Кто тебе доктор?
Как доказать, что ошибка не является следствием халатности врача, и сохранить его репутацию
Отношения врача и пациента — это не только оказание доверия, но и постоянная возможность выразить свое недоверие. Какой он — законодательный иммунитет врачей от нареканий больного?
Добровільна вакцина
Керуючий партнер АО «Донець і партнери» Артем Донець провів вебінар на тему «Захист адвокатом прав та інтересів лікарів». Спікер розглянув такі питання медичного права, як відповідальність лікаря, недоліки надання медичної допомоги, права пацієнтів та лікарів.
У дихотомії щодо прав обох сторін має бути здоровий баланс. Але на практиці права пацієнта захищені краще. При цьому лікарі мають більше дієвих інструментів для свого захисту. Вони частіше потерпають від звинувачень, тому повинні мати ефективні можливості для захисту. Права лікарів є своєрідною вакциною проти низки конфліктів, що можуть виникнути в їхній професійній діяльності.
Загальну стратегію захисту лікарів, за словами А.Донця, можна поділити на такі складові:
• презумпція правомірності та якості;
• відповідальність тільки за недоліки надання допомоги;
• індивідуальна відповідальність і відповідальність медичної установи.
Загалом законів, що регулюють лікарську діяльність, не багато. Зокрема, права лікарів прописані у розд.Х «Медична та фармацевтична діяльність», а також ст.77 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
Ділова репутація лікаря — найбільш уразливе місце, що легко піддається впливу зовні. Згадаймо хоча б анонімні коментарі щодо лікарів на сайтах. Під поняттям «ділова репутація» як особистого немайнового блага А.Донець розуміє усталену оцінку лікаря-професіонала, що ґрунтується на наявній інформації про його позитивні та негативні суспільно значимі діяння (поведінку), у професійній медичній сфері, що відома оточуючим і з огляду на це закріплена в суспільній свідомості як думка про особу з точки зору моралі суспільства чи соціальної групи.
При цьому лікар має право на відмову від подальшого ведення пацієнта у разі невиконання медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я. Однак за умови, якщо це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення. І в разі відмови лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого, для цього він має подати заяву, яка стане підставою для припинення дії декларації.
Ще одним важливим поняттям для інтересів лікарів є «медична таємниця». Згідно з її визначенням лікар отримує можливість надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта. Для цього передбачені такі випадки: якщо така інформація може погіршити стан здоров’я пацієнта або його законних представників чи зашкодити процесу лікування.
Правові діагнози
Відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про охорону здоров’я, традиційно поділяється на цивільну, адміністративну, кримінальну. Перша базується на договірній та деліктній. Договірна настає у випадку порушення умов договору. Деліктна передбачає такі складові:
• протиправність дій чи бездіяльність;
• заподіяння шкоди пацієнту з негативними наслідками для життя чи здоров’я;
• причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями або бездіяльністю медичного працівника та наслідками для життя або здоров’я пацієнта;
• вина медичного працівника.
Адвокат нагадав, що медпрацівник вважається винним у заподіянні шкоди, невиконанні (або неналежному виконанні) обов’язків доти, доки не буде доведено іншого. Доказом відсутності вини вважається ступінь турботи і передбачливості, що вимагається від лікаря для належного виконання ним своїх обов’язків.
Адміністративна відповідальність регулюється ст.442 КпАП «Порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності». Відповідно до цієї статті можуть бути накладені штрафи у розмірі від 300 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (57630 — 384200 грн.).
Славнозвісні подарунки і винагороди, які у нас звикли «вручати» лікарям, заборонені законом і можуть обернутися для лікаря неприємностями. Стаття 1725 КпАП «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків» визначає покарання у вигляді конфіскації подарунка та накладення штрафу в розмірі від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При повторному порушенні лікаря відсторонюють від посади та позбавляють права займатися певними видами діяльності строком на один рік.
Стаття 781 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначає, що медичні працівники не мають права рекламувати лікарські засоби та медичні вироби, у тому числі виписувати рецепти на бланках із зазначенням назв медичних препаратів або торговельних марок; одержувати від реалізаторів неправомірну вигоду або зразки лікарських засобів.
Лікар може бути притягнений і до кримінальної відповідальності. Наприклад, за ст.131 «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» Кримінального кодексу. Також є ст.132 КК, що передбачає відповідальність за розголошення відомостей про проведення медичного огляду щодо виявлення цих хвороб. А.Донець нагадав також і про ст.139 «Ненадання допомоги медичним працівником», ст.140 «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником», ст.141 «Порушення прав пацієнта», ст.145 «Незаконне розголошення лікарської таємниці» та ст.184 «Порушення права на безоплатну медичну допомогу» КК.
Окрім того, зауважив адвокат, якщо лікар є службовою особою, він відповідно до ст.368 КК може виступати суб’єктом корупційного злочину.
Отже, підстав для притягнення лікаря до відповідальності значно більше, ніж прав. Попри це, адвокати мають ефективні механізми захисту інтересів медичних працівників. І виходити в цьому захисті можна з того, що будь-яка людина має право на помилку. Завдання правника — довести, що помилка не є наслідком халатності лікаря, та зберегти його репутацію.