На языке справедливости

Пока наш народ сетует на третью ветвь власти, а политики пытаются научить украинских судей европейским стандартам благодаря привлечению международных экспертов, для других стран украинская система правосудия служит образцом.

Розмежування юрисдикції 

У рамках спеціального проекту проходить низка семінарів за участю суддів Верховного Суду як лекторів. Вони діляться досвідом розгляду справ і тлумачення законодавства з колегами з Казахстану.

Лектором другого за рахунком вебінару виступив Євген Петров із Касаційного цивільного суду. Тема його лекції — «Розмежування юрисдикції судів у практиці Верховного Суду».

Служитель Феміди розпочав свій виступ зі звернення: «У судовій системі Казахстану, мабуть, існують ті ж самі проблеми, що й в Україні». Також Є.Петров наголосив: «Республіка Казахстан не застосовує практику Європейського суду з прав людини. А от над нами тяжіє ще й ЄСПЛ, оскільки практика цього суду визначена в нашому законодавстві як джерело права».

Законник розповів про особливості роботи Великої палати ВС. Щодо колізії довкола визначення юрисдикції спорів суддя зауважив: певний час на законодавчому рівні було встановлено: якщо сторона спору зазначає, що справа мала б розглядатися за правилами іншої юрисдикції, то таку справу потрібно було передавати на розгляд ВП ВС. Це, звичайно, призвело до зловживань з боку адвокатів. Виходило, що ВП здебільшого розглядала справи, в яких юрисдикція є спірною, хоча сама палата існує для узагальнення практики.

Після змін у законодавстві колізія зникла, а зі зловживаннями покінчили. Тепер до ВП справи, в яких юрисдикція є спірною, потрапляють лише в тому випадку, якщо це було зазначено стороною не лише в касаційній, а й у попередніх інстанціях.

Взагалі питома вага юрисдикційних конфліктів серед справ, які досліджувала ВП, значна. Так, у 2018 році палата розглянула 863 справи, де основним питанням було порушення юрисдикції судами першої та апеляційної інстанцій. У 2019-му це число зросло аж до 1358 (94% від загальної кількості розглянутих справ). Загалом за час своєї роботи ВП сформулювала близько 360 основоположних висновків про розмежування юрисдикції.

Доповідач зауважив, що правила визначення юрисдикції кожної конкретної справи встановлено нормами процесуальних кодексів, якими регламентована предметна та суб’єктна юрисдикція судів. Це ст.19 Кодексу адміністративного судочинства, ст.20 Господарського процесуального кодексу, ст.19 Цивільного процесуального кодексу.

Водночас законодавець установив такі правила розмежування юрисдикції: цивільна є всеохоплюючою, якщо справу не віднесено до компетенції інших судів. Критерії відмежування справ цивільної юрисдикції полягають у тому, що головним є предмет спору, саме предмет спору і зміст правовідносин покладено в основу розмежування спору, і після визначення предмету вже застосовується суб’єктний склад.

Критерії ВП

До критеріїв розмежування юрисдикції належать:

предмет спору — наявність або відсутність спору про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів;

суб’єктний склад;

характер спірних правовідносин;

пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається дана категорія справ.

Також, як зазначив Є.Петров, існує низка методологічних критеріїв при визначенні юрисдикції. При цьому критерій повинен бути максимально простим, зрозумілим, тобто таким, щоб його можна було застосувати на момент звернення до суду.

ВП, за словами законника, до визначення юрисдикції спорів підходить прагматично, іноді навіть на шкоду академічній чистоті питання, намагаючись у першу чергу досягти зрозумілого, стабільного правозастосування. Крім того, палата турбується про те, щоб один спір суди розглядали тільки раз, в одному спорі приймали лише одне рішення. Іншими словами, при визначенні юрисдикції тієї чи іншої справи забезпечується дотримання принципу правової визначеності.

При встановленні юрисдикції ВП виходить із принципу, що відповідачем у справі може бути тільки та особа, стосовно котрої дійсно існує юридичний спір. Палата прагне зробити неможливими звернення із «зайвими» вимогами, тобто такими, які взагалі не підлягають судовому розгляду. При визначенні юрисдикції суду ВП прагне запобігти штучному створенню преюдиціальності або ситуаціям, коли для вирішення одного спору необхідно ініціювати два або більше процесів у судах різної юрисдикції.

Що ж до земельних спорів, то тут Є.Петров озвучив останню позицію ВП щодо визначення юрисдикції: якщо особа звертається з метою отримання дозволу на розроблення проекту землевідведення, то це адміністративний спір. З моменту отримання дозволу місцевої ради такі спори підлягають розгляду в цивільній або господарській юрисдикції залежно від суб’єкта.

Слухачі вебінару, яких було майже 200, подякували за змістовну доповідь і цікавились, як саме формується склад ВП, а також окремими аспектами адміністративного судочинства в Україні. Тож можна сміливо сказати: наскільки недолугими малюють українських суддів, настільки ж компетентними їх бачать колеги із сусідніх країн. Мабуть, тому, що це мова справедливості, солідарності та дружби, а не протоколів.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Роман МЕЛЬНИК,
модератор вебінарів, професор Казахського гуманітарного юридичного університету 

— Як виник проект обміну досвідом між суддями України та Казахстану?

— У Республіці Казахстан з 1.07.2021 набуває чинності Адміністративний процедурно-процесуальний кодекс, яким, між іншим, урегульовано порядок розгляду публічно-правових спорів за позовами приватних осіб проти органів державної влади та їхніх посадових осіб.

Практики адміністративних судів, досвіду їх роботи в Казахстані дуже мало. Недостатньо розроблено це питання і на рівні наукової та навчальної літератури. З огляду на це, а також з метою розвитку українсько-казахстанських відносин я запропонував ідею обміну досвідом між українськими й казахстанськими суддями.

Семінари проходять за організаційної підтримки та на платформі Університету КАЗГЮУ ім. М.С.Нарікбаєва. Заплановано проведення 6 вебінарів, присвячених загальним питанням організації та здійснення адміністративного судочинства. Перший відвідав 191 суддя з Казахстану. Спікером вебінару виступив суддя ВС Володимир Бевзенко.