База для вычисления

№23 (1373) 09.06—15.06.2018

119157

Ставка 110% за подачу апелляционной жалобы должна применяться по отношению к сумме, которая подлежала уплате при подаче искового заявления, а не по отношению к фактически уплаченной сумме. Такое заключение сделал ВС в постановлении №902/12/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

2 квітня 2018 року м.Київ №902/12/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

СУХОВОГО В.Г. — головуючого, БЕРДНІК І.С., МІЩЕНКА І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Грузьке» на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 за позовом ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача — Особа 4, про визнання договору поновленим,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просило: визнати договір оренди землі поновленим; зобов’язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди землі.

Рішенням ГСВО від 18.05.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою РАГС від 21.06.2017 на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК повернуто апеляційну скаргу ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» на рішення ГСВО від 18.05.2017.

Ухвала мотивована тим, що позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 4134,00 грн., а отже, виходячи з даної суми, позивачу необхідно було вираховувати судовий збір за подання апеляційної скарги. Оскільки позивач судовий збір сплатив у розмірі 3520,00 грн., тобто не в повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування п.3 ч.1 ст.97 ГПК та повернення апеляційної скарги ТОВ «Агропідприємство «Грузьке».

Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного господарського суду від 21.06.2017, в якій просить її скасувати, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваній ухвалі суду з тих підстав, що при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж установлено законом; враховуючи приписи пп.4 п.2 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги повинен обчислюватися від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а отже, позивач мав сплатити 110% від 2756 грн., що становить 3031,60 грн.

Відповідач та третя особа не надали відзив на касаційну скаргу ТОВ «Агропідприємство «Грузьке», що відповідно до ч.3 ст.295 ГПК (у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VІІІ) не перешкоджає перегляду ухвали РАГС від 21.06.2017 в касаційному порядку.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення, виходить із такого.

Здійснюючи перегляд ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2017, суд касаційної інстанції врахував, що, звертаючись до суду з даним позовом, позивач заявив дві вимоги немайнового характеру.

Повертаючи апеляційну скаргу ТОВ «Агропідприємство «Грузьке», суд апеляційної інстанції вказав, що при зверненні з апеляційною скаргою скаржник сплатив судовий збір у меншій сумі, ніж установлено законом «Про судовий збір».

Відповідно до ч.4 ст.94 ГПК (у редакції, що діяла до 15.12.2017) до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається законом «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI.

Згідно з ч.1 ст.4 закону «Про судовий збір» збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У ст.4 закону «Про судовий збір» (у редакції, чинній на дату звернення з позовною заявою) встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 15.12.2016.

Згідно зі ст.7 закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2016 становить 1378 грн.

У ч.3 ст.6 закону «Про судовий збір» передбачено, що, коли в позовній заяві об’єднано дві й більше вимог немайнового характеру, збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Касаційний господарський суд погоджується з твердженням позивача, що при звернені з позовною заявою він мав сплатити збір у розмірі 2756,00 грн.

У ст.4 закону «Про судовий збір» (у редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами становить 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, обґрунтованим є твердження скаржника, що при зверненні з апеляційною скаргою ним мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3031,60 грн. (2756,00 грн. х 110%).

З огляду на викладене вище Касаційний господарський суд не погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що при звернені з апеляційною скаргою позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4547,40 грн., оскільки відповідно до вимог пп.4 п.2 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір» ставка збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду повинна застосовуватися до суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не до фактично сплаченої позивачем суми.

Таким чином, апеляційному господарському суду необхідно було перевірити, яка сума підлягала сплаті за подання позовної заяви в суд першої інстанції та, виходячи із цієї суми, здійснити розрахунок збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги.

Відповідно до приписів чч.1, 3, 4 ст.304 ГПК (у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VІІI) ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пп.2 і 3 ч.1 ст.287 цього кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи те, що апеляційним господарським судом неправильно відмовлено позивачу в прийнятті апеляційної скарги з підстав сплати судового збору не в повному розмірі та з огляду на те, що судом апеляційної інстанції не вказано інших підстав для повернення апеляційної скарги, колегія суддів уважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу повністю та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись стст.300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» задовольнити.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 скасувати, а справу передати до цього суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.