Компромиссы неплатежеспособности
Позитивы и пробелы в новой регуляции процедур банкротства
Процедура банкрутства боргів фізособи не спише, але допоможе визначити черговість їх погашення.
Екатерина МАНОЙЛЕНКО, советник GOLAW, руководитель практики решения судебных споров, адвокатНедавно Верховная Рада приняла за основу проект Кодекса по процедурам банкротства. Как его разработчики, так и все юридическое сообщество сходятся во мнении, что настоящий документ является необходимым, однако нуждается в последующем совершенствовании. Попробуем разобраться, отвечает ли такая инициатива высказыванию «Смелое начало — та же победа».
Борги громадян
Перше, що привертає увагу, — це поділ проекту (№8060) на дві частини: «Книга перша. Корпоративне банкрутство» (регулює питання банкрутства юридичних осіб) та «Книга друга. Відновлення платоспроможності фізичної особи» (стосується банкрутства громадян, які не займаються підприємницькою діяльностю).
Щодо банкрутства фізичних осіб, то сьогодні в Україні діють норми, які регулюють лише банкрутство фізичних осіб — підприємців. При цьому питання необхідності запровадження інституту банкрутства фізосіб, які не займаються підприємницькою діяльністю, обговорюється вже роками. І проект №8060 — не перший, який спрямований на вирішення цього питання. Проте саме тепер ми найбільше наблизилися до введення такого інституту.
Інститут банкрутства фізосіб не є новим для світової спільноти, а вже досить давно й ефективно функціонує в багатьох країнах. Тож експерти майже одностайні в тому, що врегулювання цього питання буде кроком уперед і для нашої країни. Водночас висловлюються сподівання, що вказаний інститут дійсно стане в наших реаліях компромісом і зможе захистити права та інтереси як боржника — фізичної особи, так і кредитора.
Безспірність вимог кредитора
Значні зміни торкнулись і безспірності вимог кредиторів. Нагадаємо, що в чинній редакції закону передбачено, що справа про банкрутство порушується, якщо такі вимоги, підтверджені рішенням суду й постановою про відкриття виконавчого провадження, сукупно становлять не менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Проект значно спростив підхід. Наприклад, стосовно юридичних осіб передбачено, що вказані вимоги можуть бути підтверджені як самим боржником, так і судовим рішенням або постановою про відкриття виконавчого провадження.
Особливої уваги заслуговує те, що скасовується вимога щодо 3-місячного строку для погашення заборгованості та мінімальної суми для порушення провадження.
Що стосується фізичних осіб, то провадження може бути відкрито, якщо безспірні вимоги сукупно становлять не менше ніж 100 мінімальних зарплат, а до боржника-ФОП — не менш як 300 м.з.п., які не були задоволені протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку. При цьому такі безспірні вимоги повинні бути підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили.
Спеціалісти одноголосно сходяться на думці, що таке спрощення призведе до значного збільшення кількості порушених у судах справ про банкрутство.
Скорочення строків
Ні для кого не є таємницею, що в Україні справи про банкрутство можуть розглядатися дуже довго, і досить часто така процедура може тягнутися роками. Одна з причин — законодавчо надані недобросовісним боржникам можливості для зловживання своїми процесуальними правами шляхом подання апеляційних і касаційних скарг.
Так, досить часто спочатку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство в усіх інстанціях оскаржує боржник, після цього естафету переймають його акціонери (учасники). Як наслідок, перехід до наступної процедури затягується на роки.
Запропонований проект КПБ має на меті скорочення строків розгляду справ про банкрутство. Зокрема, за рахунок зменшення випадків такого оскарження, що, безумовно, матиме позитивні наслідки.
Арбітражні керуючі
Зміни також торкнулись і процедури призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна. Так, передбачається, що в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд пропонує не одному, як сьогодні, а вже трьом визначеним арбітражним керуючим подати заяву на участь у справі.
Якщо згоду на участь у справі дає тільки один арбітражний керуючий, то процедура більш-менш зрозуміла. Проте, якщо така згода надходить від двох або трьох із них, може розпочатися найцікавіше. У такому випадку суд призначає розпорядником майна особу, обрану трьома кредиторами, які, за інформацією, наданою боржником, мають найбільші грошові вимоги до нього на дату прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вказане нововведення відразу викликає запитання. Адже формулювання «за інформацією, наданою боржником» може призвести до зловживань. І в цілому не зрозуміла причина ускладнення процедури призначення арбітражного керуючого.
Що слід доопрацювати?
Ще багато положень проекту кодексу викликають дискусії та потребують доопрацювання. До таких, зокрема, належать норми про: винагороду та розширення повноважень арбітражних керуючих; процедуру реалізації майна боржника; строки визнання недійсними правочинів, учинених боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство; питання, що випливають із трудових правовідносин; механізми для недопущення використання недобросовісними боржниками — фізичними особами банкрутства з метою ухилення від виконання своїх зобов’язань; обмеження для фізособи, визнаної банкрутом тощо.
Однак, попри те, що проект потребує суттєвого та ґрунтовного доопрацювання, більшість експертів сходиться на думці, що це позитивна ініціатива. І при належному врегулюванні вона здатна вдосконалити процедуру банкрутства. Зокрема, забезпечити рівні права та можливості для однакового захисту всіма кредиторами своїх законних інтересів, зменшити зловживання в процедурах банкрутства і, як наслідок, поліпшити умови ведення бізнесу в Україні.