Отчитываться обо всем

Прокурор не сообщил о новом автомобиле, но выговор не получил

Получив зарплату или поменяв одну машину на другую, должностное лицо может оказаться виновным в коррупционном преступлении. И даже взяв земельный участок, чтобы посадить на ней картошку, можно попасть в разряд коррупционеров.

Запізніла декларація

Минулого тижня Вища рада правосуддя розглядала скаргу судді Лариси Мігунової, тимчасово прикріпленої до Рубіжанського міського суду Луганської області, на рішення третьої дисциплінарної палати. Жінку притягнули до відповідальності за невчасно подану декларацію. Вона запізнилася з декларуванням доходів на 3 місяці. А згодом забула повідомити НАЗК про одноразову виплату окладу в розмірі майже 80000 грн.

Суд першої інстанції визнав її винною у двох корупційних правопорушеннях. Так само вчинила й дисциплінарна палата, на засідання якої вона, до речі, не прийшла. А згодом не з’явилась і на засідання ВРП. Жодних письмових пояснень, чому невчасно подала декларацію й не повідомила про отримані гроші, Л.Мігунова також не надала. Це й стало причиною її звільнення.

«Корупційна» земля

Цього тижня Рада розглянула скаргу прокурора на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка вирішила вліпити йому догану. Він упродовж 10 днів не повідомив НАЗК про придбання автомобіля вартістю 200 тис. грн., а згодом узагалі не вніс до декларації цієї покупки. Дисциплінарна комісія визнала його винним у двох корупційних правопорушеннях.

Перше з них стосувалося землі. Голову Михайлівської сільської ради підозрювали в підробленні документів. Слідчі поліції склали проект повідомлення про підозру, а наприкінці червня 2016 року прокурор Михайло Чабаненко вручив його посадовій особі.

А тим часом до тієї самої сільської ради звернулася дружина прокурора, аби безплатно отримати земельну ділянку й займатися сільським господарством. Доволі швидко сільрада дала згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки.

Такий конфлікт інтересів помітили й поскаржилися на прокурора до КДКП. На думку скаржника, М.Чабаненко, перебуваючи на державній посаді, порушив вимоги ст.1 закону «Про запобігання корупції».

Сам державний обвинувач пояснив дисциплінарній комісії, що про факт звернення дружини до сільради та одержання дозволу він і гадки не мав. Мовляв, знав, що його благовірна хоче обробляти землю, але не думав, що вона почне реалізовувати свою мрію. А з головою сільради познайомився вже після того, як їй вручили підозру. Жінка хотіла дізнатися про перебіг досудового розслідування, але він відмовився надати інформацію. На момент, коли дружина отримала дозвіл на розроблення проекту, підозрювану відсторонили від роботи й жодних посадових обов’язків вона не виконувала. Прокурор не зауважив конфлікту інтересів у цій ситуації.

Проте КДКП була іншої думки й побачила в його діях дисциплінарний проступок. Однак через те, що річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності минув, справу в цій частині закрили.

Купити не значить обміняти

Та, крім того, виявилося, що прокурор ще й змінив автомобіль. Попередню машину продав, а за одержані гроші купив нову. На думку самого держобвинувача, відбувся обмін транспортних засобів і його майновий стан не покращився, бо він залишився власником машини тієї самої вартості, що й відображено в деклараціях. З огляду на відсутність офіційних пояснень у законі «Про запобігання корупції» щодо доцільності повідомляти про здійснення рівноцінного обміну майна М.Чабаненко звернувся до НАЗК, але відповіді досі не отримав.

Одначе комісія не погодилася з твердженням, що відбувся обмін майна. Адже прокурор уклав два договори про купівлю-продаж із двома різними особами. А обмін — це коли дві сторони зобов’язуються передати одна одній товар в обмін на інший. Тому М.Чабаненко, як юрист, мав би знати, що така угода не може укладатися між трьома й більше сторонами.

Що стосується декларування, то на думку КДКП, такі дії входять до службових обов’язків прокурора. Тому за неналежне виконання своїх обов’язків і вчинення дій, що порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об’єктивності, М.Чабаненку дали догану.

ВРП двічі розглядала скаргу покараного. На перше засідання прийшов представник комісії, щоб переконати Раду в доцільності такого стягнення. Проте справу відклали й повернулися до неї ще раз на цьому тижні. Попри відсутність самого скаржника, члени ВРП стали на бік М.Чабаненка, не вгледівши в його діях неналежного виконання обов’язків щодо декларування.