«Такої радості, як відсутність опозиції, я уряду не надам!» — В.Ющенко

«Конституційна реформа не може кимсь сприйматися як спосіб консервації влади. Парламент може одержати додаткові повноваження, але депутати повинні одержати їх тільки від виборців. Нові права — нове скликання.

Зміни в Конституції, які формують нові владні повноваження, можуть набрати чинності тільки після парламентських виборів 2006 року, проведених за пропорційною виборчою системою. Логічне і зрозуміле правило для всіх. Усе інше є маніпулюванням демократією.

Ми глибоко впевнені в тім, що зміни до Конституції повинні проводитися законним способом. Нелегітимність процедури породжує нелегітимність змісту, а нелегітимність змісту породжує нелегітимну владу. А це як дві краплі води, як калька «білоруського сценарію».

Ми дійсно хочемо європейських змін, жити за європейською моделлю. Але заторкнімо тільки деякі позиції, що внесені і сьогодні підносяться як європейські пропозиції. Хіба призначення місцевої влади Президентом чи Прем’єр-міністром є європейською моделлю?

Хіба передання функцій загального нагляду прокуратурі — це не 1936 рік? Хіба це європейська модель? Ми говоримо про найбільш репресивний інститут, який існує в Україні, — прокуратуру. А судді? Хіба вибори суддів на 10 років є європейською моделлю? Це модуль, що дозволяє тримати судову систему в залежності. І ми категорично, привселюдно виступаємо проти таких змін.

Усенародні вибори Президента відбудуться. Демократія виграла перший раунд. Хоча корінь проблем залишився. Порушення, на які вказала ПАРЄ, на сьогодні не усунуті.

Тепер головний фронт боротьби за європейський вибір — це президентські вибори. Ми хочемо, щоб вибори Президента в 2004 році були демократичними і чесними. Все інше — це справа українського виборця».

 

Андерс Ослунд, директор програм із Росії та Євразії Фонду Карнегі «За міжнародний мир»

«Демократія у вашій країні перебуває під загрозою, цьому сприяє і насущне для України питання про корупцію. У такому контексті виникає ще одна проблема: олігархи бояться перерозподілу власності після виборів, бояться, що бізнесмени стануть під прикриття влади.

Ми не можемо відкидати збройного путчу в майбутньому, завдяки правоохоронним органам. «Органи» не повинні працювати безконтрольно, як це іноді буває у вашій країні. Все-таки олігархи краще, ніж КДБ.

Також дуже погана ситуація склалася в Україні із засобами масової інформації. У висвітленні ситуації, що сформувалася західні ЗМІ повинні їм допомогти і розповісти, що отут відбувається».

Наприкінці промови Андерс Ослунд промовив: «Європа повинна привітати Україну, оскільки Україна належить Європі!»

Потім гість відповів на кілька запитань журналістів:

— Що Захід може зробити для України? Хто і що може зробити, щоб захистити демократію в Україні?

— Найбільше може зробити Рада Європи. Вона має необхідний авторитет, вона може ввести санкції проти України, якщо та прийме Конституцію, що дійсно буде недемократичною. Не можна змінювати Конституцію в рік виборів. Дуже важко на Заході переконати людей захищати Україну, якщо Україна не захищає себе, свою незалежність.

 

Ганна Северінсен, віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи

— Що саме викликає найбільшу стурбованість Ради Європи в українському політичному процесі, який пов’язаний з виборами?

— Необхідно, щоб був забезпечений рівний доступ учасників, щоб українські громадяни могли вільно виявити свою політичну волю.

— Чи дійсно не буде мати значення, який саме кандидат, від якої політичної сили переможе на виборах, якщо будуть дотримані демократичні процедури?

— Не моя справа судити, хто може бути Президентом України. Його виберуть самі українці. Але необхідно, щоб громадяни України могли вільно зробити свій вибір.

— Що є головною умовою розв’язання питання про продовження моніторингу України з боку ПАРЄ, проти чого виступає українська влада?

— Це питання ми будемо вирішувати у вересні, з урахуванням того, наскільки демократично будуть проходити вибори.

 

Геннадій Удовенко, голова Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин

«Вічними є національні інтереси України. Вічних друзів і ворогів немає ні в кого, в тому числі й у нашої країни. Хоча дуже шкода, що рік Росії в Україні завершився Тузлою: гуляли, відзначали, пекли й от тобі на — Тузла!

Зараз Україна послідовно проводить політику вступу в НАТО. Разом з цим ми довели Європі та світу, що Росія не може ставити умови Україні й іншим країнам щодо вступу в НАТО.

Нині мова йде про політичну ідентифікацію України. У цьому процесі насторожує встановлення кордону між Україною і Євросоюзом. Останній створює нову Берлінську стіну.

Друга проблема — це проблема нелегальної імміграції. В основному вона загрожує Західній Європі. У такому випадку Україна бере на себе погану роль годівлі мігрантів та їхньої депортації на батьківщину, і все за бюджетні гроші. На це необхідна фінансова допомога Європи».

Борис Тарасюк, голова Комітету ВР з питань європейської інтеграції

«Опитування експертів показало, що інтеграційний курс України на Європу не прискорився, а сповільнився. У чому ж річ? Маємо підтримку суспільства, основних політичних сил, ВР, маємо необхідний механізм співробітництва з НАТО і ЄС. Проблема — в ЄС, що не визначився зі статусом України.

Формально політика нашої країни спрямована на інтеграцію в Європу. Тіньові сили проти інтеграції. Тому недотримання зобов’язань перед Радою Європи вважаємо втручанням у внутрішні справи країни. Ми чекаємо від партнерів, щоб вони з нами рахувалися. Тому ми повинні навчитися грати за правилами, а не з правилами. Ми повинні встановити прозорі економічні механізми. І я впевнений у тім, що Україна може стати членом Європейської торгової організації вже цього року».

Олександр Чалий, заст. міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції

«Стратегічно Європа не визначилася зі вступом України в Євросоюз. Українська сторона намагається перетворити наші відносини з євроромантизму в європрагматизм. І надання Україні статусу країни з ринковою економікою цьому сприятиме. У нас також є великий перелік питань до представників Євросоюзу, що характеризуються конкретними і прагматичними рисами.

Це все відбувається на тлі бажання деяких впливових політичних сил про збереження ринків збуту на Сході».

Наприкінці доповіді О.Чалий висловився про своє бачення протистояння опозиції та нинішнього уряду: «Мої симпатії на стороні Ющенка, про це нескладно здогадатися. А ця конференція дала початок діалогу політичних сил Януковича і Ющенка. Останній готовий до діалогу, і я сподіваюся, що він буде продовжений».

Варто висловити окрему подяку організаторам конференції «Україна в Європі і світі» за якісне технічне забезпечення і професіоналізм щодо журналістів. Як заявляють організатори, вони хочуть внести свою лепту в розвиток демократії в Україні. Вони також задумали конференцію, що за широтою розглянутих питань, масштабністю учасників і їхнім загальним бажанням сприяти утворенню надійної й інтегрованої Української держави залишить свій позитивний слід в історії нашої країни.

 

Всеволод Некрасов