Стережись автомобіля!

Члени ВККС розбирались у дорожній пригоді за участю мантієносця і даішників

5 лютого в приміщенні Верховного Суду стартував перший у 2009 році кваліфікаційний марафон. Протягом двох днів представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів вирішували питання щодо атестації та надання рекомендацій на безстрокове обрання суддями, розглядали депутатські звернення, дисциплінарні справи і скарги.

5 лютого в приміщенні Верховного Суду стартував перший у 2009 році кваліфікаційний марафон. Протягом двох днів представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів вирішували питання щодо атестації та надання рекомендацій на безстрокове обрання суддями, розглядали депутатські звернення, дисциплінарні справи і скарги на рішення ВККС та інших кваліфкомісій.

У підсумку майже 50 осіб отримали путівки в професійне життя, втім, були й такі, яким відстрочили надання «пожиттєвих перепусток». Серед них опинився і представник Цюрупинського ра­йонного суду Херсонської області В’ячеслав Бойко, який «дебютував» на засіданні комісії ще в червні минулого року. Тоді розгляд його справи відклали через звернення в.о. міністра внутрішніх справ Михайла Клюєва щодо порушення присяги судді, яке вивчали у Вищій раді юстиції. Однак і друга спроба цього кандидата здолати квалі­фікаційний бар’єр виявилася невдалою.

 

Хто на кого «наїхав»?

 

Спершу представниця ВС у ВККС Наталія Лященко поінформувала про те, що В.Бойко працює на посаді судді 5 років, має IV кваліфікаційний клас і хоче бути обраним до Цюрупинського районного суду Херсонської області безстроково. За словами доповідачки, за місцем роботи він характеризується позитивно і має гарні якісні показники. Водночас вона нагадала: 5 червня 2008 ро­ку кандидат уперше з’явився на засіданні ВККС, однак тоді стало відомо, що у ВРЮ розглядають звернення в.о. очільника міністра ВС від 19 травня того ж року щодо порушення цим служителем Феміди присяги, тому члени комісії не могли ухвалити рішення до закінчення перевірки в Раді.

Станом на 5 лютого будь-якого письмового підтвердження того, що в цьому питанні поставлено крапку не було, однак «у телефонному режимі стало відомо про завершення» перевірки.

Побіжно представники комісії поцікавились у судді обставинами, викладеними у зверненні головного на той час міліціонера. В.Бойко заявив, що «це була провокація щодо нього з боку правоохоронних органів». За його словами, працівники ДАІ вилучили його посвідчення судді, тому що вважали документ підробленим.

У свою чергу Н.Лященко зачитала знайдену в матеріалах справи довідку, що­правда, ніким не підписану. Згідно з нею 7 лютого минулого року на пл.Свободи м.Херсона державтоінспектор капітан Д. зупинив автомобіль «Тойота» з недійсними номерними знаками старого зразка. Окрім цього, у водія не було талона про проходження тех­огляду, він відмовився надати необхідні документи на машину та, «повернувши кермо ліворуч, різко розпочав рух, зачепивши Д. за формену куртку, протяг його по асфальту близько 20 м». У довідці вказується, що в результаті незаконних дій водія даішник отримав тілесні ушкодження у ви­гляді численних забійних ран рук, а сам автомобіліст намагався зникнути з місця пригоди.

Далі — більше. Згідно з інформацією, яка містилась у матеріалах справи, подальші події розгорталися ніби за сюжетом бойовика чи пригодницького фільму: розпочалося переслідування. До колег скривдженого капітана Д. приєднався начальник місцевої ДАІ.

Як вказується в повідомленні, після зупинки машини водій виявив непокору, тому працівники міліції силоміць вивели його з авто. Однак після того, як з’ясувалося, що керманич тран­спортного засобу — служитель Феміди, правоохоронці ухвалили рішення «щодо подальшого безперешкодного пересування судді В.Бойка».

Побіжно в довідці за­значається, що капітан Д. після цієї пригоди тривалий час перебував на лікарняному. Слід зауважити, що час нездужання державто­інспектора здивував і членів ВККС, адже згідно з документами він хворів з 8 лютого до 5 травня, тобто майже три місяці.

Заразом Н.Лященко поінформувала своїх колег про те, що правоохоронці стверджували: мантієносець перебував за кермом у стані алкогольного сп’янін­ня. «Було встановлено, що В.Бойко, намагаючись уникнути відповідальності, схилив лікаря-нарколога внести відомості в протокол медичного огляду щодо його тверезості, хоча це і не відповідало дійсності», — зачитала текст довідки представниця комісії.

Як зазначалося, згодом прокуратура області порушила кримінальну справу за фактом перевищення влади та службових повноважень працівниками ДАІ. При цьому в документі вказувалося на упередженість слідства.

 

Провокація людей у погонах

 

Сам же суддя Цюрупинського райсуду пояснив членам комісії, що в порушеній кримінальній справі він був визнаний потерпілим, а винним особам пред’­явлено обвинувачення й обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Також він поінформував, що Генеральна прокуратура задля об’єктивності розгляду передала матеріали справи до іншої області — Запорізької. Нині слідство вже закінчено, а справу невдовзі передадуть до суду. «Це була звичайна провокація! — ще раз наголосив суддя. — Праців­ники міліції вилучили в мене посвідчення і нанесли тілесні ушкодження». На переконання служителя Феміди, зачитаний Н.Лященко висновок міліцейської перевірки є одностороннім і суб’єктивним.

Після цього Микола Полудьонний поцікавився підставами провокаційних дій правоохоронців. В.Бойко пояснив, що на початку 2008 року працівники ДАІ проводили черговий місячний рейд і масово складали адміністративні протоколи про порушення Правил дорожнього руху, за якими передбачено позбавлення прав водія. Однак суд, в якому працює В.Бойко, неодноразово повертав назад матеріали, зібрані похапцем. Вони за словами судді, направлялися на розгляд Феміди з метою покращити статистичні показники обласної державтоінспекції.

У підсумку члени ВККС вирішили провести з В.Бойком атестаційну співбесіду шляхом поставлення йому фахових запитань, а після цього усамітнились. Урешті-решт представники комісії вирішили знову відстрочити надання речнику правосуддя рекомендації на безстрокове обрання до вирішення питання стосовно нього у ВРЮ. Крім цього, вони звернули увагу судді на його не дуже гарну підготовку й пообіцяли, що під час наступної зустрічі обов’язково ще раз перевірять, чи на високому рівні його знання.

 

Дисциплінарна дилема

 

Водночас члени комісії розглянули подання народного депутата Володимира Сівковича щодо притягнення суддів Одеського апеляційного господарського суду Володимира Пироговського, Валерія Картере і Володимира Жекова до дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства при розгляді окремої справи та невиконання ними обов’язків, ви­значених ст.6 закону «Про статус суддів».

Слід нагадати, що це питання вже розглядалося на останньому літньому засіданні ВККС у 2008 році. Тоді Руслан Кирилюк повідомив, що парламентар уніс подання на підставі звернення генерального директора одного з державних підприємств. На переконання народного обранця, те, що колегія суддів залишила в силі рішення суду першої інстанції про стягнення понад 62 млн грн. з держпідприємства на користь ТОВ, було порушенням закону. Як випливало з матеріалів подання, в справі є докази того, що документи, на основі яких було задоволено позов, підроблено. Йшлося, зокрема, про висновки відповідних судово-технічних експертиз. Крім цього, повідомлялось, що прокуратурою порушено кримінальну справу стосовно за­значеного ТОВ.

Утім, судді, відносно яких В.Сівкович ініціює дисциплінарне провадження, зауважили: є довідка прокуратури про відсутність зазначеної кримінальної справи. За словами речників правосуддя, в них є кілька постанов (одна датована 2003 роком, інша — 2005-им), в яких зазначається, що згадане державне підприємство раніше не визнавало підписів у актах виконаних робіт (зараз воно не визнає печаток), крім цього, вказані постанови вже розглядалися в касаційній інстанції.

Слід зауважити, що в той час зазначена справа перебувала на розгляді у Вищому господарському суді, відтак комісія відклала вирішення питання щодо притягнення служителів Феміди вказаної установи до дисциплінарної відповідальності, поки справа не буде розглянута в касаційній інстанції. Згодом слухання цього питання ВККС кілька разів відкладалося і знімалося з порядку денного розгляду.

У свою чергу Р.Кирилюк поінформував: подання нар­депа грунтується на ви­сновку експерта, що міститься в матеріалах справи, згідно з яким на документах, котрі підтверджують виконання зобов’язань і дають право на стягнення коштів, стоїть не кліше печатки держпідприємства. Втім, апеляційна інстанція взяла до уваги твердження експерта щодо можливості виготовлення з оригіналу кліше кількох печаток. Проте, на переконання деяких членів ВККС, це було, швидше за все, припущенням.

Крім того, повідомлялось, що в матеріалах справи міститься договір кредитора, на користь якого було стягнуто ці кошти, з іншою фізичною особою —підприємцем, котра була стороною у справі, про відступлення права вимоги. Ця угода вже існувала на момент ухвалення судового рішення.

Принагідно зауважимо, що згадана справа вже була предметом розгляду ВГС у лютому 2007року. Тоді касаційна інстанція скасувала постанову Одеського апеляційного господарського суду і суду першої інстанції і направила справу на новий роз­гляд.

Нині стало відомо, що історія повторилась: вища судова інстанція господарської юрисдикції ухвалила постанову, скасувавши попередні рішення суддів, і направила справу на новий розгляд.

У підсумку, заслухавши пояснення мантієносців, комісія вирішила відмовити у відкритті дисциплінарного провадження стосовно представників Одеського апеляційного господарського суду.

 

Подвійна проба

 

Також члени ВКСКС розглянули скаргу кандидата на посаду судді Ярослава Галицького на рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Київського апеляційного округу. Як зазначив Р.Кирилюк, претендент на мантію був незадоволений вердиктом кваліфкомісії від 10 грудня 2008 року, згідно з яким йому було відмовлено в наданні рекомендації на обрання суддею Шевченків­ського районного суду столиці. За словами представника ВККС, у рішенні ККСЗС указується, що під час співбесіди було виявлено низький рівень кваліфікації цього кандидата.

Водночас доповідач зауважив, що Я.Галицький на той момент більше ніж рік перебував у кадровому резерві і раніше кваліфкомісія визнала його придатним до роботи в суді.

Сам скаржник пояснив, що під час останнього «рандеву» із членами кваліфкомісії конкурс не проводився, він був єдиним кандидатом. Побіжно Я. Галицький зауважив, що вирішив оскаржити відмову в наданні йому рекомендації на обрання до обителі Феміди на підставі відповідного рішення ВККС.

Слід зауважити: вказаний вердикт, на який посилався претендент на посаду судді, комісія ухвалила ще в грудні 2007 року. У ньому, зокрема, зазначається: «особа, яка перебуває в кадровому резерві на конкретну посаду судді, при відкритті вакантної посади в цьому суді, за умови підтвердження бажання бути рекомендованим на цю посаду, відповідності кандидата в судді вимогам, установленим законом, поновленні необхідних документів рекомендується для призначення на посаду судді рішенням кваліфікаційної комісії суддів без проходження повторної кваліфікаційної атестації». Також представники ВККС наголошували, що добір кандидатів на посаду судді необхідно проводити за результатами кваліфікаційного іспиту на конкурсній основі тільки за наявності вакантної посади.

Втім, вочевидь, аргументи претендента на мантію не переконали представників ВККС, і після повернення з нарадчої кімнати вони відмовили Я.Галицькому в задоволенні його скарги.

 

Підготувала

Ольга КИРИЄНКО