Молчаливые подзащитные

Изобрести легче, чем зарегистрировать: IP-практика и перспективы в Украине и за рубежом

Интеллектуальная собственность — сфера, которая в Украине не так давно сдвинулась с места, в то время как за рубежом с ней считаются уже несколько сотен лет. К каким стандартам стремятся наши соотечественники и кто может стать для них образцом?

Синиця чи журавель?

Відбулася тижнева конференція, присвячена інтелектуальній власності, — WIPO-Ukraine IP Week. Захід організували Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства й Український інститут інтелектуальної власності в співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Були розглянуті питання щодо:

• внесення змін до українського законодавства, пов’язаних із авторським правом;

• можливості дистанційного навчання та залучення до роботи в ВОІВ;

• переваги міжнародного патентування;

• захисту прав на торговельні марки в Україні та за кордоном тощо.

Заступник директора департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки Богдан Падучак нагадав про акти у сфері інтелектуальної власності, які вже було прийнято, та проекти, які наразі перебувають на розгляді в комітетах.

Так, важливими для даної галузі права виявилися закони: «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» від 19.09.2019 №111-ІХ, щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень від 20.09.2019 №123-ІХ та щодо створення національного органу інтелектуальної власності від 16.06.2020 №703-ІХ. На етапі погодження перебувають законопроекти, які стосуються: промислових зразків і торговельних марок (№2258), винаходів і корисних моделей (№2259), а також маркування контрольними марками (№3474).

Так, актом №703-ІХ, що набуде чинності 14.10.2020, передбачається, що НОІВ буде займатися видачею патентів і свідоцтв, проводити експертизи заявок на об’єкти ІВ, підготовкою та реєстрацією патентних повірених тощо. У свою чергу Мінекономіки проводитиме відкритий конкурс на посаду керівника НОІВ, здійснюватиме контроль та нагляд за діяльністю цього органу, видаватиме контрольні марки.

Проте міжнародне авторське право дає більші можливості. Тому доводиться вирішувати, що вигідніше —синиця в руках чи журавель у небі. До переваг правової охорони промислових зразків за допомогою Гаазької системи можна віднести охорону в кількох державах шляхом подання однієї міжнародної заявки, складеної за єдиними формальними вимогами. При цьому мито сплачується до одного відомства.

Крім цього, дозволяється подати відразу міжнародну заявку, не подаючи перед цим національної заявки на отримання правової охорони. Також у Гаазькій системі існує право на множинну заявку, яка може містити до 100 промислових зразків. За цією ж системою ви вправі не залучати представників, зокрема патентних повірених.

Умовні складнощі

Однак у міжнародної правової охорони є свої особливості. Українці заявку подають безпосередньо до ВОІВ, «непряме» подання неможливе. Також неможливе подальше зазначення — вибір країн слід здійснити відразу, не дозволяється й додавати договірну сторону, що приєдналася до Гаазької системи після дати подання заявки. Саму заявку можна подати англійською, французькою або іспанською мовою на вибір. А варіанти одного промислового зразка відповідно до нашого законодавства стануть окремими промисловими зразками в міжнародній заявці.

Під час конференції експерти нагадали про відмінності між правовою охороною в Україні та міжнародною практикою. Також вони розповіли, що саме згідно із законодавством не є промисловим зразком. Це об’єкти архітектури (крім МАФів), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин.

Загалом можна виділити три етапи національної реєстрації промислових зразків. Перший з них полягає у формуванні та поданні заявки, а також сплаті державних зборів. Наступний — це формальна експертиза поданої заявки. Завершальна стадія — публікація про видачу патенту, реєстрація та його видача.

При складанні заявки варто дотримуватись єдності варіантів виробу, скласти опис суттєвих ознак зовнішнього вигляду, а також виділити суттєві ознаки, на які бажано отримати правову охорону.

Правова система захисту авторських прав, зокрема торговельних марок, відрізняється в кожній з країн. Якщо відмінності є навіть у країнах Європейського Союзу, то цілком очевидно, що в країн сходу — свій погляд на інститут інтелектуальної власності. А, наприклад, у Китаї, де зазвичай усілякі дрібниці винаходять першими, застосовується й прецедентна система права. З 2017 року тут також функціонують інтернет-суди, які здебільшого розглядають справи щодо порушення авторських і суміжних справ. Також установлений ліміт на максимально можливі суми відшкодування збитків за неправомірне використання ТМ — до 3 млн у національній валюті.

Хоч як би там було, за торговельними марками та промисловими зразками майбутнє. У нинішню епоху споживання це видається найбільш оптимальним способом подбати про накопичення капіталу. Щоправда, інколи щось винайти виявляється більш легким завданням, аніж зареєструвати та отримати відповідний правовий захист.