Запрещение, которое не отменяется
ХПК предусматривает наложение на должников ограничений на выезд за границу, но о их снятии умалчивает
Светлана ОЛЕНЕНКО, начальник аналитически-статистического отдела Хозяйственного суда Черкасской области При попытке пересечения государственной границы физическое лицо может вдруг узнать о наличии запрета на выезд, установленного в качестве обеспечения исполнения судебного решения. Но, оказывается, уплата долга это препятствие не устранит.
Стаття 337 Господарського процесуального кодексу встановлює правила тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України. Його передбачено як винятковий захід забезпечення виконання судового рішення. Стаття складається з 5 частин, кожна з яких визначає процедуру застосування судом такого заходу.
Зокрема, у ч.4 ст. 337 ГПК встановлено, що суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
З 21.10.2019 набрала чинності норма, яка врегульовує застосування судом тимчасового обмеження фізичної особи — боржника в праві виїзду за кордон у межах справи про неплатоспроможність такої особи в порядку, визначеному в Кодексі з процедур банкрутства.
Прогалиною законодавства є відсутність урегулювання питання щодо скасування цього виключного заходу забезпечення. Відсутність норми, яка передбачала би порядок та підстави скасування такої заборони, є прямим шляхом до порушення прав людини. Це неприпустимо в умовах утвердження України як правової держави.
Адже, зважаючи на установлену в кодексі секретність призначення та розгляду, застосування такого заходу може стати несподіванкою для багатьох боржників і за наявності потреби виїзду за кордон спонукати до негайного погашення боргу. Отже, аналогічним має бути й порядок скасування заборони.
У зв’язку із цим ст.337 ГПК необхідно доповнити ч.6 такого змісту: «Заява про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України розглядається судом невідкладно без повідомлення сторін. Ухвала про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України набирає чинності з моменту її постановлення, направляється державному (приватному) виконавцю та підлягає негайному виконанню».
Крім того, у ГПК передбачена терміновість розгляду як зазначенї, так і ряду інших заяв зі строками «негайно», «1 день», «невідкладно», «не пізніше наступного дня». Таке навантаження та інтенсивність праці суддів першої інстанції необхідно врахувати в показниках роботи суддів та на законодавчому рівні врегулювати можливість негайного розгляду такої заяви іншим суддею в разі відпустки чи хвороби судді, який розглядає справу по суті.
У процесі доопрацювання процесуальних кодексів, написаних нашвидкуруч, украй важливим є досягнення балансу дотримання прав людини та виконання судом покладеної на нього функції контролю виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини майже в кожному рішенні звертає увагу на вжиття державою як індивідуальних заходів, спрямованих на виконання конкретного рішення, так і заходів загального характеру, спрямованих на усунення підстав для надходження до ЄСПЛ заяв проти України в майбутньому.