Защита во всеоружии

Пять новых правил представительства клиента в суде

Уже больше года страна живет по новым нормам Конституции, предусматривающим исключительное представительство адвокатами интересов клиента в судах. С какими нововведениями приходится сталкиваться при выполнении этой функции? Какие плюсы и минусы для бизнеса и адвокатуры принесла процессуальная реформа по части качества судебной защиты?

Попередньо розрахуй витрати

Серед процесуальних новел — попереднє визначення судових витрат. Разом з першою заявою по суті спору до суду подається попередній орієнтовний розрахунок понесених і майбутніх судових витрат. У разі неподання такого розрахунку в подальшому можна клопотати про відшкодування тільки судового збору.

У судів з’явився такий новий інструмент для боротьби з недобросовісними позивачами, як попередня оплата судових витрат. За клопотанням відповідача вони можуть як захід забезпечення відшкодування зобов’язати позивача внести попередньо визначену суму на депозитний рахунок суду.

Адвокату потрібно пам’ятати, що забезпечення судових витрат застосовується, якщо позов має ознаки завідомо безпідставного, людина зловживає правом на позов або не має зареєстрованого місця проживання чи місця знаходження в Україні або майна на території країни. При цьому розмір має бути достатнім для відшкодування витрат відповідача в разі відмови в задоволенні позову.

Суду повинні бути надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування цих витрат. При цьому суд має право взагалі залишити позов без розгляду в разі невнесення забезпечення.

Водночас під час розгляду справи сторона не буде позбавлена права довести інші фактичні суми витрат, які підлягають відшкодуванню.

Пред’яви докази наперед

Професійний представник тепер знає, що потрібно надавати докази під час пред’явлення позову, а не під час розладу справи, як було раніше.

Відповідачі, треті особи повинні подати докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Змагальність буде визначатися не в наданні сторонами різних доказів під час розгляду справи, а в переконанні суду як арбітра в належності, допустимості, достовірності та достатності таких доказів.

Вони заздалегідь надсилаються або надаються іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги докази в разі відсутності підтвердження направлення їх іншим учасникам. Сторона позбавлена обов’язку направляти докази, якщо вони є у відповідного учасника, подані до суду в електронній формі або є публічно доступними.

Адвокат має повідомити суд про доказ, який не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин. Суд у разі визнання таких причин поважними може строк подовжити.

Докази, подані після закінчення підготовчого засідання або після встановленого строку, до розгляду судом не приймаються. Це стосується й норм щодо витребування та забезпечення доказів. Сторони можуть відмовитися від визнаних до цього обставин справи, якщо доведуть, що визнали їх помилково. При прийнятті відмови сторони від визнання обставин суд може встановити для іншої сторони строк для подання доказів щодо таких обставин.

Допитай учасників заздалегідь

Проявом непрофесіоналізму, на мою думку, буде невикористання дозволеного нині письмового опитування інших учасників справи як свідків під час подання позову або відзиву.

Тепер сторона має право задіяти дуже корисний інструмент, який спрямований на встановлення фактичних даних, поставивши в першій заяві по суті справи 10 запитань опоненту. Учасник зобов’язаний дати вичерпну відповідь окремо на кожне запитання. Від імені юридичної особи відповіді дає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Такі відповіді подаються до суду та направляються запитуючому не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, — до першого засідання та оформлюються у вигляді заяви свідка. До неї додаються копії відповідних письмових чи електронних доказів.

Аби процедура не суперечила Конституції, учаснику справи надано право відмовитися від відповідей на поставлені запитання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, які здатні спричинити юридичну відповідальність для них. Також не можуть бути допитані недієздатні, особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні в психіатричному закладі, адвокати, священнослужителі, судді, присяжні, дипломати.

Можна відмовитися від відповіді, якщо поставлено більше ніж 10 запитань або поставлене запитання не стосується обставин справи. Про наявність таких підстав потрібно повідомити іншого учасника та суд у ті самі строки.

Замов експертизу сам

На відміну від судової експертизи, призначення якої можливе за сукупності певних умов, адвокат має право подати висновок експерта, зроблений на його замовлення. Додатково в цивільному процесі суд може призначати тільки експертизи, що заявлені клопотаннями обох сторін або якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров’я, психічний стан чи вік особи.

Порядок проведення експертизи на замовлення визначається відповідно до законодавства про проведення судових експертиз. Тож така експертиза проводитиметься тими самими судовими експертами. У висновку потрібно зазначати, що він підготовлений для подання до суду, а експерт обізнаний з нормами про кримінальну відповідальність.

Експерт, який складає висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов’язки, що й призначений судом. Сторона або її представник самі надають матеріали, необхідні для проведення експертизи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для цього. Більше того, він повинен утриматися від розголошення відомостей, отриманих у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомлення будь-кому, крім замовника та суду, про її результати.

Висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили й оцінюється разом з іншими доказами. Утім, відхилення висновку експерта суд має мотивувати.

Спробуй примирити через суддю

До початку розгляду справи по суті та за згодою позивача й відповідача можна врегулювати спір за участю судді. Така процедура проводиться у формі спільних закритих нарад або окремо з кожним учасником. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції. На час такої процедури судове провадження зупиняється.

Суддя зможе запропонувати сторонам шлях мирного врегулювання спору, але не має права давати юридичні поради й рекомендації та оцінювати докази.

Інформація, отримана сторонами та суддею під час урегулювання спору, є конфіденційною. У ході цієї процедури протокол не ведеться, не здійснюється фіксування. Більше того, до сторони, яка здійснить аудіо-, фото- чи відеофіксацію процедури, будуть застосовані штрафні санкції.

На врегулювання спору відведено не більше ніж 30 днів, і цей строк не підлягає подовженню. Також не допускається повторне проведення процедури. Однак якщо примиритися не вдалося, то міняється суддя.

Залучайте адвоката

Розглянувши деякі з основних нововведень, з якими доводиться стикатися в судах усіх інстанцій, зрозумілим, думаю, стає те, що сторонам доцільно залучати професіоналів, тобто адвокатів, які спеціалізуються на веденні судових справ.

Не є таємницею, що в юриспруденції немає «універсальних солдатів». Є багато специфічних галузей законодавства, в яких працюють юрисконсульти вузького напряму, котрі обслуговують клієнтів як наймані працівники. Однак у суд повинні приходити інші спеціалісти. Вони мають працювати в команді та допомагати одне одному, консолідуючи знання вузькоспрямованої сфери права та досвід процесуаліста для вибудовування оптимального захисту свого клієнта.

Надання кваліфікованої допомоги під час представництва інтересів клієнта в суді, на мою думку, прискорить строки розгляду справ, дозволить зекономити на судових витратах. Адже клієнт зможе отримати зі сторони, яка програла, всі понесені витрати на адвоката, чого точно не відбудеться із заробітною платою юрисконсульта, котрий у нього працює.

Усе сказане точно збільшує плюси над мінусами для бізнесу в цілому, які привнесла конституційна та процесуальна реформа в частині зміни правил представництва та судового захисту.