64 Конституції. Крім того, омбудсмен відзначає, що така законодавча ініціатива не узгоджується з ст.5 («Право на свободу та особисту недоторканність») та ст.6 («Право на справедливий суд») Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В.Лутковська застерегла, що в разі прийняття вказаного документа кожна затримана на його підставі особа може відразу ж звертатися до Європейського суду, що в результаті однозначно приведе до рішення на її користь.

Той факт, що проект зареєстрований маловідомими представниками парламентської більшості, експерти розцінюють як пробну кулю, аби оцінити реакцію суспільства на подібні обмеження. Згодом ініціативу можуть дещо пом’якшити, але залишити ідею революційної доцільності для обгрунтування затримання осіб за підозрою в можливості скоїти злочин проти національної безпеки.

А колись закони 16 січня вважалися драконівськими…