Недостатки апелляции

№39 (1493) 26.09—02.10.2020

6710

ХПК не предусматривает, чтобы положения о продлении процессуальных сроков не применялись в случае ослабления или введение адаптивного карантина. Такое заключение сделал ВС в постановлении №924/688/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

25 серпня 2020 року м.Київ №924/688/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий — СЕЛІВАНЕНКО В.П.,
судді: БУЛГАКОВА І.В., ЛЬВОВ Б.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Перший національний аграрний кооператив» на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 9.07.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерного банку «Укргазбанк» до кооперативу, Особи 1, ТОВ «Органікс Сідс», ТОВ «Аделаїда-Еко» про стягнення солідарно 61375889,43 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2020 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з боржників 53182983,22 грн. заборгованості за кредитом строкової, 234924,26 грн. — за кредитом простроченої, 2405,43 грн. заборгованості за процентами поточної, 545455,23 грн. — за процентами простроченої, 282731,87 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; здійснено розподіл судових витрат.

2. Кооператив оскаржив згадане рішення в апеляційному порядку.

3. Ухвалою ПЗАГС від 9.07.2020 апеляційну скаргу кооперативу не прийнято до розгляду та повернуто заявнику.

4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована неусуненням кооперативом недоліків апеляційної скарги у строк, установлений ухвалою суду.

5. У касаційній скарзі до ВС кооператив посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм права, а саме — стст.256, 260, п.4 розд.Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу (у редакції, що була чинна на момент постановлення оскаржуваної ухвали), та просить скасувати ухвалу ПЗАГС від 9.07.2020, а справу направити до ПЗАГС для продовження розгляду зі стадії прийняття апеляційної скарги.

6. Згідно з доводами, наведеними в касаційній скарзі:

законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 2.04.2020) розд.X «Прикінцеві положення» ГПК доповнено п.4 такого змісту: «Під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені стст.46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;

карантин, запроваджений через пандемію коронавірусу COVID-19, не відмінено. При цьому строки, визначені в стст.256, 260 ГПК, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються автоматично на строк дії такого карантину в силу прямої норми п.4 розд.Х «Прикінцеві положення» ГПК, яким також передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

у ГПК не передбачено, що зазначені положення не застосовуються в разі послаблення карантину чи введення адаптивного карантину. Не містять положення ГПК й норм щодо підстав скорочення будь-яких строків, які продовжуються згідно з п.4 розд.Х «Прикінцеві положення» ГПК. Також нормами ГПК суду апеляційної інстанції не надано повноважень щодо скорочення будь-яких строків.

7. У відзиві на касаційну скаргу банк заперечує щодо змісту та вимог касаційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, зазначає, що: вона є способом перешкоджання виконанню законного та обґрунтованого рішення ГС Хмельницької області від 13.02.2020 у цій справі; судом апеляційної інстанції забезпечено право скаржника на оскарження рішення, дано більш ніж достатній час для усунення недоліків апеляційної скарги — та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, залишивши ухвалу ПЗАГС від 9.07.2020 у справі без змін.

8. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

9. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в ухваленні оскаржуваного судового рішення, КГС дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

10. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено таке.

10.1. Не погоджуючись із рішенням місцевого госпсуду від 13.02.2020, кооператив оскаржив його в апеляційному порядку.

10.2. Ухвалою ПЗАГС від 30.03.2020: апеляційну скаргу кооперативу на рішення ГСХмО від 13.02.2020 залишено без руху; установлено скаржнику 10-денний строк з дня вручення відповідної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме — надання суду оригіналів доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

10.3. Ухвалою ПЗАГС від 14.04.2020: задоволено клопотання кооперативу про продовження процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги; установлено строк — 5 днів з дня прийняття рішення про відміну карантину — для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме — надання суду оригіналів доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що постановою КМ №211 (у редакції від 10.04.2020) установлено карантин в Україні до 24.04.2020.

10.4. Постановою КМ від 20.05.2020 №392 введено адаптивний карантин, зокрема постановою КМ від 3.06.2020 №435 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392» передбачено послаблення частини карантинних обмежень з 4.06.2020.

Тому з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, ураховуючи ухвалення рішення в даній справі 13.02.2020, а також з урахуванням уведення адаптивного карантину, зокрема послаблення частини карантинних обмежень з 4.06.2020, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність установлення розумного строку для усунення недоліків апеляційної скарги та ухвалою від 15.06.2020 визначив скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги протягом 3 днів з дня отримання відповідної ухвали.

10.5. 22.06.2020 від кооперативу до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 днів.

10.6. Розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання скаржника в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги кооперативу на рішення ГСХмО від 13.02.2020 з огляду на те, що:

оскаржуване рішення ухвалено 13.02.2020, його повний текст складено 21.02.2020. Фактично 20-денний строк на оскарження закінчився 12.03.2020, тобто в перший день запровадження карантину;

ураховуючи обізнаність кооперативу про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалення оскаржуваного рішення в лютому 2020 року, скаржнику дано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги, фактично з 30.03.2020;

натомість станом на 9.07.2020 жодних доказів усунення недоліків апеляційної скарги кооперативом суду не подано;

ураховуючи викладене, а також з огляду на очікування іншої сторони на виконання рішення, ухваленого ще 13.02.2020, та перевіривши матеріали скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на рішення ГСХмО від 13.02.2020, повний текст якого складено 21.02.2020.

11. Однак КГС не погоджується з указаними висновками апеляційного суду, оскільки вони є передчасними, зроблені без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

12. Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними й ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене в демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах «Ейрі проти Ірландії» від 9.10.1979, п.24, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява №38695/97, п.43).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, в який ст.6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, «Monnel and Morris v. the United Kingdom», рішення від 2.03.87, п.56, а також «Helmers v. Sweden», рішення від 29.10.96, п.31).

При цьому в рішеннях ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

13. Відповідно до положень ГПК:

до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору (п.2 ч.3 ст.258);

до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених у ст.258 цього кодексу, застосовуються положення ст.174 (ч.2 ст.260);

якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною й повертається особі, що звернулася з позовною заявою (ч.4 ст.174);

строки, у межах яких учиняються процесуальні дії, установлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені — установлюються судом (ст.113).

14. У даному випадку, повертаючи апеляційну скаргу на рішення ГСХмО від 13.02.2020 ухвалою від 9.07.2020, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що постановою КМ №211 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 3.04.2020 установлено карантин, дію якого, зокрема згідно з постановою КМ №500, продовжено до 31.07.2020.

15. При цьому законом №540-IX (який набрав чинності 2.04.2020) розд.X «Прикінцеві положення» ГПК доповнено п.4 щодо продовження вказаних процесуальних строків на строк дії такого карантину.

16. У даному випадку суд апеляційної інстанції, зазначивши, що станом на 9.07.2020 заявник не усунув недоліків апеляційної скарги, не врахував наведених норм і повернув кооперативу скаргу без надання останньому можливості усунути її недоліки в процесуальні строки, продовжені у зв’язку з уведенням на всій території України карантину.

17. Також КГС погоджується з доводами касаційної скарги про те, що нормами ГПК (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) не передбачено, щоб положення законодавства, наведені в п.6 цієї постанови, не застосовувались у разі послаблення карантину чи введення адаптивного карантину.

18. За таких обставин передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги кооперативу.

Установивши зазначені порушення апеляційною інстанцією норм процесуального права, КГС дійшов висновку, що ухвала ПЗАГС від 9.07.2020 підлягає скасуванню, а справа — направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою кооперативу на рішення ГСХмО від 13.02.2020.

Керуючись стст.300, 304, 308, 310, 315, 317 ГПК, КГС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Перший національний аграрний кооператив» задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 9.07.2020 у справі скасувати.

Справу направити до ПЗАГС для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою СГОК «Перший національний аграрний кооператив» на рішення ГСХмО від 13.02.2020.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.