Не тот автограф, и печать не та…

Поддельную подпись одного из участников общества на протоколе собрания последнего делает невозможной регистрацию изменений в учредительные документы.

Верховний Суд України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 вересня 2013 року м.Київ №3-20гс13

Судова палата в господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Ємця А.А., Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Гуля В.С., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Особи 9 про перегляд постанови Вищого господарського суду від 5.06.2013 в справі №7/904/22/2013 за позовом Особи 9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи», Дніпропетровської міської ради в особі управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, третя особа — Особа 10, про визнання недійсною та скасування державної реєстрації нової редакції статуту товариства, відновлення становища учасника товариства,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Особа 9 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є учасником ТОВ «НФ УНІС». До квітня 2009 року учасником цього товариства було також ТОВ «Центр Еніо Плюс» із часткою в статутному капіталі ТОВ «НФ УНІС» у розмірі 50%. 24 квітня 2009 року ТОВ «Центр Еніо Плюс» прийняло рішення про вихід зі складу ТОВ «НФ УНІС» і розрахунки з ним проведені в повному обсязі. У 2011 році Особа 9 дізналася про втрату оригіналів статутних документів ТОВ «НФ УНІС». Після ознайомлення з документами в державного реєстратора вона довідалася про те, що 6.05.2009 було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «НФ УНІС», відповідно до якої збільшено статутний капітал, включено до складу учасників товариства Особу 10, здійснено перерозподіл часток учасників у капіталі товариства, внаслідок якого частка Особи 9 у статутному капіталі становить 50%, частка Особи 10 — 50%. Нову редакцію статуту зареєстровано на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «НФ УНІС», оформлених протоколом від 27.04.2009 №27-04/2009. Особа 9 посилалась на те, що збори не проводились, протокол та статут нею не підписувались й державному реєстратору не подавалися. Висновком експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки від 3.08.2012 №347/348/1 встановлено, що підписи на зазначених протоколі та новій редакції статуту від імені Особи 9 виконано не позивачкою, а іншою особою з наслідуванням її підпису; відбиток печатки ТОВ «НФ УНІС» на спірному протоколі виконано не печаткою товариства, а за допомогою кліше, виготовленого невідомою особою. Посилаючись на те, що нова редакція статуту та зареєстровані на її підставі зміни до установчих документів ТОВ «НФ УНІС» вчинені безпідставно, не відповідають вимогам закону, грубо порушують права позивачки, не відповідають її волевиявленню, Особа 9 просила:

визнати недійсною нову редакцію статуту ТОВ «НФ УНІС», зареєстровану 6.05.2009 державним реєстратором управління за №12241050010000358, реєстраційна справа 10002428499;

скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ «НФ УНІС», у тому числі щодо включення до складу учасників Особи 10, збільшення статутного капіталу, перерозподілу часток товариства, здійснену 6.05.2009 державним реєстратором управління;

відновити юридичне становище Особи 9 як учасника ТОВ «НФ УНІС» станом на момент державної реєстрації нової редакції статуту товариства 6.05.2009 та визнати за нею 100% у статутному капіталі цього товариства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 5.02.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2013 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5.02.2013 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено в повному обсязі: визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ «НВФ УНІС», зареєстровану 6.05.2009; скасовано державну реєстрацію нової редакції статуту товариства, здійснену 6.05.2009; відновлено юридичне становище Особи 9 як учасника товариства станом на 6.05.2009 та визнано за нею 100% у статутному капіталі товариства.

Постановою Вищого господарського суду від 5.06.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 28.03.2013 скасовано, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5.02.2013 залишено в силі.

Особа 9 звернулася до Верховного Суду через Вищий господарський суд із заявою про перегляд постанови ВГС від 5.06.2013.

У заяві про перегляд постанови ВГС від 5.06.2013 з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК, Особа 9 просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст.16 ЦК, ст.20 ГК, стст.4, 7, 8 закону «Про господарські товариства», ч.5 ст.8, ч.11 ст.29, ст.31 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

На обгрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, заявниця надала постанови ВГС від 7.10.2009 в справі №10/211 (2п-312/07, 2п-2908/06), від 11.01.2012 в справі №5024/1730/2011, від 9.10.2012 в справі №2-29/07, правовідносини в яких, на її думку, подібні до правовідносин у справі, яка переглядається.

Ухвалою ВГС від 11.06.2013 справу допущено до провадження Верховного Суду для перегляду постанови ВГС від 5.06.2013.

Ухвалою судді ВС від 27.06.2013 відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді ВС від 5.07.2013 витребувано матеріали справи за цим позовом і здійснено підготовчі дії відповідно до ч.2 ст.111-11 ГПК.

Ухвалою судді ВС від 27.08.2013 справу призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення Особи 9 та її представника, перевіривши наведені заявницею обставини, Судова палата в господарських справах ВС вважає, що заява про перегляд судового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи судами встановлено, що відповідно до статуту ТОВ «НФ УНІС» станом на квітень 2009 року учасниками товариства були ТОВ «Центр Еніо Плюс» і Особа 9 з частками в статутному капіталі товариства в розмірі 50% (що дорівнює вкладу в розмірі 1009250 грн.) у кожного. Статутний капітал ТОВ «НФ УНІС» становить 2018500 грн.

Згідно з протоколом позачергових загальних зборів учасників товариства від 27.04.2009 №27-04/2009 відповідні збори учасників товариства проведено за участю ТОВ «Центр Еніо Плюс» в особі директора Особи 11 (50% голосів) та Особи 9 (50% голосів), запрошений — Особа 10, головою зборів обрано Особу 11, секретарем зборів — Особу 9. Прийнято такі рішення порядку денного: надати згоду ТОВ «Центр Еніо Плюс» на вихід зі складу учасників товариства; генеральному директору товариства доручити провести розрахунки з ТОВ «Центр Еніо Плюс» у порядку, встановленому статутом товариства та законодавством України; прийняти до складу учасників товариства громадянина України Особу 10; збільшити статутний (складений) капітал товариства на суму 1 млн грн. шляхом збільшення часток учасників; затвердити розмір статутного (складеного) капіталу товариства в сумі 3018500 грн.; учасникам внести свої внески до статутного капіталу товариства грошовими коштами в українській національній валюті у строки, передбачені чинним законодавством; затвердити новий розподіл часток, що належать учасникам у статутному (складеному) капіталі товариства: Особі 9 належить 50% статутного капіталу, що дорівнює вкладу в розмірі 1509250 грн., Особі 10 — 50%, що дорівнює 1509250 грн.; затвердити зміни до статуту, викладеному в новій редакції; доручити генеральному директору товариства подати зміни до статуту до органу державної реєстрації та отримати їх після реєстрації. Протокол підписано головою зборів Особою 11 та секретарем зборів Особою 9.

6 травня 2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради проведено державну реєстрацію змін до статуту товариства, затверджених загальними зборами учасників товариства 27.04.2009, протокол №27-04/2009.

Висновком експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 3.08.2012 №347/348/1, складеним за результатами проведеної за матеріалами кримінальної справи №582 експертизи, встановлено, що підписи на зазначених протоколі та новій редакції статуту від імені генерального директора «ТОВ «НВФ УНІС» Особи 9 виконано не Особою 9, а іншою особою (особами) з наслідуванням справжнього підпису Особи 9; відбиток печатки ТОВ «НФ УНІС» на спірному протоколі нанесений кліше печатки товариства, отриманого Особою 9 з офісу підприємства в м.Дніпропетровську й вилученого у цього товариства 16.02.2011 під час проведення виїмки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підписання протоколу зборів замість секретаря іншою особою не призводить до автоматичної недійсності рішення таких зборів; рішення зборів учасників товариства про затвердження змін до статуту в установленому чинним законодавством порядку недійсним не визнавалось, що свідчить про його легітимність; на статут господарського товариства не поширюються норми ЦК щодо недійсності правочинів; оскільки вимоги про визнання недійсною нової редакції статуту та скасування його державної реєстрації є похідними, то підстав для їх задоволення немає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт проведення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до статуту, а тому підстави для визнання такого рішення недійсним відсутні; суд не дав правової оцінки факту підроблення спірних протоколу та статуту; нова редакція статуту товариства не була підписана її учасником Особою 9 та порушує права останньої через зменшення частки в капіталі товариства та включення до складу учасників Особи 10.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, касаційний суд дійшов висновку про те, що підписання протоколу іншою особою не є підставою для визнання рішення зборів недійсними, встановлення факту, чи проводились збори товариства, належить до компетенції слідчих органів; у суду не було підстав для визнання за Особою 9 права на 100% статутного капіталу товариства; рішення зборів учасників товариства про внесення змін до статуту не визнано недійсним і такі вимоги не заявлялися.

Додана заявницею для порівняння постанова ВГС від 9.10.2012 в справі №2-29/07 прийнята в справі про визнання недійсними установчого договору 1992 року, статуту та їх державної реєстрації, про визнання недійсними протоколу про перереєстрацію підприємства, заяви учасника про вихід із засновників підприємства та поновлення у складі засновників. В її основу судом касаційної інстанції покладено висновок про те, що прийняття рішення загальними зборами засновників відбулося з порушенням процедури й порядку оформлення виходу (виключення) засновників зі складу господарського товариства, оскільки виключення позивача зі складу засновників товариства відбулося на підставі підробленої заяви про вихід із товариства.

Таким чином, у справі, що переглядається, й у наданій для порівняння справі касаційний суд дійшов протилежних висновків щодо підроблених документів, які стали підставою для державної реєстрації (чи змін до них) установчих документів господарського товариства.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей при застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме ч.5 ст.8 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (редакція, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), судова палата виходить з наступного.

За змістом положень ч.1 ст.82 ГК та ст.4 закону «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови в державній реєстрації товариства.

Відповідно до ст.7 зазначеного закону зміни, які відбулися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов’язане у 5-денний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно з ч.5 ст.8, ч.11 ст.29 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено іншого порядку їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинна бути нотаріально засвідчена, а засновницькі договори — нотаріально посвідчені. У випадках, передбачених законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зокрема, якщо: документи не відповідають вимогам, встановленим чч.1, 2, 4, 6 та 7 ст.8, ч.5 ст.10 та ч.21 ст.22 цього закону; документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, Судова палата в господарських справах ВС вважає помилковим висновок касаційного суду про те, що підроблений підпис одного з учасників товариства на протоколі зборів цього товариства про внесення змін до установчих документів не має правового значення.

Оскільки суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, неправильно застосував норми матеріального права, постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду.

Додана заявницею для порівняння постанова ВГС від 7.10.2009 в справі №10/211 (2п-312/07, 2п-2908/06) прийнята у справі про визнання дій учасників товариства щодо невиконання рішення вищого органу товариства, оформленого протоколом, неправомірними, зобов’язання державного реєстратора після набрання рішенням законної сили провести державну реєстрацію нової редакції статуту товариства на підставі протоколу без підписів на статуті учасників товариства. У цій справі суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що рішення про внесення змін до статуту прийнято з порушенням положень статуту щодо правомочності загальних зборів, у зв’язку з неодностайним голосуванням усіх учасників стосовно питань, голосування за якими вимагає одностайності.

Тобто спір у справі №10/211 (2п-312/07, 2п-2908/06) стосується інших правовідносин, а тому не може бути прикладом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права.

В основу доданої для порівняння постанови ВГС від 11.01.2012 в справі №5024/1730/2011 про визнання недійсним пункту статуту товариства покладено висновок про те, що внесені до статуту зміни щодо розміру відсотків голосів учасників товариства, необхідних для прийняття рішень на загальних зборах, суперечать вимогам стст.41, 59, 60, 64 закону «Про господарські товариства» щодо встановлення кворуму для проведення загальних зборів.

Ця справа також не може бути прикладом для порівняння, оскільки спірні правовідносини мають інший характер.

Керуючись стст.111-23 , 111-24 , 111-25 ГПК, Судова палата в господарських справа ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Особи 9 задовольнити частково.

Постанову ВГС від 5.06.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.111-16 ГПК.