Начальник ТУ ГСА в Винницкой области Василий Билык:

«Пребывание не в собственном, а в арендованном помещении создает предпосылки для посягательства на независимость суда»

Во время внеочередного ХVII съезда судей один из делегатов выразил недовольство тем, что их суд в Виннице собираются переселить в здание, расположенное вдалеке от центра и рядом с развлекательными заведениями. «ЗиБ» обратился к начальнику Территориального управления Государственной судебной администрации в Винницкой области Василию БИЛЫКУ, чтобы он рассказал, что и где строится для судов Винницы и чем новое помещение лучше нынешнего.

«Забезпеченням судів належними приміщеннями ми опікуємося від початку роботи територіального управління»

— Василю Вікторовичу, 15 років тому наше видання проводило моніторинг стану приміщень, в яких розташовані наші суди. Чимало будівель перебувало в такому занедбаному стані, що подекуди крізь дах було видно зорі. Як сьогодні облаштовані суди вашої області?

— Забезпеченням судів належними приміщеннями ми опікуємося від початку роботи територіального управління. Важливо, щоб суди розташовувались у приміщеннях державної власності й не залежали від рішень державної влади щодо продовження оренди. Це є однією з гарантій незалежності суду. І в цьому сенсі вдалося досягти позитивних результатів.

Так, проведено поточні й капітальні ремонти в більшості приміщень. Майже половина установ переїхала в нові, більші за площею приміщення, зокрема Хмільницький, Жмеринський та Могилів-Подільський міськрайонні суди, місцеві загальні суди в Іллінецькому, Липовецькому, Літинському, Мурованокуриловецькому, Оратівському, Немирівському, Погребищенському, Тульчинському, Чернівецькому та Чечельницькому районах. На черзі закінчення реконструкції та переїзд Шаргородського райсуду й розширення приміщення для Жмеринського міськрайонного суду.

Завдяки збільшенню фінансування є можливість і будувати, і проводити капітальні ремонти. Нині капітальний ремонт роблять у приміщеннях Вінницького, Гайсинського, Липовецького, Крижопільського, Ямпільського районних, Козятинського та Хмільницького міськрайонних судів.

Також проводиться реконструкція Жмеринського міськрайонного та Шаргородського районного судів, у Тульчинському райсуді розпочато облаштування санвузлів, у Мурованокуриловецькому — поточний ремонт системи вентиляції в камерах для тримання обвинувачених. Загальна сума видатків — майже 50 млн грн.

— Який проект можна назвати найбільш масштабним?

— Нині триває реконструкція приміщення, придбаного для Шаргородського райсуду, та отриманого від Міністерства інфраструктури приміщення для Жмеринського міськрайонного суду.

Але, безперечно, найбільшим проектом є реконструкція незавершеної будівництвом дев’ятиповерхівки на вул.600-річчя, 17. Це може задовольнити потреби у необхідних площах як Вінницького міського, а в перспективі — новоствореного Вінницького окружного суду, так і нашого територіального управління. Адже ми також розміщуємося в орендованому приміщенні.  

— Що це за приміщення? Яка його історія?

— Воно зводилося як адміністративна будівля заводу «Термінал». Розташоване у межах 2-х км від центру міста, за 5 хв. ходи від зупинок громадського транспорту, яким можна дістатися з будь-якої часини міста. Поряд великий безкоштовний паркувальний майданчик.

До сфери управління Державної судової адміністрації ця недобудова перейшла на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики та ДСАУ з наступним переданням на баланс Апеляційного суду Вінницької області. Загальна площа — 5600 м², ступінь готовності — 45%. Після добудови площа становитиме понад 11000 м².

З 2005 року теруправління активно сприяло апеляційному суду в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, вирішенні інших організаційних питань, пов’язаних з підготовкою до реконструкції (добудови) та пошуком фінансових ресурсів на ці цілі. Так, забезпечено отримання державного акта на право постійного користування ділянкою для обслуговування будівлі; розроблено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію (добудову) будівлі; отримано експертний висновок комплексної державної експертизи щодо проектної документації та дозвіл на виконання будівельних робіт; укладено договір суперфіцію на частину ділянки для прибудови тощо.

— Чому за стільки років будівництво не було завершено? Адже подейкують, що на даху цієї недобудови вже почали рости дерева.

— Усе, як завжди, залежить від наявності коштів. Питання фінансування проекту неодноразово порушувалося перед ДСАУ, органами державної влади обласного рівня, також зверталися і до Світового банку. Як результат, у 2005 та 2008 роках з державного бюджету було виділено відповідно 2 та 1,8 млн грн. Це дало можливість провести комплекс будівельно-монтажних робіт щодо облаштування пальового фундаменту для добудови та виготовити проектно-кошторисну документацію.

З 2008 року жодних робіт з реконструкції (добудови) будівлі не проводилося через відсутність фінансування. Разом з тим природні чинники негативно впливають на технічний стан будівлі; недобудова викликає справедливі нарікання містян та псує архітектурний вигляд міста. Так, на прилеглій території утворився несанкціонований смітник; є ризики травмування підлітків, які, незважаючи на огорожу, проводять там своє дозвілля.

На баланс теруправління недобудова перейшла у 2017 році від Апеляційного суду Вінницької області. Того ж року ми провели проектно-вишукувальні роботи з корегуванням проектно-кошторисної документації та виготовили макет будівлі.

«Вінницький міськсуд працює в умовах, мінімально наближених до належних»

— Ви сказали, що сюди планується перевести Вінницький міський суд. Але ж він забезпечений приміщенням у центрі міста. Навіщо йому нове?

— Другий етап реформування передбачає реорганізацію місцевих загальних судів з подальшим їх укрупненням та утворенням окружних судів. Тож питання забезпечення приміщеннями стає невідкладним та потребує оперативного вирішення.

Особливо гострою ця проблема є для Вінницького міського суду — одного з найбільших за штатною чисельністю місцевих загальних судів України. Нині згідно із загальною штатною чисельністю в ньому має бути 214 працівників, з яких 43 — судді та 171 — працівники апарату. Тобто тут працює майже чверть усіх суддів місцевого рівня регіону.

Після реорганізації і утворення Вінницького окружного суду, за попередніми розрахунками, штатна чисельність суддів становитиме 49 осіб, працівників апарату — понад 200. Належна організація такої великої судової установи потребуватиме приміщення, яке відповідало б вимогам державних будівельних норм.

Приміщення на вул.Грушевського, 17, де сьогодні розташований Вінницький міськсуд, є пам’яткою історії, пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Цю будівлю зведено у 1910—1912 роках. Ми її орендуємо у Вінницької міської ради.

Відповідно до вимог, що пред’являються до районних (міських) судів, та згідно з нормами ДБН на одного суддю (робочий кабінет судді, його помічника, секретаря судових засідань, судового розпорядника; кімнати для прокурорів, адвокатів; кімната для утримання підсудних; зала судових засідань та технічні приміщення) має припадати 250 м² площі.

На жаль, забезпечити такі вимоги за наявних умов неможливо. Немає достатньої кількості залів судових засідань, нарадчих кімнат, приміщень для конвою, підсудних та судових розпорядників, кімнат для прокурорів та адвокатів, свідків тощо. А відсутність передбачених процесуальним законодавством приміщень унеможливлює здійснення правосуддя належним чином.

Сьогодні Вінницький міськсуд працює в умовах, мінімально наближених до характеристик належного приміщення за основними параметрами: окремий кабінет судді, необхідна кількість залів судових засідань, загальна площа приміщення, умови для підсудних і конвою тощо. Фактично жоден кабінет не відповідає вимогам ДБН внаслідок розміщення у ньому такої чисельності працівників, що перевищує усі допустимі норми.

З огляду на передану площу (4392,23 м2) згідно з договором оренди, укладеним між департаментом комунального майна Вінницької міськради та ТУ ДСА у Вінницькій області, показник площі на одного суддю Вінницького міськсуду становить 74,5 м². Таким чином, наявної площі недостатньо для створення належних умов для діяльності установи.

— Чи створені умови доступу до суду для громадян з інвалідністю у вашому нинішньому приміщенні?

— Дійсно, Рада суддів ще у 2015 році схвалила План заходів щодо приведення приміщень місцевих загальних, окружних адміністративних, господарських судів та відповідних апеляційних судів у стан, що за основними параметрами забезпечує належні умови для здійснення правосуддя. Серед них — забезпечення доступу до правосуддя маломобільних груп населення, забезпечення проведення засідань виключно в спеціально обладнаному приміщенні, а також належних умов для перебування підсудних і конвою.

Будівля Вінницького міськсуду частково доступна для людей з інвалідністю. Але є і певні проблеми. Так, вхід до будівлі має недостатню ширину проходу, відсутня технічна можливість облаштувати ліфти. Та й немає такої потреби, оскільки конструкція та площа будівлі не відповідають нормативам. Навіть пандуси не облаштовані допоміжними засобами для вільного доступу до них інвалідів, бо проектами забудови відповідне обладнання не було передбачене. Крім того, через недостатню площу приміщень немає технічної можливості розширити коридори для вільного пересування людей у візках. Так само як і облаштувати туалетні кімнати, які відповідали б критеріям доступності для таких людей. Урешті-решт відсутні місця для паркування автомобілів.

Але мова не лише про доступність суду. Це приміщення потребує щорічного ремонту та оцінки аварійності стану будівлі, а також капітального ремонту системи тепло-, водопостачання та водовідведення. Через прорив системи опалення був затоплений архів, пошкоджено судові справи.

Наприклад, незадовільний стан мармурових сходів призвів до двох нещасних випадків.

— То чому їх не відремонтують?

— Їх відремонтують. Але варто розуміти, що відновлення сходів можливе лише шляхом реставрації. Адже, нагадаю, будівля є пам’яткою архітектури. Територіальне управління не має можливості витрачати кошти на реставрацію, оскільки відповідно до програми реставрації пам’яток архітектури, затвердженої у 2017 році, реставрація буде проводитись за кошти місцевого бюджету. Нам відомо, що міська рада провела тендер та визначила переможця, який буде проводити реставраційні роботи в приміщенні суду, у тому числі і цих сходів. Наразі такі роботи не розпочаті.

— Проте самі працівники суду начебто задоволені умовами роботи і не хочуть переїжджати. Може, не все так погано?

— Дійсно, ми забезпечили комфортні умови для роботи в окремих частинах приміщення. Проте наша мета — забезпечити комфорт не лише для суддів, а й для усіх працівників апарату та відвідувачів, які щодня звертаються до суду. І найголовніше — суд має розміщуватись у власному, а не орендованому приміщенні.

«Будь-яку справу вирішують люди, гроші й час»

— А скільки коштів сьогодні сплачується із бюджету за орендну цього приміщення?

— Багато років міська рада йшла назустріч судовій системі, і орендна плата була символічною — 1 грн. Однак уже майже 2 роки вартість оренди є доволі високою.

Так, із травня 2018-го міська рада визначила орендну плату в сумі понад 120000 грн. на місяць. Із січня цього року — 132000 грн., а з липня — 143000 грн. Отже, тільки за останні півтора року за оренду цього приміщення сплачено понад 2,5 млн грн.

Ми подавали до міської ради обґрунтування та пропозиції щодо зменшення орендної плати для соціально важливої державної установи — суду. Але, на жаль, до нас не дослухалися.

До того ж, перебування суду не у власному, а в орендованому приміщенні створює передумови для посягання на незалежність суду. Адже від волі депутатів міськради залежить, чи матиме суд приміщення.

— Будівля, що реконструюється, була зведена понад 20 років тому і простояла без належної консервації. Чи безпечно її добудовувати? Може, краще знести та будувати з «нуля»?

— Дійсно, як ви казали, за ці роки на даху навіть деревце виросло. Проте об’єкт незавершеного будівництва пройшов не одне технічне обстеження, зокрема, й у цьому році. Було надано вказівки щодо усунення окремих недоліків. У лютому 2019-го ми отримали технічний звіт про стан будівельних конструкцій, в якому фахівці дали рекомендації щодо підсилення окремих конструктивних елементів для нормальної експлуатації об’єкта. Жодним обстеженням указане приміщення не визнавалось аварійним, тому територіальне управління спільно з ДСАУ прийняло рішення про продовження будівництва. А знесення приміщення, що не визнане аварійним, кваліфікується як нераціональне використання об’єктів державної власності.

— Скільки коштуватиме добудова і на якій стадії перебувають роботи?

— Загальна вартість будівельно-монтажних робіт становить майже 165 млн грн. Завершити їх повинні до кінця наступного року.

До початку будівельних робіт за договорами, укладеними із залученими фахівцями, проведено технічне обстеження об’єкта, інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, а також випробування паль. Вони підтвердили можливість реконструкції будівлі.

Через зміну проектних рішень, з метою відповідності об’єкта реконструкції сучасним вимогам судочинства був відкоригований проект «Реконструкція об’єкта незавершеного будівництва в будівлю суду в м.Вінниці по вул.600-річчя, 17».

Нині споруджено огородження будівельного майданчика, проведено бетонування підлоги майже на усіх поверхах, здійснюється підсилення колон, проводяться роботи з монтажу вентиляції, водопостачання, водовідведення, здійснюється утеплення даху та встановлення вікон, проводяться земляні роботи з облаштування фундаменту для прибудови. Отже, маємо активну фазу будівництва.

— Тож коли, за вашими прогнозами, суд зможе відсвяткувати входини?

— Як відомо, будь-яку справу вирішують люди, гроші і час. Отже, все залежить від належного фінансування об’єкта у 2020 році, від можливості залучення субпідрядних організацій. Нині є загальнодержавна проблема з трудовою міграцією та реальною можливістю оплати праці в будівництві. За умови забезпечення названих факторів, думаю, будівлю можна буде ввести в експлуатацію у 2021 році.