Закон і Бізнес


Адвокат Павел Шершнев:

«От произвола властных структур не застрахован ни один бизнес»


06.03.2018 13:21
Марина Ноцкова
6726

В течение 2017 года СМИ на каждом шагу трубили об уменьшении давления на отечественный бизнес благодаря действиям правительства. Однако по факту для большинства предприятий прошедший год стал годом жесткой борьбы с произволом государственных органов. Как защитить свой бизнес от неправомерных действий со стороны государственных органов рассказывает председатель правозащитной организации «Сильное общество», адвокат Павел Шершнев.


– Павле Сергійовичу, як Ви оцінюєте рівень захищеності українського бізнесу сьогодні?

– В умовах сьогодення вітчизняний бізнес не захищений ані від шахрайських дій з боку недобросовісних контрагентів, ані від свавілля правоохоронних органів. Звернення до поліції зі скаргою на протиправні дії третіх осіб, вчинені стосовно тієї чи іншої компанії, у 90% випадків буде не результативним. Чи то звичайна крадіжка комп’ютерної техніки з офісу, чи більш серйозний злочин, пов'язаний, наприклад, із заволодінням грошовими коштами компанії шахрайським шляхом. Результат буде, як правило, один і той самий – у кращому випадку відписки про розпочате досудове розслідування, яке фактично закінчується на допиті представника компанії як потерпілого. Ну до цього представники вітчизняного бізнесу вже звикли, і вже давно діє правило «захисти себе сам». А от ситуація із тиском на бізнес з боку тих, хто повинен його захищати, останнім часом стала занадто гострою.

– Чи часто до Вас звертаються зі скаргами щодо тиску на бізнес з боку владних структур? Розкажіть про найпоказовіший випадок із Вашої практики.

– На жаль, досить часто. Адже від свавілля владний структур сьогодні не застрахований жоден бізнес. Найпоказовішою, мабуть, є справа зернотрейдера ТОВ «ВІРТУС КОММОДІТІЗ». Це знана, авторитетна компанія, яка у 2016 році увійшло до рейтингу ТОП-100 підприємств України та посіла 13-місце серед експортерів. І от її було звинувачено у тому, що вона фіктивна! Для довідки: фіктивна компанія – це юридична особа, створена, як правило, невстановленими особами без наміру ведення реальної фінансово-господарської діяльності. Така компанія не знаходиться за своєю юридичною адресою, її директор та засновник не знають нічого про створення компанії. І «живе» вона, як правило, півроку.

Так-от на початку минулого року ТОВ «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» від власних контрагентів стало відомо, що працівниками СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було встановлено його «фіктивність». З метою досягнення мети у кримінальному провадженні, відомої лише донецьким посадовцям, слідчим були направлені листи контрагентам ТОВ «ВІРТУС КОММОДІТІЗ», в яких у стверджувальній формі було зазначено про «фіктивність» зернотрейдера. Така ж інформація була відображена в ухвалі про арешт майна третіх осіб та відображена в Єдиному реєстрі судових рішень.

Існування такої інформації в загальнодоступних джерелах викликала у керівництва компанії, м’яко кажучи, здивування, оскільки предметом кримінального провадження було можливе ухилення від сплати податків підприємства, із яким ТО«²РТУС КОММОДІТІЗ» узагалі не мало жодних взаємовідносин.

– Як же Вам вдалося вирішити дану ситуацію?

– Адвокатами АБ «Павла Шершньова» за сприяння офісу Бізнес Омбудсмена було здійснено послідовну та чітку роботу. Перш за все ми підготували заяву, за якою Генеральною прокуратурою України були розпочаті досудові розслідування у відношенні посадових осіб СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області: за фактом перевищення службових повноважень, за фактом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за фактом службової недбалості, що завдало істотної шкоди інтересам окремих юридичних осіб.

Після цього звернулися до суду з позовом про спростування цієї інформації. І рішенням Господарського суду Донецької області інформація щодо фіктивності підприємства була визнана недостовірною. А на запитання, як взагалі компанія, що займає призові місця в загальнодержавних рейтингах, має в штаті десятки кваліфікованих співробітників, знаходиться під пильним контролем Фіскальних органів Києва та України (виїзні перевірки за юридичною та фактичною адресою Товариства тривають щомісячно!), може бути фіктивною, ні мені як адвокату компанії, ні Бізнес омбудсмену, ні навіть Генеральному прокурору, правоохоронці Донецької області відповісти не змогли.

До речі, після ухвалення судом рішення про спростування недостовірної інформації, мені стало відомо про звільнення старшого слідчого СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Стандартний підхід з боку правоохоронної системи – «усі шишки на попередника». Проте, залишається відкритим питання, чи не свідчать такі дії правоохоронних органів Донецької області лише про зміну «виконавця».

– А чому взагалі податкова міліція Донецької області зацікавилася Київською компанією?

– Якщо коротко, то це називається «партизанство». Коли будь-який правоохоронний орган, зареєструвавши плоди своїх фантазій у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (по старому законодавству «порушивши кримінальну справу»), займається так званим  «розслідуванням» по всій території України. На жаль, зараз це досить поширене явище.

– Чи можна вважати злочином публікацію інтернет-виданнями будь-якої недостовірної інформації з посиланням на рішення суду, ухвали тощо?

– Ні, якщо вони посилаються на офіційне джерело, у даному випадку на ЄДСР. Проте дуже прикрим є той факт, що до офіційних джерел може потрапити недостовірна інформація.

– Яким чином інформація взагалі потрапляє до ЄДСР?

– Будь-який оперативник пише рапорт про встановлення ним того чи іншого факту, після цього бере цей рапорт і йде до прокурора. Прокурор у свою чергу повинен перевірити достовірність інформації, отриманої від оперативного підрозділу того чи іншого правоохоронного органу, після чого вирішити питання про реєстрацію кримінального провадження. Та проблема полягає в тому, що інколи інформація може й не перевірятися, як у випадку із зернотрейдером.

– Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що правоохоронні органи як інститут є досить слабкими з точки зору професійних знань та навичок?

– З точки зору знань, так. На превеликий жаль, правоохоронці часто можуть «похвалитися» не знаннями чи професійністю, а нахабністю та тим фактом, що на їхньому боці держава.

– Що робити насамперед, коли є факт тиску на бізнес?

– Передусім, варто правильно структурувати свій бізнес, обирати надійних контрагентів, планувати податки. Коли ж державні органи починають цікавитися Вашим бізнесом, потрібно ретельно підготуватись. Маю на увазі  підготовку до проведення обшуків з метою пошуку документації, комп’ютерної техніки, носіїв інформації та інструктаж персоналу з правил поведінки під час обшуку. Важливо мати надійну юридичну підтримку, адвокатів, які вчасно відреагують та прибудуть на місце обшуку. Потрібно жорстко відповідати на такі нахабні спроби та у рамках закону боротися з неправомірними діями державних органів у судовому та адміністративному порядку. Висвітлювати такі події в ЗМІ, адже відомо, що злочини (мається на увазі перевищення службових повноважень з боку правоохоронців) не люблять публічності. Не йти на поводу, не давати хабарів.