Закон і Бізнес


Отложенное решение

Члены Совета дали законнику возможность защитить свое реноме


№14 (1364) 07.04—13.04.2018
Богдан ВЫГОВСКИЙ
7391

На очередном заседании Высший Совет правосудия много внимания уделил рассмотрению дела служителя Фемиды из Одессы, которого предлагали уволить за грубое нарушение законодательства. После изучения обстоятельств ему все же дали второй шанс.


На розгляд ВРП надійшли матеріали першої дисциплінарної палати про звільнення Андрія Тарасова з посади судді Приморського районного суду м.Одеси. Водночас сам фігурант направив клопотання про поновлення строку на оскарження рішення палати.

Як зазначив доповідач із цього питання Вадим Нежура, прохання А.Тарасова пов’язане з тим, що він отримав згадане рішення лише 28 лютого. Таким чином, строк його оскарження спливав 30 березня. Цього часу, як показує практика, недостатньо. Тому В.Нежура запропонував підтримати клопотання судді та поновити строки оскарження. Додаткових запитань у членів Ради не виникло.

Сам А.Тарасов, який з’явився на засідання з невеликим запізненням, попросив ВРП проявити гнучкість у прийнятті остаточного рішення. Він звернувся до практики Європейського суду з прав людини і зауважив, що сучасне трактування відходить від принципів формалізму у встановленні строків для таких справ.

У нарадчій кімнаті члени Ради пробули лише хвилину і продемонстрували своє сприйняття європейської практики. Клопотання було одностайно підтримане.

Як повідомив заступник голови Ради Вадим Беляневич, ПДП ВРП розглянула скаргу прокуратури Одеської області на дії А.Тарасова, який виніс ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством, і з грубим порушенням вимог кодексу. Він задовольнив заяву ТОВ і безпідставно наклав арешт на належне фізичній особі та ПрАТ «Асоціація «Південна» майно. Останнє було необґрунтовано передане на зберігання цьому товариству з правом перевезення на склад, який мав визначити державний виконавець. Однак після перевезення майна його місцезнаходження неможливо з’ясувати, оскільки воно не перебуває на визначеному державним виконавцем складі. А ціна питання сягає майже 22 млн грн.

Окремим пунктом звинувачення є надання безпідставного відстрочення сплати судового збору. А.Тарасов дозволив відкласти сплату 326 тис. грн. майже на 3 місяці, хоча закон передбачає 2-місячний строк. Прикметно, що позивач так і не надав довідки про неспроможність сплати таких коштів. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві було об’єднано вимоги, що підлягали розгляду за різними видами судочинства. ПДП ВРП дійшла висновку, що під час вирішення питання про відкриття провадження А.Тарасов не з’ясував, чи підлягає вказана справа розгляду за правилами цивільної юрисдикції.

Згодом Апеляційний суд Одеської області ухвалу скасував і передав на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами розгляду в задоволенні заяви було відмовлено. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, вирішуючи питання про забезпечення заявлених вимог та накладаючи арешт на майно, суддя не визначив вартості майна, на яке наклав арешт, чим порушив передбачений порядок, а постановлена ухвала ґрунтується на припущеннях.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що А.Тарасов фактично вирішив між сторонами спір по суті, передавши майно позивачеві. Члени палати дійшли висновку, що протягом одного дня суддя виніс три ухвали із грубим порушенням норм процесуального права, а саме: про відстрочення сплати судового збору, про відкриття провадження та про забезпечення позову.

В.Беляневич додав, що за місцем роботи суддя характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, станом на час вчинення дисциплінарного проступку мав 2-річний стаж роботи.

А.Тарасов, пояснюючи допущені порушення, поскаржився на велике навантаження та визнав свою помилку у визначенні юрисдикції під час розгляду.

Підсумовуючи, доповідач зауважив, що члени палати ухвалили рішення про звільнення судді з посади, але з огляду на те що раніше йому надали відстрочення оскарження запропонував зупинити розгляд питання. Присутні одноголосно підтримали цей варіант.

Після наради голова ВРП Ігор Бенедисюк підтвердив це рішення. Суддя ж отримав додатковий час для обґрунтування своїх дій. Важливо, щоб наступного разу його аргументи були більш переконливі. Адже виправдання банальною заклопотаністю та втомою може вже не вплинути на членів Ради.